Судова Вишня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Судова Вишня
HerbSadowaWisznia.jpg
герб Судової Вишні
Судова Вишня
Судова Вишня на мапі України
Судова Вишня на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район/міськрада Мостиський район
Рада Судововишнянська міська рада
Код КОАТУУ 4622410500
Засноване Відома з 1230 року як Вишня
Магдебурзьке право 1368
Статус міста з 1368 року
Населення 6434 (01.01.2011)[1]
Площа 2,81 км²
Густота населення 2289,7 осіб/км²
Поштові індекси 81341
Телефонний код +380-3234
Координати 49°47′29″ пн. ш. 23°22′17″ сх. д. / 49.79139° пн. ш. 23.37139° сх. д. / 49.79139; 23.37139Координати: 49°47′29″ пн. ш. 23°22′17″ сх. д. / 49.79139° пн. ш. 23.37139° сх. д. / 49.79139; 23.37139
Водойма р. Вишня, Раків
Відстань
Найближча залізнична станція Судова Вишня
До обл./респ. центру
 - фізична 48 км [1]
Міська влада
Адреса 81300 Львівська область, Мостиський район, м. Судова Вишня, пл. І. Франка, 4

Судо́ва Ви́шня (пол. Sądowa Wisznia) — місто Мостиського району Львівської області, розташоване над річками Раків та Вишнею (притока Сяну). Відстань до районного центру, Мостиська, 15 км. Відстань до Львова 48 км, до Перемишля 44 км.

Зміст

[ред.] Населення

  • 5 677 мешканців (1971)
  • 6 655 мешканців (2001)
  • 8 500 мешканців (2009)
  • 9 115 мешканців (2010)

[ред.] Історія

У долині річки Вишні розкинулося старовинне поселення Судова Вишня — містечко з майже семитисячним населенням. Судова Вишня відома з 981 р. Про Вишню (так місто називалося до 1545 р.) вперше згадує Галицько-Волинський літопис 1230 р. Назву «Судова Вишня» містечко отримало після того, як з 1545 р. тут почали відбуватися щорічні виїзні суди Перемишльської землі. У Судовій Вишні збирався генеральний Сеймик Руського воєводства, куди приїздила шляхта Львівської, Перемишльської, Сяноцької земель, вирішуючи питання воєводства і обираючи делегатів на коронний Сейм. Нині Вишня — розцвітаюче містечко на трасі Львів — Шегині — Перемишль.

Оскільки містечко компактне, до того ж основні пам'ятки (за винятком колишнього монастиря) розташовані недалеко один від одного, то для його огляду знадобиться не більше години.

[ред.] Найцікавіші архітектурні та історичні пам'ятки Судової Вишні

При в'їзді в Судову Вишню з півдня, високо на пагорбі, ліворуч від траси, обведений оборонним муром, височіє колишній монастир оо. францисканців-реформатів, що має давню історію.

Дідичі Судової Вишні, львівський каштелян Ян Семінський та київський ловчий Франциск Завадський, заклали 1730 р. монастир Братів Менших (оо. францисканів-реформатів) на місці колишнього середньовічного замочку. При монастирі стояв костел Внебовзяття Найсвятішої Діви Марії, зведений відомим італійським архітектором Паоло Фонтана. В Польщі цей храм був знаний завдяки образу св. Антонія Падуанського, що містився на вівтарі, присвяченому цьому святому. Образ вважався чудотворним. У місто потяглись великі юрби людей — всі, хто мріяв про видужання чи вирішення своїх проблем.

Брати Менші покинули Вишню у вересні 1945 р. У приміщеннях монастиря розташувався заклад для психічно хворих та неповносправних, а після 2 Світової війни, коли прийшла комуністична влада, костел було замкнено, і з 1947 р. тут містився склад солі, пізніше — склад меблів та льону. Згодом храм був перебудований на будинок. Все, що ще залишилося, було розкрадено і знищено. На сьогодні про величний монастирський комплекс нагадують лише оборонні мури з контрфорсами та риси колишнього костелу, що виявляються в будинку. Тепер колишній монастир можна оглянути лише ззовні.

Обабіч вузької дороги, що веде в центр міста, розташований мурований храм 1910 р. Одразу ж за храмом розташовано кілька старих сецесійних кам'яничок, посеред яких скромно «втиснулась» Судововишнянська ратуша.

Від ратуші видніється висока вежа костелу. На сьогодні це парафіяльний храм Матері Божої Помічниці Вірних (Naswietszej Panny Marii Wspomozenia Wiernych), 1884—1890 рр. Перша світова війна не надто гарно вплинула на його архітектуру, тому в міжвоєнний час святиню намагалися реставрувати. В радянський час костел використовували не за призначенням. Повернули храм парафіянам Судової Вишні 1989 року. Головний вівтар було знищено, тож на його місце поставили схожий вівтар із села Тамановичі.

Цікавою пам'яткою для любителів покинутої архітектури є палац першої половини 19 ст. без даху, нині споруда перебуває у стані повної руїни (до 1994 р. у ньому містився інтернат).

[ред.] Персоналії

[ред.] Примітки

[ред.] Посилання