Тьомкін Дмитро

Тьомкін Дмитро Зиновійович
Дата народження	10 травня 1894(1894-05-10)
Місце народження	Кременчук, Полтавська губернія
Дата смерті	11 листопада 1970(1970-11-11) (76 років)
Місце смерті	Лондон
Професія	композитор

Дмитро́ Зино́війович Тьо́мкін (англ. Dimitri Tiomkin) (* 10 травня 1894, Кременчук Полтавської губернії (за деякими джерелами — Санкт-Петербург), † 11 листопада 1979, Лондон, Велика Британія) — американський композитор, переважно у сфері кіномузики, чотирикратний лауреат премії «Оскар».

Біографія

Ранні роки (1894–1921)

Кременчук

Дмитро Зіновьевіч Темкін народився в Кременчуці 10 травня 1894. Його батько, Зиновій Іонович Темкін був лікарем і на початку 1890-х років відкрив медичну практику в Кременчуці Полтавської губернії. Одружувався на Марії Давидівні Тартаковській — представниці однієї з найвідоміших єврейських сімей міста. Рідний брат Марії (дядько Дмитра) Моісей Давидович Тартаковський — був відомим у місті зубним лікарем. Марія Тартаковська була вчителькою музики, викладала гру на фортепіано. Саме вона давала перші уроки музики маленькому Дмитру. Разом з Дмитром музиці вчилися дві його сестри Тетяна та Жанна. У 1900 році сім'я Темкіних жила в будинку по вул. Херсонській. (сучасна назва — вул. Карла Маркса). Запис в званні Полтавської губернії 1904 свідчить про те, що в 1904 році сім'я Темкіних вже жила в іншому місці Кременчука, на вулиці Докторській (зараз — Радянська).

Петербург

У 1907 році, у віці тринадцяти років став студентом Петербурзької консерваторії. Там він навчався по класу фортепіано у Фелікса Блуменфельда та Ізабели Венгерової, а по класу композиції — в Олександра Глазунова. Він заробляв собі на прожиття уроками музики та супроводженням німих фільмів (що дало йому перший досвід у кіномузиці), а у вільний час відвідував славетне кабаре «Бродячий собака», притулок богеми та модерністів (товаришили йому, зокрема, його співучень Сергій Прокоф'єв та відомий танцівник Михайло Фокін. Саме в цьому кабаре він вперше познайомився з американською музикою — «Alexander's Ragtime Band» Ірвінґа Берліна та іншими творами у стилі реґтайму, блюзу та раннього джазу.

Після подій 1917 року Тьомкін на службі в політуправлінню Петроградського військового округу брав участь у підготовці та музичному оформленні більшовицьких свят, зокрема першотравневої «Містерії звільненої праці» та масштабної інсценізації «Штурм Зимового палацу» (7 листопада 1920), в якій було задіяно понад тисячу виконавців, серед них 500 музикантів.

Але життя в більшовицькій Росії давало небагато надії на успіхи в музичній кар'єрі, й Тьомкін незабаром залишає Петербург.

Берлін (1921–1923), Париж (1924–1925)

1921 року Тьомкін виїхав до Берліну, де мешкав тоді його батько, що працював асистентом у знаменитого Пауля Ерліха (до речі, інколи можна зустріти твердження, ніби рік народження Дмитра Тьомкіна — 1899, але ця помилка трапилася через те, що батько навмисне сфальшував дату у Дмитровому паспорті, щоб приховати свій справжній вік від своєї другої жінки). У Берліні молодий піаніст брав уроки в Ферруччо Бузоні та його учнів Еґона Петрі й Міхаеля фон Цадори, а 1924 виїхав на гастролі до Парижу, а звідти, за рекомендацією Федора Шаляпіна,— до Сполучених Штатів, де спочатку акомпанував балетній трупі, в якій зустрів свою майбутню жінку Альбертину Раш.

1928 року Тьомкін мав величезний успіх у Парижі, де виступив як соліст на європейській прем'єрі Фортепіанного концерту Джорджа Ґершвіна.

