Старокостянтинів
| Старокостянтинів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
  |
|||||
| Старокостянтинів на мапі України | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон |  Хмельницька область |
||||
| Район/міськрада | Старокостянтинівський район | ||||
| Рада | Старокостянтинівська міськрада | ||||
| Код КОАТУУ | 6810800000 | ||||
| Засноване | 1561 | ||||
| Магдебурзьке право | 1561 | ||||
| Статус міста | з 1795 року | ||||
| Населення | ▲ 35 156 (01.07.2012) [1] | ||||
| Площа | 40 км² | ||||
| Густота населення | 875,38 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 31100—31109 | ||||
| Телефонний код | +380-3854 | ||||
| Координати | 49°45′14″ пн. ш. 27°13′13″ сх. д. / 49.75389° пн. ш. 27.22028° сх. д.Координати: 49°45′14″ пн. ш. 27°13′13″ сх. д. / 49.75389° пн. ш. 27.22028° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 265 м | ||||
| Водойма | р. Случ, Ікопоть, Шахівка | ||||
| День міста | друга неділя вересня | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Старокостянтинів-1 | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - залізницею | 70 км | ||||
| - автошляхами | 48 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 31100, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. К.Острозького,41 | ||||
| Міський голова | Мельничук Микола Степанович | ||||
Старокостянти́нів — місто обласного значення в Україні, центр Старокостянтинівського району Хмельницької області.
Населення 35 206 мешканців (перепис 2001).
Зміст |
Географія [ред.]
Місто розташоване на річці Случ, за 48 км від Хмельницького. Вузол залізничних (Старокостянтинів-1 та Старокостянтинів-2) і автомобільних шляхів.
Територія міста відноситься до Случ-Горинського фізико-географічного району. Рельєф — хвилястий, який переходить у рівнинний в долинах річок.
Клімат у Старокостянтинові — помірно континентальний.
Археологічні дані [ред.]
Археологічні розкопки у Старокостянтинові виявили, що місто на 350 років старіше, ніж вважалося! Ініціатором даних досліджень став археолог, кандидат історичних наук, доцент Журко О. І. Місто Старокостянтинів — дійсно старе місто, до того ж, має унікальну історію, розкішну старовинну архітектуру та лежить в дуже гарній місцевості — біля злиття двох рік, Случа та Ікопоті. Має воно і зручне транспортне розташування — на автомагістралі Чернівці-Житомир.
Унікальність історії цього міста полягає у тому, що довгий час вважалося, що його заснував князь Василь-Костянтин Острозький у 1561 році. Однак виявилося, що Старокостянтинів є літописним містом Кобудем, історія якого налічує 800 років. Про це свідчить «Історична довідка про заснування міста Старокостянтинова Хмельницької області», видана інститутом археології Національної Академії Наук України після аналізу історичних джерел та проведення археологічних розкопок. Під час розкопок на території замку та Домініканського монастира були знайдені залишки фортифікаційних споруд, кераміки та поховання, які відносяться до ХІІ-XV століття та аналогічні артефактам, знайденим при розкопках літописного Губина та інших міст Болохівської землі (згадується у «Літописі Руському» у 1150 році, розташовувалася у Послуччі і Південному Побужжі).
З цього приводу, в березні 2006 року було скликано наукову конференцію, на якій заслухано цілий ряд доказів того, що місто, залишки якого розкопала група шукачів на чолі з археологом Виногородською Л. І., ідентичне болохівським містам і це — Кобуд, про що говорить нам і літопис. Після цього конференція прийняла важливе наукове рішення про те, що міста Кобуд і Старокостянтинів територіально і хронологічно зв'язані. Наступним кроком конференції було вироблення пропозицій орнагам місцевої і державної влади про відзначення 800-ліття! Кобуда в 2009 році.
Герб міста [ред.]
Історичним гербом міста є герб родини Острозьких — Баклай. Сучасний варіант герба затверджений 28 лютого 2000 року. Автор — Олександр Пажимський.
