Хідновичі
| село Хідновичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Яворівський район |
| Громада | Шегинівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46140090290065372 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1940 |
| Населення | 428 |
| Площа | 1,037 км² |
| Густота населення | 412,73 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81351[1] |
| Телефонний код | +380 3234 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°43′10″ пн. ш. 22°57′20″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
224 м |
| Водойми | р. Бухта |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81321, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Шегині |
| Карта | |
  Хідновичі | |
 Хідновичі | |
| Мапа | |
| |
Хі́дновичі — село в Україні, в Яворівському районі, Львівської області. Населення становить 428 осіб. Орган місцевого самоврядування — Шегинівська сільська рада.
На околиці села розташоване Хідновицьке газове родовище, а також компресорна станція звідки газопроводами подається газ в систему газопроводів ПАТ «Укртрансгаз» та місцевим споживачам.
Хідновичі і Храпличі у 1944 р. належали до Перемиського повіту (криптонім «Пороги») Перемиської округи Перемиської області ОУН.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Як пише дослідник Володимир Слободян, перші відомості про церкву у с. Хідновичі походять з 1441 р. У 1699 р. парафія отримала грамоту з привілеєм від Мартина Контського, воєводи Київського та Подільського, власника села. Попередня дерев'яна церква, вибудувана на переломі XVIII і ХІХст. коштом дідички Феліцитати Мнішкової, була знищена у першій світовій війні. На її місці у 1920—1921 pp. зведена існуюча дерев'яна церква св. Параскеви, яка стояла донедавна.
- У селі на місці старої — збудована нова церква Верховних Апостолів Петра і Павла громади ПЦУ[2].
- На горі поблизу газокомпресорної станції знаходиться спільна могила вояків часів Першої світової війни. За переказами місцевих старожилів, у ній знайшли вічний спокій понад 7 тисяч солдатів усіх армій, що брали участь у бойових діях.
- У селі є пам'ятник односельцям, полеглим у Другій світовій війні.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Модест Менцинський (нар. 29 квітня 1875 пом. 11 грудня 1935) — визначний український оперний співак (тенор), похований у Стокгольмі. Спершу з батьками жив у селі Великі Новосілки, де його батько був священиком. Через деякий час батьки переїхали до Хіднович. У цьому селі і пройшло його дитинство. Тут з 1888 року проживали і 1905 року померли його батьки - Олімпія і о.Омелян Менцинський (нар. 1839 р.- помер 7 квітня 1905р.) Поховані на місцевому цвинтарі. Був одружений з Клері Дегн (Менцинська) [Дегн] (Швеція). Виховував двох синів: Юрія і Івана.
Храпличі[ред. | ред. код]
- У 1960-х роках до Хіднович було приєднано село Храпличі — давнє село. Розташоване у північно-східній частині села Хідновичі, на правому березі річки Бухта. Довоєнні польські, а також повоєнні радянські карти генеральних штабів фіксують Храпличі як окреме село. На території Храплич розташована церква Різдво Пресвятої Богородиці місцевої парафії ПЦУ[2]. Як свідчать історичні документи, третя за рахунком церква згоріла під час нападу турецьких військ в кінці XVII ст. разом з ерекційним актом. У 1787 р. громадою та коштом пароха о. Тимофія Бачинського споруджено нову дерев'яну церкву по пожежі попередньої. У 1905 р. її відреставровано, але під час першої світової війни у 1914 р. російськими військами була знищена. Історичні джерела вказують на той факт, що «Цісар дарував громаді Храплич в повіті Перемишль 50 зр. на внутрішне уладженє церкви», тобто її відновлення. По війні зведено тимчасову каплицю, яка була оновлена громадою на чолі з о. Дмитром Дорошем у 1970 р. У Храпличах народився Давидяк Іван Миколайович — голова Мостиської районної державної адміністрації.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- У селі Храпличі, у лісі, на пагорбі «Штупирів лісок» колись існувала рукотворна печера. Вона була зроблена місцевими мешканцями в давні часи (1241 р.) для сховку від монголо-татарської орди під час її походу на Галичину. (Іван Якович Франко цей період історії описав у романі «Захар Беркут»). З розповідей старших жителів села, ще в 1920-ті роки ХХ ст. тут можна було зайти до печери та оглянути її зсередини. На сьогодні вхід до печери завалений землею і заріс деревами.
- У жовтні 1648 року на землях Галичини, поневолене село, міщани, дрібна шляхта і духовенство взяли участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького. Довідавшись про події у Вишні і її околицях, гетьман присилає загін козаків на чолі з полковником Копистянським. Об'єднані селянсько-козацькі сили вирушили на Перемишль, де тоді заховалось 1000 довколишньої шляхти, здобуваючи по дорозі панські двори у Твіржі, Мостиськах і Медиці. У деякі села козацькі загони зовсім не входили. У таких селах селяни самі розправлялись з поляками. Селяни Хіднович та Храплич розграбували двір Валентина Фредро в Боратичах.
- У селі Храпличі, куди переїхала родина Менцинських з сусідніх Новосілок, деякий час провів свої дитячі роки видатний оперний співак Модест Менцинський. Тут ще й до сьогодні збереглася хата, у якій вони проживали. Місцеві жителі, попри те що там жили вже нові власники, на помешкання так і говорили: «маєток Менцинських».
- У селі Храпличі проживав найстарший житель - Микола Андрійович Давидяк (19.12.1897 — 16.09.1998 рр.). Після проголошення ЗУНР, добровільно став стрільцем Української Галицької Армії. Брав участь в обороні залізничної лінії Львів-Перемишль-Городок, пізніше: Родатичі -Вовчухи, Самбір-Карпати. Потрапив у полон і був інтернований до Чехії до Яблонківського фільтраційного табору. У 1922 році повернувся з полону додому де й прожив до старості. З дружиною Ганною (дівоче прізвище- Курило, з сусіднього села Тишковичі) виростив двох дітей - дочку Дарію і сина Миколу. За прагнення знати справжню історію України його син зі студентської лави Дрогобицького педінституту був позбавлений волі на 7 років. (Під час обшуку знайшли "Історію України" Івана Крип'якевича).
- Старший брат Давидяка Миколи — Василь загинув в Італії під час боїв на річці П'яве у Першій світовій війні у віці 19 років. Родина й до тепер розшукує місце його поховання.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Мостиський район. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
- ↑ а б Про парафію на сайті Львівської єпархії УАПЦ. Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 5 травня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- https://web.archive.org/web/20160307004933/http://www.mostyska.pzv.lviv.ua/
- Введення пресвятої Богородиці 1920-і, с. Храпличі, Мостиський р-н [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- «Визначні місця Старосамбірщини». Альбом, В. І. Шагала, 1976-77 рр.
- Погода в селі Хідновичі [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