Голівуд (1929–1967)

Від 1929 року починається голівудська кар'єра Тьомкіна, якій він спочатку завдячував дружині (Альбертина підготувала того року хореографію для трьох м'юзиклів компанії «Метро-Ґолдвін-Меєр», а музику писав Дмитро). Від початку тридцятих років він стає одним з провідних композиторів Голівуду. Особливий успіх мала його музика до «ковбойських» фільмів, вестернів. На запитання, як людина зі слов'янських теренів може так добре відчувати й втілювати в музиці поезію рівнин американського Заходу, композитор відповів, посилаючись на своє походження з України: «Бо степ є степ!» (варто підкреслити, що він вжив не звичне для Америки prairie, а слово українського походження steppe).

Під час Другої світової війни Тьомкін написав музику до кільканадцяти документальних стрічок, за що мав спеціальну нагороду від американського військового міністерства.

1953 року він дістав одразу два «Оскари» — за музику до фільму «Рівно опівдні» та за пісню «Do Not Forsake Me, Oh My Darlin’» з того ж таки фільму. Ще два «Оскари» він отримав за музику до фільмів «Високий та могутній» («The High and the Mighty», 1955) і «Старий та море» («The Old Man and the Sea», 1959) за повістю Хемінґуея.

Повернення до Європи (1968–1979)

Тьомкін не тільки писав кіномузику, але й виступав як продюсер (відомий у колишньому СРСР вестерн «Золото Маккенни», 1969).

1967 року, поховавши кохану дружину та переживши напад грабіжників, Тьомкін виїхав до Європи, де й мешкав до кінця свого життя. Серед його доробку останніх років — музика до фільму «Чайковський» (Мосфільм, 1971).

Був нагороджений двома французькими орденами Почесного легіону (кавалер та офіцер ордену) та іспанським Хрестом кавалера Ордена Ізабели Католицької.

Фільмографія

Список фільмів

Рік	Українська назва	Оригінальна назва	Участь	class="unsortable"	Примітки
1929	м		Devil-May-Care	композитор
1930	к		Crazy Housee	композитор
1930	м		Lord Byron of Broadway	композитор
1930	д		Our Blushing Brides	композитор
1929	м		Rogue Song, The	композитор
1931			Devil's Cabaret, The	композитор
1931	м		Resurrection	композитор
1961	тс		Gunslinger	композитор
1971	ф	Чайковський	Tchaikovsky	продюсер

Нагороди

Серед безлічі інших нагород Дмитро Тьомкін має чотири премії Оскар:

1953

• за найкращу музику до фільму «Саме о полудні» (1952)
• за найкращу пісню до того ж фільму (пісня «Не залишай мене, мій милий»)

1955

• за найкращу музику до фільму «Високий та могутній» (1954)

1959

• за найкращу музику до фільму «Старий та море» (1958)

та шість Золотих глобусів:

1953

• Найкраща музика до фільму — кінофільм «Саме ополудні» (1952)

1961

• Найкраща музика до фільму — кінофільм «Аламо» (1960)

1962

• Найкраща музика до фільму — кінофільм «Гармати острову Навароне» (1961)
• Найкраща пісня «Безжалісне місто» з одноіменного «фільму» (1961)

1965

• Найкраща музика до фільму — кінофільм «Падіння Римської Імперії» (1964)
• Найкраща пісня «Світ цирку» з одноіменного фільму (1964)

