Теофіла Людвіка Заславська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Теофіла Людвіка Заславська
Teofila Zasławska.JPG
Теофіла Людвіка Заславська. Автор невідомий. Після 1683 року
Народилася близько 1650
Померла 8 грудня 1709(1709-12-08)
Громадянство Річ Посполита
Національність русинка
Баклай Заслав герб.JPG

Теофіла Людвіка Заславська, княгиня Теофіла Людвіка Заславська гербу Баклай (* близько 1650 — †8 грудня 1709) — 4-та Острозька ординатка. Двічі виходила заміж. Вперше за Дмитра Юрія Вишневецького (1671), вдруге за Юзефа Кароля Любомирського (1683). Від другого шлюбу мала трьох дітей: Александра Домініка Любомирського, Терезу Любомирську і Маріанну Любомирську.

Шлюб з Димитром Єжи Вишневецьким[ред.ред. код]

10 травня 1671 Теофіла Людвіка Заславська в замковій каплиці Уяздова побралася з Димитром Єжи Вишневецьким. Згідно зі шлюбною угодою, князівна внесла багатий посаг: 150 000 золотих грішми, забезпечених на Локачах і Турійську, та 100 000 золотих у клейнодах. Навзаєм князь Дмитро записав Теофілі Людвіці удвічі більшу суму, забезпечену власними маєтностями. Шлюб виявився нещасливим. Князь іґнорував дружину, знайшов у Люблині коханку на ім'я Конкордія. Недовго так тривало, після смерті Олександра Януша Заславського (†1682) — брата княгині — Теофіла Людвіка обійняла цілу Острозьку ординацію. 28 липня 1682 року в ординатському палаці в Любліні помер чоловік — Дмитро Єжи Вишневецький.

Новий шлюб і чоловіковий спадок[ред.ред. код]

Побивалася за чоловіком. Яка багата вдова була «ласим шматочком». В листопаді 1682 року королева Марія Казимира Собеська намагалася висватати Заславську для свого брата Анне Луїса д'Арк'єн. Гідним чином поховавши чоловіка в половині 1683 року, Теофіла Людвіка вийшла заміж за старосту сандомирського Юзефа Карла Любомирського. Завдяки цьому шлюбові родина Любомирських вирішила домагатися Острозького майорату на свою користь, а на доважок отримала маєтності котрі заповів Теофілі Людвіці попередній чоловік. В 1688 р. княгиня була засуджена на баніцію, однак зуміла залишити у своїх руках Залізці, отримані Вишневецьким через Люблинський трибунал. У 1694 році втратила решту маєтностей, за винятком Баранува-Сандомирського, яким володіла до смерті.

Життя з Любомирським[ред.ред. код]

Шлюб з Ю. К. Любомирським видався щасливішим, хоча чоловік - за даними польського дослідника Адама Пшибося в ПСБ - вів розпусний спосіб життя, що в 1696 році призвело до їх розлучення.[1] Незабаром один за одним почали народжуватися діти: Олександр Домінік, Тереза, Маріанна і Ян, який помер немовлям. Княгиня часто навідувалася під ту пору на гостину до вуйка Яна ІІІ Собеського до королівської резиденції у Вілянові. Перебудувала свій замок у Баранові за проектом архітектора Тильмана з Гамерен. Невдовзі Любомирський обійняв посаду маршалка великого коронного, що вивищило шляхетську родину. Проте у 1695 році виник сімейний скандал: Любомирський тоді внадився до коханки на прізвище Коженьовска. Теофіла намагалася позбавити чоловіка власності на підставі нібито його розумової неповноцінності. Відокремлення подружжя відбулося, але обійшлися без розлучення. Юзеф Карл залишився з конкубіною, наражаючись на засудження зі сторони церкви. Теофіла Людвіка натомість присвятила себе вихованню дітей і догляду за маєтностями. У 1701 році видала дочку Терезу за Карла ІІІ Філіпа Вітельсбаха — майбутнього курфюрста Курпфальцу. У 1702 році Теофіла Людвіка вдруге овдовіла. Поховали чоловіка 22 травня 1703 року.

На схилі літ[ред.ред. код]

В останні роки життя Теофіла Людвіка віддавалася харитативній діяльності, передусім опікуючись школами. Померла під час подорожі з дочкою Маріанною до Вроцлава і Оломоуца. Після її смерті Острозький майорат успадкував син Олександр, після його смерті — зять Павло Карл Санґушко.

Родинні зв'язки[ред.ред. код]

Софія Теофіла Даниловичівна
 
 
 
Якуб Собеський
 
Евфрузина Янушівна Острозька
 
 
 
Олександр Янушович Заславський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Катажина Собеська
 
 
 
 
 
 
 
Владислав Домінік Заславський-Острозький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Теофіла Людвіка Заславська
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред.ред. код]

  1. Adam Przyboś. Lubomirski Józef Karol h. Szreniawa (1638–1702)… S. 27

Джерела[ред.ред. код]

  • Czamańska I. Wiśniowieccy. Monografia rodu.— Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. ISBN 978-83-7177-229-0, s. 341–346. (пол.)
  • Adam Przyboś. Lubomirski Józef Karol h. Szreniawa (1638–1702) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1973.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom ХVIII/1, zeszyt 76.— S. 26-27. (пол.)