Історія [ред.]
Місто належало до земель Болохівських князів, знаходилось на Чорному шляху.
Старокостянтинів заснований в 1525 році як село Колищенці (Колищенец), поселення вперше згадано в указі польського короля кременецькому старості від 5 березня 1505 року, щоб той «допустив Івана Лабунського у володіння селами Грибенинка, Сахнівці (зараз села в Старокостянтинівському районі) і Колищенці».
У складі Речі Посполитої [ред.]
5 січня 1561 року нащадки Лабунського продали Колищенці князю Костянтину-Василю Острозькому. За три місяці Острозький отримав від польського короля привілеї на право заснування міста, ярмарки та магдебурзького права для цього міста. У місті оселилися перші євреї. Спочатку називався містом Констянтинів, після заснування міста Новоконстантінова (нині село Летичівського району Хмельницької області) в 1632 році був перейменований в Старокостянтинів.
В 2 пол. 16 ст. за кн. Острозького тут було збудовано 5 церков : 2 кам.,3 дерев. В 17 ст. ще 2 деревяних.
- Свято — Троїцька (замкова, кам.)
- Соборна ,Успіння Пресвятої Богородиці (кам.) (була до 1590)
- Св. Георгія (на передмісті, дерев.) 16 ст.
- Воскресіння (дерев), була в центрі, біля міської ратуші. 16 ст.
- Спаська (дерев) 16 ст.
- Чесного хреста (на передмісті, дерев.) 1640 була на «Стариках»
- Різдва Пресвятої Богородиці (на передмісті, дерев) (до 1687), 1807 збудовано нову камяну.
- Домініканський костел з кляштором фундований 1613 Яном кн. Острозьким.
В Староконстантинові знаходились склади товарів які прибували сюди з Литви на Поділля і йшли на Туречину і Волощину і навпаки.
У 1593 році під містом були розбиті війська повстанців під проводом Криштофа Косинського
1595 і 1596 роках через місто проходили війська під проводом Северина Наливайко.
Слідом за Острозькою у 1599 році в Старокостянтинові була заснована академія[2].
1617 року старокостянтинівський антитринітарський збір нараховував понад 100 осіб. Головував над ними Шмальц, а заснований був стараннями князя Василя Костянтина Острозького[3].
У 1620 році місто перейшов у володіння князів Заславських, а в 1682 році — до князів Любомирських.
У 1648 році під Старокостянтиновим, біля села Пилявці, відбулася битва козацької армії Богдана Хмельницького та армії під проводом Яреми (Ієремії) Вишневецького та Домініка Заславського, в якій українські війська отримали блискучу перемогу.
Старокостянтинів був сотенним містом Волинського полку Української держави Богдана Хмельницького.
14.11.1787 тут по дорозі з Канева був кор. Станіслав Август.
1794 Староконстантинів перейшов через шлюб з Констанцією Любомирською до гет. п. к. Северина Ржевуського.
Старокостянтинівський замок [ред.]
У 1571 році були побудовані замок та укріплення навколо міста. Навколо міста був насипаний земляний вал, укріплений колодами, були побудовані кам'яні башти. Виходом із міста були троє воріт: Старицькі на річці Ікопоть в бік Острополя, Меджибожські на річці Случ в бік Меджибожа, Львівські — в західному напрямку. Перед валом був виритий рів, який поєднував між собою річки. На вершині трикутника, на місці злиття річок, був побудований кам'яний замок, який служив укріпленням у випадку взяття ворогом першого ряду укріплень. У західній частині замку замість стіни були господарські будівлі та церква, а також башта. У центрі замку була побудована дерев'яна сторожова вежа, з висоти якої продивлялася відстань до 30 км від міста для виявлення ворогів що наближаються. Про серйозності укріплень міста говорить те, що, починаючи з 1575 року, кримським татарам жодного разу не вдалося взяти його приступом, навіть у 1618 році, коли на Поділлі вторгалася тридцятитисячна татарська орда. У 1636 році в замку було сім великих гармат, двадцять чотири склади продуктів харчування, 320 рушниць, дві бочки куль, кам'яний бастіон для зберігання пороху.