Повний список нагород Дмитра Тьомкіна

Рік Організація, що нагороджувала Нагорода Категорія Композиція Фільм Примітки 1938 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію (номінація надійшла до музичного відділу студії Колумбія, голова Морріс Столофф) Музика (музика до кінофільму) «Загублений горизонт» (1937) 1940 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію музика (музика до кінофільму) «Пан Сміт їде до Вашингтону» (1939) 1943 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію музичний супровід до драматичного чи комедійного фільму «Корсиканські брати» (1942) 1944 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію музичний супровід до драматичного чи комедійного фільму «Луна і грош» (1943) 1945 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію музичний супровід до драматичного чи комедійного фільму «Міст Сан Ліс Рей» (1944) 194? Воєнне Відомство Сполучених Штатів Америки Особливе відділення, особливий наказ за особливі заслуги у якості музичного директора створення музичного супроводу та керівництво пропагандистських та тренувальних фільмів для військ зв'язку Армії Сполучених Штатів Америки 1950 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію музичний супровід до драматичного чи комедійного фільму «Чемпіон» (1949) Національна Асоціація Американських композиторів та диригентів (NAACC) Грамота видатні заслуги у написанні музики до фільмів 1953 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію та статуетка Оскар музичний супровід до драматичного чи комедійного фільму «Саме о полудні» (1952) 1953 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію та статуетка Оскар музика (пісня) «Саме ополудні» (Не залишай мене, мій милий) Саме о полудні (створення музики) 1953 Асоціація іноземної преси Голівуду Номінація на Золотий глобус та статуетка Золотого Глобуса найкраща оригінальна музика до фільму «Саме ополудні» (1952) 1955 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію та статуетка Оскар музичний супровід до драматичного чи комедійного фільму «Високий та могутній» (1954) Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію музика (пісня), «Високий та могутній» «Високий та могутній» створення музики Асоціація іноземної преси Голівуду Нагорода за особливі досягнення (1954) творчий музичний внесок до кіномистецтва Спілка іноземних композиторів (Париж, Франція) Почесне довічне членство визнання внеску у справу міжнародних дружніх стосунків та порозуміння через музичні досягнення Університет Лойоли (Ніцца, Франція) Нагорода музичного відділу Незалежна церковна духовна музика Нагорода 1957 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію музичний супровід до драматичного чи комедійного фільму Велетень (1956) Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію музика (пісня) «Я тебе люблю» «Мирні шляхи» (1956) створення музики Асоціація іноземної преси Голівуду Номінація на Золотий глобус найкраща оригінальна музика до фільму «Мирні шляхи» (1956) Асоціація іноземної преси Голівуду Нагорода за особливі досягнення (1956) нагорода-визнання за музику до кінофільмів Визначний запис Золотий запис «Мирні шляхи» («Я тебе люблю») написання музики Музичний журнал Downbeat magazine Почесний знак найкраща оригінальна пісня «Мирні шляхи» («Я тебе люблю») Газета «Radio-Television Daily» Почесний знак пісня-хіт року «Мирні шляхи» («Я тебе люблю») Університет Лойоли, Лос-Анджелес Нагорода музичного відділу 1958 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію музика (пісня), «Дикий вітер» «Дикий вітер» (1957) створення музики 1959 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію та статуетка Оскар музичний супровід до драматичного чи комедійного фільму «Старий та море» (1958) Музичний журнал Downbeat magazine Почесний знак найкращий музичний супровід до фільму «Старий та море» (1958) Журнал Motion Picture Exhibitor Номінація на Золоту лаврову гілку найкраща музика до фільму «Старий та море» (1958) Великий Лос-Анджелеський прес-клуб Почесний знак The Christophers Нагорода Christopher 1960 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію музика (пісня) «Несподівані шляхи кохання» з Молодої землі (1959) створення музики Міністерство Культури, Франція Медальйон на червоній стрічці кавалер національного ордену Почесного легіону — за внесок у французьку культуру, підтримку французьких композиторів, поширення їх музики у Сполучених Штатах, та поширення музики американських композиторів у Франції Журнал Boxoffice magazine Нагорода кращий композитор — 1961 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію музичний супровід до драматичного чи комедійного фільму «Аламо» (1960) Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію музика (пісня) «Зелене листя літа» «Аламо» створення музики Бнай Брит Інтернэшнл (Лос-Анджелеське відділення) «Людина Року» номінація «Музика» — — Асоціація іноземної преси Голівуду Номінація на Золотий глобус та статуетка Золотий Глобус найкраща оригінальна музика — «Аламо» (1960) Журнал Boxoffice magazine Нагорода кращий композитор — — Журнал Motion Picture Exhibitor magazine Номінація на Золоту лаврову гілку Найкраща музика — «Аламо» Національна галерея ковбойської слави та центр спадку Заходу нагорода спадку Заходу музика до музичного кінофільму «Аламо» (1960) створення музики 1962 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію музичний супровід до драматичного чи комедійного фільму «Гармати острову Навароне» (1961) Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію музика (пісня) «Безжалісне місто» «Безжалісне місто» (1961) створення музики Асоціація іноземної преси Голівуду Номінація на Золотий глобус та статуетка Золотий Глобус найкраща оригінальна музика «Гармати острову Навароне» (1961) Асоціація іноземної преси Голівуду Номінація на Золотий глобус та статуетка Золотий Глобус найкраща оригінальна музика «Безжалісне місто» «Безжалісне місто» (1961) створення музики Національна Академія звукозапису (NARAS) Номінація на Греммі найкраща інструментальна мелодія чи пісня «Гармати острову Навароне» «Гармати острову Навароне» (1961) створення музики Національна Академія звукозапису (NARAS) Номінація на Греммі найкращий альбом саундтреків чи запис музики до кіно чи телефільму «Гармати острову Навароне» «Гармати острову Навароне» (1961) створення музики Журнал Boxoffice magazine Нагорода найкращий композитор — — Журнал Motion Picture Exhibitor magazine Номінація Золоту лаврову гілку найкраща пісня «Безжалісне місто» «Безжалісне місто» Журнал Motion Picture Exhibitor magazine Нагорода Золота лаврова гілка найкраща музика 1963 Журнал Motion Picture Exhibitor magazine Нагорода Золота лаврова гілка найкраща музика — — 1964 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію найоригінальніший музичний супровід до фільму «55 днів у Пекіні» (1963) Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію музика (пісня) «Так мало часу» «55 днів у Пекіні» створення музики Журнал Motion Picture Exhibitor magazine Номінація на Золоту лаврову гілку найкраща пісня «Так мало часу]» (лейтмотив Пекін) «55 днів у Пекіні» Журнал Motion Picture Exhibitor magazine Номінація на Золоту лаврову гілку найкраща музика — — Уряд Іспанії Рицарський Хрест та Орден Ізабелли Католицької — — — Американський Інститут Художніх Мистецтв, Беверлі Хіллз, Каліфорнія диплом довічне членство — — 1965 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію найоригінальніший музичний супровід до фільму «Падіння Римської Імперії» (1964) Асоціація іноземної преси Голівуду Номінація на Золотий глобус та статуетка Золотого Глобуса найкраща оригінальна музика до фільму «Падіння Римської Імперії» (1964) Асоціація іноземної преси Голівуду Номінація на Золотий глобус та статуетка Золотого Глобуса найкраща оригінальна пісня «Світ цирку» «Світ цирку» (1964) Журнал Motion Picture Exhibitor magazine Номінація на Золоту лаврову гілку музичні люди — — SACEM (Париж, Франція) Золота медаль Моріса Равеля — — — 1969 Міністерство культури Франції Медальйон на чорній стрічці кавалер Ордена мистецтв та літератури — — 1972 Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію музика (музика до кінофільму: аранжування та оригінальна музика до пісні) «Чайковский» (1971) створення аранжування до фільму Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук Свідоцтво про номінацію іноземний фільм «Чайковский» номіновано фільм, продюсери — Дмитро Тьомкін та Мосфільм Desert Symphony Пальмова Пустеля, Каліфорнія почесне довічне членство — — Оперний клуб Голівуду Почесний знак та золота картка довічне членство — — 1974 Національна галерея ковбойської слави та центр спадку Заходу (Місто Оклахома) Нагорода спадку Заходу створення музики музичні кінофільми Нагорода Опікунської ради вестерносвського спадку Вранглер видатний внесок у жанр вестерну — — 1976 Міністерство культури Франції Медальйон на яскраво-червоній стрічці Офіцер Національного ордену Почесного Легіону — — 1977 Музична компанія Макса Стейнера Нагорода Галереї Слави за внесок у видатну музику до кінофільмів — — 1997 Історична Спільнота Віндзорського Square-Hancock парку (Лос-Анджелес) Особливий будинок (двадцяте щорічне турне по будинках) — — — колишня резиденція Дмитра Тьомкіна, 333, бульвар Віндзор. 1999 Почтова Служба Сполучених Штатів Пам'ятна марка серія «Композитори Голівуду» — —

Посилання

• (укр.)(англ.) Тьомкінські дні у Кременчуці

Джерела

• Е. Васильченко. Творчество американских композиторов — выходцев из России // Взаимодействие культур СССР и США. XVIII–XX вв. Москва: Наука, 1987, с. 210.
• Офіційний сайт Дмитра Тьомкіна (англ.).
• Спогади Дейвіда Рексіна про Тьомкіна (англ.).
• В Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. Київ: КИТ, 2007.