Судова Вишня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Судова Вишня
Sudova vyshnya gerb.png
герб Судової Вишні
Судова Вишня
Судова Вишня на мапі України
Судова Вишня на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район/міськрада Мостиський район
Рада Судововишнянська міська рада
Код КОАТУУ 4622410500
Засноване Відома з 1230 року як Вишня
Магдебурзьке право 1368
Статус міста з 1368 року
Населення 10034 (01.01.2011)[1]
Площа 2,81 км²
Густота населення 3570,8 осіб/км²
Поштові індекси 81340 81341
Телефонний код +380-3234
Координати 49°47′29″ пн. ш. 23°22′17″ сх. д. / 49.79139° пн. ш. 23.37139° сх. д. / 49.79139; 23.37139Координати: 49°47′29″ пн. ш. 23°22′17″ сх. д. / 49.79139° пн. ш. 23.37139° сх. д. / 49.79139; 23.37139
Водойма р. Вишня, Раків
День міста 24 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Судова Вишня
До обл./респ. центру
 - фізична 48 км [1]
Міська влада
Адреса 81300 Львівська область, Мостиський район, м. Судова Вишня, пл. І. Франка, 4
Міський голова Мартинець Олег Іванович

Судо́ва Ви́шня (пол. Sądowa Wisznia) — місто Мостиського району Львівської області, розташоване над річками Раків та Вишнею (притока Сяну). Відстань до районного центру, Мостиська, 15 км. Відстань до Львова 48 км, до Перемишля 44 км.

Населення[ред.ред. код]

  • 5 677 мешканців (1971)
  • 6 655 мешканців (2001)
  • 8 500 мешканців (2009)
  • 9 115 мешканців (2010)
  • 10 034 мешканців (2011)

Історія[ред.ред. код]

У долині річки Вишні розкинулося старовинне поселення Судова Вишня — містечко з майже семитисячним населенням. Судова Вишня відома з 981 р. Про Вишню (так місто називалося до 1545 р.) вперше згадує Галицько-Волинський літопис 1230 р. Назву «Судова Вишня» містечко отримало після того, як з 1545 р. тут почали відбуватися щорічні виїзні суди Перемиської землі. У Судовій Вишні збирався генеральний Сеймик Руського воєводства, куди приїздила шляхта Львівської, Перемишльської, Сяноцької земель, вирішуючи питання воєводства і обираючи делегатів на коронний Сейм. У 1939-1941 та 1944-1959 рр було центром району.

Нині Судова Вишня — розцвітаюче містечко на трасі Львів — Шегині — Перемишль.

Оскільки містечко компактне, до того ж основні пам'ятки (за винятком колишнього монастиря) розташовані недалеко один від одного, то для його огляду знадобиться не більше години.

Найцікавіші архітектурні та історичні пам'ятки Судової Вишні[ред.ред. код]

При в'їзді в Судову Вишню з півдня, високо на пагорбі, ліворуч від траси, обведений оборонним муром, височіє колишній монастир оо. францисканців-реформатів, який має давню історію.

Дідичі Судової Вишні — львівський каштелян Ян Семінський та київський ловчий Франциск Завадський — заклали 1730 р. монастир Братів Менших (оо. францисканів-реформатів) на місці колишнього середньовічного замочку. При монастирі стояв костел Успіння Пречистої Діви Марії, зведений відомим італійським архітектором Паоло Фонтана. В Польщі цей храм був знаний завдяки образу св. Антонія Падевського, що містився на вівтарі, присвяченому цьому святому. Образ вважався чудотворним. У місто потяглись великі юрби людей — всі, хто мріяв про видужання чи вирішення своїх проблем.

Брати Менші покинули Вишню у вересні 1945 року. У приміщеннях монастиря розташувався заклад для психічно хворих та неповносправних, а після 2 Світової війни, коли прийшла комуністична влада, костел було замкнено, і з 1947 р. тут містився склад солі, пізніше — склад меблів та льону. Згодом храм був перебудований на будинок. Все, що ще залишилося, було розкрадено і знищено. На сьогодні про величний монастирський комплекс нагадують лише оборонні мури з контрфорсами та риси колишнього костелу, що виявляються в будинку. Тепер колишній монастир можна оглянути лише ззовні.

Обіч вузької дороги, що веде в центр міста, розташований мурований храм 1910 р. Відразу ж за храмом - кілька старих сецесійних кам'яничок, серед яких Судововишнянська ратуша.

Від ратуші видніється висока вежа костелу. На сьогодні — це парафіяльний храм Матері Божої Помічниці Вірних (пол. Naswietszej Panny Marii Wspomozenia Wiernych), 1884–1890 рр. Під час Першої світової війни його архітектуру було пошкоджено, тому в міжвоєнний час святиню намагалися реставрувати. В радянський час костел використовували не за призначенням. Повернули храм парафіянам Судової Вишні 1989 року. Головний вівтар було знищено, на його місце поставили схожий вівтар із села Тамановичі.

Цікавою пам'яткою для любителів покинутої архітектури є палац першої половини 19 ст. без даху, нині споруда перебуває у стані повної руїни (до 1994 р. у ньому містився інтернат).

Персоналії[ред.ред. код]

  1. Іван Вишенський — український письменник-полеміст 17 століття.
  2. Шуст Богдан Романович — український футболіст.
  3. Пуха Людмила Григоріна — український кінознавець, режисер, сценарист.
  4. Яремчук Любомир Антонович — український скульптор.
  5. Яцько з Вишні — маляр сер. 17 ст.
  6. Шуст Роман Мар'янович - історик, декан історичного факультету Львівського національного університету

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]