Сім вершин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сім вершин всіх континентів світу

Сім вершин — найвищі вершини семи частин світу (Північна та Південна Америка умовно рахуються окремо). При прив'язці вершин до континентів (материків), окремо рахуються Європа та Азія. Залежно від визначення границь континентів список вершин може змінюватися.

«Клуб семи вершин»[ред.ред. код]

Північна сторона Евересту

Сходження на найвищі вершини всіх континентів розглядається як альпіністський виклик і зараховує учасників цих сходжень у неформальне об'єднання альпіністів — «Клуб семи вершин». В альпіністських колах існує два списки найвищих вершин континентів: «Список Басса» і «Список Месснера». Першим альпіністом, який сходженням 30 квітня 1985 року на Еверест підкорив сім найвищих вершин континентів став американець Річард Басс(англ.)укр. — започаткував список свого імені — «Список Басса».[в 1][1] Через рік, канадський фотограф і альпініст Патрік Морров(англ.)укр., доповнив перелік із семи вершин, піднявшись 7 травня 1986 року на найвищу гору Австралії і Океанії Пунчак-Джая — започаткував список названий іменем легендарного італійського альпініста Райнгольда Месснера — «Список Месснера»,[в 2][2] він же був першим альпіністом, хто підкорив найвищі вершини за обома списками.

Престижнішим варіантом програми 7 вершин визнається «Список Месснера». За даними альпіністського сайту,[3] на якому ведеться статистика сходжень, станом на грудень 2011 року 235 альпіністів, в тому числі 33 жінки, повністю завершили цю програму, першою з яких була японка Табеї Дзюнко,[4] 348 спортсменів підкорили всі 7 вершин хоча б по одному із варіантів,[4] 122 альпіністи виконали обидва варіанти програми 7 вершин.[4]

В даний час все більше число людей з різних країн світу прагнуть зійти на найвищі вершини всіх континентів Землі.

Гора Мак-Кінлі з північного сходу

У вересні 2002 року, піднявшись на вершину Карстенс, був зарахований у «Клуб семи вершин» 34-річний американець Ерік Вейхенмейєр(англ.)укр.. Він — єдиний альпініст, який не бачив жодної із вершин, на яку піднімався, тому що сліпий. Ерік стоїть 103 у списку підкорювачів, включаючи обидва варіанти: Карстенса і Костюшко.[5][6]

На початку грудня 2006 року словенець Даво Карнічар(англ.)укр. після лижного спуску із Масиву Вінсон, став першою людиною, яка спустилася на лижах із всіх семи вершин континентів планети.[4][7]

Найстарішою людиною, що підкорила 7 вершин по варіанту Карстенса, став японець Такао Араима, який 18 лютого 2010 року підкорив Кіліманджаро у віці 74 роки.[4][8]

Наймолодшою людиною, що підкорила 7 вершин за обома варіантами, став американець Джордан Ромеро, 24 грудня 2011 року у віці 15 років, він піднявся на найвищу вершину Антарктиди Масив Вінсон.[4][9][10][11]

Список Басса і Месснера[ред.ред. код]

Сім вершин
Вершина Висота (м) Масив Континент Країна СБ СМ Перше сходження
Еверест 8848 Гімалаї Азія Непал Непал, КНР КНР X X 01953-05-29 29 травня 1953 [в 3]
Аконкаґуа 6962 Анди Південна Америка Аргентина Аргентина X X 01897-01-14 14 січня 1897 [в 4]
Мак-Кінлі (Деналі) 6194 Кордильєри Північна Америка США США (Аляска) X X 01913-06-07 7 червня 1913 [в 5]
Кіліманджаро (Вулкан Кібо) 5892 Масив Кіліманджаро Африка Танзанія Танзанія X X 01889-10-06 6 жовтня 1889 [в 6]
Ельбрус 5642 Кавказ Європа Росія Росія X X 01874-07-20 20 липня 1874 [в 7]
Масив Вінсон 4892 Елсворт Антарктида X X 01966-12-17 17 грудня 1966 [в 8]
Пунчак-Джая (Піраміда Карстенса) 4884 Гори Маоке Австралія і Океанія Індонезія Індонезія X 01962-02-13 13 лютого 1962 [в 9]
Косцюшко 2228 Австралійські Альпи Австралія Австралія Австралія X 01840-02-15 15 лютого 1840 [в 10]

Варіанти списків[ред.ред. код]

Австралія[ред.ред. код]

Найвища вершина континентальної Австралії — гора Косцюшко (2228 м). Якщо ж розглядати всю Австралійську плиту, найвищою точкою виявиться Пунчак-Джая (4884 м) на острові Нова Гвінея.

