Таралевич Пилип Миколайович
| Таралевич Пилип Миколайович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
1 січня 1942 (82 роки) Глинянець, Немирівський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Жанр | портрет, пейзаж і натюрморт | |||
| Навчання | Одеське художнє училище (1968) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Беспалов Іван Миколайович і Слєшинський Орест Володимирович | |||
| Член | Спілка художників України | |||
|
| ||||
Пилип Миколайович Таралевич (нар. 1 січня 1942, Глинянець) — український художник; член Донецької організації Спілки художників України з 1994 року[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1 січня 1942 року в селі Глинянці[1] (нині Вінницький район Вінницької області, Україна) в селянській сім'ї[2]. Перші навички в образотворчому мистецтві здобув у Донецьку протягом 1956—1959 років в ізостудії Палацу піонерів і школярів імені Горького та протягом 1959—1961 років в ізостудії Будинку працівників культури[3]. 1968 року закінчив художньо-педагогічне відділення Одеського державного художнього училища імені Грекова[2], де навчався в Івана Беспалова, Ореста Слєшинського[1].
Мешкав у Донецьку в будинку на вулиці Прохідників, № 8а, квартира № 5[1][4].
Творчість[ред. | ред. код]
Працює у галузях станкового живопису і станкової графіки[1], створює пейзажі, натюрморти, портрети[2]. Серед робіт:
- «Чоловік у шапці» (1990-ті, папір, олівець)[2].
- «Останні апостоли» (1990)[1];
- «Тандем» (1992)[1];
- «Пісня Пісень IV» (1994, папір, кольорова туш)[5];
- «Вісники I» (1994, папір, гуаш)[4];
- «Трапеза» (1995, папір, змішана техніка)[4];
- «Білий одяг» (1995)[1];
- «Готичний мотив» (1995, папір, змішана техніка)[5];
- «Маски» (1995, оргаліт, олія)[5];
- «Купальниці» (2000)[1];
- «…і стало світло» (2000, полотно, олія)[4];
- «Танок» (2001, папір, гуаш)[4];
- «На набережній» (2001, папір, гуаш)[2].
- «Потяг на південь» (2002, тонований папір, туш, гуаш)[2];
- «Старе дерево з дуплом» (2008, папір, змішана техніка)[2].
Свої роботи уперше експонував у донецькому виставковому центрі «Авангард» 1989 року та на обласних й всеукраїнських виставках з 1990 року[2]. Персональні виставки відбулися у Донецьку в 1992 (Донецький обласний художній музей[2]), 1995, 1998, 1999, 2000, 2002 роках, Одесі у 1993, 1998, 1999 роках, Львові у 2001 році, Вінниці у 1996 та 2004 (Вінницький обласний художній музей[2]) роках, Горлівці у 1996 році, Івано-Франківську у 2001 році, Хмельницькому у 2002 році[5].
Твори художника зберігаються в Донецькому, Одеському, Хмельницькому, Івано-Франківському художніх музеях, а також в приватних колекціях Англії, Бельгії, Німеччини, Канади, Росії, США та Японії[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к Таралевич Пилип Миколайович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 74.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Музей мистецтв презентує виставку творів Пилипа Таралевича / Ранкове місто. 5 січня 2022.
- ↑ Таралевич Филипп Николаевич / Окна соцреализма. (рос.)
- ↑ а б в г д Художники України, 2005, с. 181.
- ↑ а б в г Художники України, 2005, с. 180.
Література[ред. | ред. код]
- Пилип Таралевич // Художники України. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-ужиткове мистецтво : творчо-біографічний альбом-довідник / С. Журавель. — Київ : Іпрез, 2005. — С. 180—181. — ISBN 966-95504-0-8.
