Феска
Феска або фес — головний убір у Османській імперії, країнах Північної Африки тощо; являє собою вовняний найчастіше червоний (подеколи бордовий, коричневий, чорний тощо) ковпак з чорною (темною) шовковою сріблом або золотом перевитою китицею.
Феска має первинне візантійське походження.
Назва феска або фес походить від міста Фес у Марокко, де виготовлялися ці головні убори, а до XIX століття винятково в цьому місті.
Від 1826 року феска (або фес) була запроваджена замість тюрбану як формений головний убір для османських чиновників і солдатів.
Мода на європейський одяг, що почала поширюватися за правління Махмуда II (1808—39), не зачепила популярності носіння фески, оскільки вона ідеально відповідала ритуалу мусульманських молитовних поклонів, на відміну від капелюхів з полями та інших головних уборів.
У Туреччині феска була скасована при офіційному запровадженні європейського костюма за Ататюрка у 1920-х роках.
В Італії мода на фески чорного кольору набула поширення в часи фашизму в 1920—1940-х роках, ставши одним із символів цього руху. У Єгипті та Тунісі феска у побуті збереглася до 1950-х років (подеколи зберігається і дотепер).
Фески носили також кримські татари.
Див. також[ред.]
Література і посилання[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Феска |