Європа[ред.ред. код]

В залежності від різних визначень кордонів європейського континенту, кавказьку вершину Ельбрус (5642 м) відносять чи не відносять до Європи. В іншому випадку, найвищою точкою Європи вважається Монблан (4810 м) в Альпах.

Порівняння вершин[ред.ред. код]

Порівняння висот «Сім Вершин» [«Список Басса» (!) і «Список Месснера» (^)] з восьмитисячниками (*) і «Сім других вершин» [«Список Басса» (?) і «Список Месснера» (~)].
Порівняння висот «Сім Вершин» [«Список Басса» (!) і «Список Месснера» (^)] з восьмитисячниками (*) і «Сім других вершин» [«Список Басса» (?) і «Список Месснера» (~)].

Сім других вершин[ред.ред. код]

Північна сторона Ельбрусу

Крім списку «Сім вершин», існує список «Сім других вершин» (англ. Seven Second Summits).

Сім других вершин
Вершина Висота (м) Масив Континент Країна
Чогорі (К2) 8611 Каракорум Азія Пакистан Пакистан, КНР КНР
Охос-дель-Саладо 6893 Анди Південна Америка Аргентина Аргентина, Чилі Чилі
Гора Лоґан 5959 Гори Святого Іллі Північна Америка Канада Канада
Дих-тау 5204 Кавказ Європа Росія Росія
Кенія 5199 Гора Кенія Африка Кенія Кенія
Гора Тирі 4852 Елсворт Антарктида
Пунчак-Мандала* 4760 Гори Маоке Австралія і Океанія Індонезія Індонезія
Таунсенд 2209 Австралійські Альпи Австралія Австралія Австралія

Інколи другою вершиною Австралії і Океанії вважають гору Пунчак-Трікора (4750 м) на острові Нова Гвінея в горах Маоке, це пояснюється тим, що гірські вершини тут мало вивчені і остаточні висоти при детальних вимірах можуть змінитися.

В залежності від різних визначень кордонів європейського континенту, кавказьку вершину Дих-тау (5204 м) інколи не відносять до Європи. В цьому випадку, найвищою другою вершиною Європи буде Монблан-де-Курмайор (4748 м) в Альпах. Якщо цю вершину віднести до масиву Монблан, то такою вершиною буде Дюфур (4634 м) гірського масиву Монте-Роза в Пеннінських Альпах.

3 січня 2012 року італієць Ганс Каммерландер(англ.)укр. став першою людиною, яка підкорила всі вершини цього списку.[12] [13]

Виноски[ред.ред. код]

Монблан і озеро Пассі
  1. «Список Басса» називають ще «Варіантом Костюшко».
  2. «Список Месснера» називають ще «Варіантом Карстенса».
  3. Перші підкорювачі гори Еверест: Едмунд Гілларі і Тенцинґ Норгей.
  4. Перший підкорювач Аконкаґуа: Маттіас Зурбріґґен(англ.)укр..
  5. Перші підкорювачі Мак-Кінлі: Вальтер Гарпер, Генрі Карстенс, Гудсон Стук і Роберт Татум.
  6. Перші підкорювачі Кіліманджаро: Ганс Майєр і Людвіг Пуртшелер.
  7. Перші підкорювачі гори Ельбрус: Флоренце Ґрове(англ.)укр., Гораце Валкер(англ.)укр., Фредерік Ґарднер, Петер Кнубел, Ахія Соттаєв.
  8. Перші підкорювачі Масиву Вінсона: Ніхолас Клінч, Петер Схоенінґ(англ.)укр., Барри Корбет, Йогн Еванс, Вільям Лонґ.
  9. Перші підкорювачі Піраміди Карстенса: Генріх Гаррер(англ.)укр., Алберт Гузенґа, Руссел Кіппакс, Філіп Темпле(англ.)укр..
  10. Перший підкорювач гори Косцюшко: Павло Стшелецький.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]