Ф-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф-1
Ручна осколкова граната Ф-1
Ручна граната Ф-1
Тип: ручна граната
Походження: Flag of the Soviet Union.svg Радянський Союз
Історія служби
Термін використання з 1939 по сьогодні
Характеристики
Маса 0,6
Довжина 117
Діаметр 55
Вибухова речовина тротил
Маса вибухової речовини 0,06
Механізм детонації Запал УЗРГ, УЗРГМ

час горіння сповільнювача запалу 3,2—4,2 секунди.

Ручна осколкова граната Ф-1 (індекс ГРАУ — 57-Г-721) — ручна граната дистанційної дії, призначена для ураження живої сили противника в оборонному бою. Кидати гранату можна з різних положень і лише з-за укриття, з бронетранспортера або танку. Оскільки Ф-1 є гранатою оборонної дії, то радіус ураження осколками значно перевищює радіус можливого вкидання гранати.

Історія створення[ред.ред. код]

Ф-1 була розроблена на основі французької осколкової гранати F-1 моделі 1915 р. (не плутати з сучасною F1 у пластиковому корпусі та напівготовими осколками) та англійської гранати системи Лемона, що постачались у Росію в роки Першої світової війни, звідки й назва Ф-1 та прізвисько «лимонка», що не має стосунку до фрукта. З причин розробки нової гранати для радянських військ можна вказати багаточисленні недоліки попередниці РГД-33, то ж 1939 р. було прийняте рішення про розробку нової оборонної гранати та доручене Ф. І. Храмееву з яким він впорався протягом двох місяців. На озброєння РККА граната прийнята з дистанційним запалом «Ковешникова» з займанням капсуля дистанційної дії (ударним механізмом). У 1941 р. замість запалу «Ковешникова» був прийнятий простіший у виробництві та використанні УЗРГ системи Е. М. Вицені. У військах граната крім «лимонки» отримала також прізвиська «фенюша».

Характеристики та конструкція[ред.ред. код]

Граната Ф-1 має наступні характеристики:

  • Дистанція вкидання — 35-45 м.
  • Максимальна дистанція ураження осколками — 200 м.
  • Найімовірніша дистанція ураження осколками — 30-35 м.
  • Час затримки вибуху — 3,2-4,2 с.
  • Кількість осколків — до 300 шт.

Ф-1 складається з корпусу, вибухового заряду та за­палу. У корпусі гранати розміщується вибуховий заряд та запал, також корпус слугує матеріалом для утворення осколків при розриві корпусу вибухом. Корпус гранати виробляється з чавуну, з поздовжніми й поперечними борознами, по яким граната зазвичай розривається на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні або транспортуванні гранат в цей отвір вгвинчена масова пробка. Вибуховий заряд заповнює корпус, та слугує для розриву гранати на осколки. Запал гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2) призначається для підриву вибухового заряду.

Модифікації та маркування[ред.ред. код]

Бойові гранати пофарбовано у зелений колір від хакі до темно-зеленого. Навчально-імітаційні гранати пофарбовані в чорний колір з двома білими (вертикальна та горизонтальна) смугами. Крім того, навчальні гранати мають отвір у нижній частині корпусу. Бойовий запал не має кольору. У навчально-імітаційного запалу кільце чеки та нижня частина притискного важеля мають червоний колір.

Копіями Ф-1 можна вважати китайську гранату «Тип 1», польську F-1, тайванську оборонну гранату та чилійську Mk2.

Ф-1 в комп'ютерних іграх[ред.ред. код]

Граната Ф-1 зустрічається у багатьох комп'ютерних іграх як вид зброї і має популярність на рівні автомата Калашникова. Нижче представлений короткий список ігор у яких з’являється Ф-1:

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]