У складі Російської імперії [ред.]
Місто увійшло до складу Російської імперії з 1793.
1796 пітверджено статус повітового міста Волинської губернії.
1885 : промисловість була досить розвинута : 12 фабрик, на яких працювало 98 робітників, найважливіші 2 мидлярні,3 фабрики свіч, , 3 олійні,1 пивна броварня, цегельня, фабрика поташу.шпиталь,3 лікарі,2 аптеки; осель 1813 з них 97 камяних, решта деревяні, всіх будинків 2172 (286 мурованих),18.000 населення : 318 шляхтичів,36 духовних осіб,13,217 купців,1699 військових,67 чужоземців;було в місті 4 церкви і одна мурована каплиця, 1 костел і кат. муров. каплиця,2 синагоги і 3 муров. молит. будинки;були чоловіча та жіноча школи.
У 1827 в Старокостянтинові відбулося повстання євреїв проти закону, що зобов'язував деяких євреїв до 25 років служби в армії.
В 1905 році місто має близько 17000 жителів, з яких євреї становили приблизно 60 відсотків. Жителі проводити значну торгівлю з Австрією та Прусією, а також з довколишніми містами і селами. Місто мало дві синагоги, п'ять молитовних будинків, школи для єврейських дітей, єврейські благодійні установи.
Місто обласного значення з 1999.
Промисловість [ред.]
- ДП «Старокостянтинівський молочний завод»,
- ТОВ "Старокостянтинівський завод «Металіст»,
- ДП «Завод ковальсько-пресового устаткування»,
- ДП «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал»,
- Старокостянтинівський цукровий завод,
- Старокостянтинівський комбікормовий завод,
- хлібопекарня, виробництво меблів ТОВ «Ясен» та ін.
Освіта та культура [ред.]
У Старокостянтинові діють 7 шкіл, а також одна гімназія та один ліцей.
Обдарована молодь міста має змогу розвивати свої таланти в дитячих художній і музичній школах.
У Старокостянтинові діє близько півтора десятка бібліотек, в тому числі районні та міські, доросла й дитяча, шкільні бібліотеки.
У місті працює кінотеатр.
Значним осередком культури в місті є районний історико-краєзнавчий музей.
Спорт [ред.]
У старокостянтинові створені команди з ігрових видів спорту:
- футбол — дитячо-юнацький футбольний клуб «Вікторія», дитячо-юнацький футбольний клуб «Случ», дитячо-юнацький футбольний клуб «Старокон», футбольний клуб «Случ». команда ДЮСШ різник вікових груп;
- волейбол — команда «Авіатор», команда ДЮСШ;
- баскетбол — команда ЗОШ № 7 (хлопці, дівчата).
Пам'ятки та пам'ятники [ред.]
-
Див. також: Пам'ятки Старокостянтинова
Згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації, у місті Старокостянтинів Хмельницької області перебуває 12 пам'яток історії і 3 пам'ятки архітектури. Натомість сайт «Енциклопедія пам'яток» наводить більшу їх кількість. Зірочкою позначені пам'яткі, що не увійшли до списків управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації.
Головні історико-архітектурні пам'ятки Старокостянтинова[4]:
- Замок князів Острозьких XVI ст. (охор. № 765);
- Ротонда-альтанка з погруддям князя К. Острозького (1995);
- Оборонна вежа XVI ст. (охор. № 1701/1);
- Костел святого Івана Хрестителя XVIII ст. (охор. № 1702);
- Андріївська церква XIX ст.;
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1807 р.;
- Замкова церква XVI ст.;
- Млин (фрагмент), 1905 р.;
- Старокостянтинівська гімназія 1905 р.
Крім оригінального пам'ятника-ротонди Костянтину Острозькому в місті встановлені такі пам'ятники:
- пам'ятник жертвам голодомору 1932–1933 рр. (Божа Матір Покрова), 2008;
- Меморіал Слави 1976 року (охор. № 1126);
- Братська могила жертвам фашизму, вул. Залізнична, 56 (охор. № 117);
- пам'ятник воїнам-землякам, вул. Орджонікідзе, 28 (охор. № 1171);
- Братська могила жертв фашизму, вул. Кобєєва, охор. № 2137
- Братська могила радянських воїнів, вул. Кривоноса, 57 (Елеватор) (охор. № 1119);
- Самохідна автоматична установка 1985 р;
- пам'ятний знак радянським льотчикам 1976 р. (охор. № 1126).
У місті, особливо тепер (2000-ні) національно-культурними товариствами постійно здіймається питання щодо необхідності спорудження пам'ятника великому українському поетові Тарасові Шевченку.
Крім визначних історико-архітектурних пам'яток у Старокостянтинові можна побачити нечисленні взірці старої (дореволюційної) забудови, переважно зразки так званого містечкового модерну.
Персоналії [ред.]
Уродженці міста:
- Банних Віктор Іванович — радянський та український військовий діяч;
- Баранович Олексій Іванович — історик, педагог, громадський діяч;
- Блонський Олександр Спиридонович — український військовий діяч;
- Ботін Михайло Полікарпович — радянський військовий діяч;
- Гольфаден Аврахам — засновник професійного театру на їдиші, драматург, поет[5];
- Готлобер Аврахам Бер — поет, публіцист[6];
- Демін Роман Сергійович — український режисер-документаліст.
- Демків-Чайківський Антон Костянтинович — український військовий діяч;
- Маньковський Юзеф — художник;
- Прус-Вєнцковський Миколай — польський військовий діяч;
- Радушинська Оксана Петрівна — журналістка та поетеса;
- Севернюк Тамара Артемівна — поетеса, перекладач, публіцист, журналіст.
- Силін Анатолій Юрійович — український військовий діяч;
- Силін Володимир Юрійович — український військовий діяч;
- Чаговець Всеволод Андрійович — український театрознавець, театральний критик і лібретист;
- Шмідт Віра Федорівна — радянський психоаналітик.
Примітки [ред.]
- ↑ Головне управління статистики у Хмельницькій області
- ↑ Історична довідка
- ↑ Jul Bursche. Zarys dziejów powstania i upadku reformacji w Polsce. Том 1. Nakł. Zwiastuna Ewangelicznego, 1903. S. 241. (пол.)
- ↑ Місто Старокостянтинів на Офіційна веб-сторінка Хмельницької обласної ради
- ↑ Стаття «Гольдфаден Аврахам» в Електронній Єврейській Енциклопедії (рос.)
- ↑ Стаття «ГО́ТЛОБЕР Аврахам Бер» в Електронній Єврейській Енциклопедії (рос.)
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Starokostiantyniv |
- Стаття Starokonstantynów у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том XI (Sochaczew — Szlubowska Wola) з 1890 року (пол.)
- Місто Старокостянтинів на Офіційна веб-сторінка Хмельницької обласної ради
- Офіційний сайт Старокостянтинова
- Вебкамера та погода в Старокостянтинові
- Погода в м. Старокостянтинів
- Поручик Н. И. Зуц. Опис міста Старокостянтинова от начала основання и до наших днів 1561–1884. Старокостянтиновю 1884
- АМУ
- Сайт міста Старокостянтинів
- Сайт города Староконстантинова
- Сайт делового Староконстантинова
- Фотоблог Старокостянтинова (нові та старі фото)
- облікова картка на сайті ВРУ
|
||||||||
|
||||||||||
|
||||||||||||||||
|
||||||||||
