Новояворівськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Новояворівськ
Novoyavorivsk.svg Nov jv h.png
Герб Новояворівська Прапор Новояворівська
Вулиця Степана Бандери — центральна у місті, 2008
Вулиця Степана Бандери — центральна у місті, 2008
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район/міськрада Яворівський район
Код КОАТУУ 4625810500
Засноване 1965 р. як робітниче поселення Янтарне
Статус міста з 1986 року
Населення 29580 (01.01.2013)[1]
Густота населення 13028.570 осіб/км²
Поштові індекси 81053, 81054
Телефонний код +380-3256
Координати 49°55′59″ пн. ш. 23°34′14″ сх. д. / 49.93306° пн. ш. 23.57056° сх. д. / 49.93306; 23.57056Координати: 49°55′59″ пн. ш. 23°34′14″ сх. д. / 49.93306° пн. ш. 23.57056° сх. д. / 49.93306; 23.57056
Висота над рівнем моря 300 м
Водойма р. Шкло
Міста-побратими Лежайськ (Польща)
День міста 12 липня
Відстань
Найближча залізнична станція Янтарна
До обл./респ. центру
 - фізична 30 км
 - залізницею 41 км
 - автошляхами 36 кмМ10
Міська влада
Адреса 81053, м. Новояворівськ, вул. Шевченка, 2
Веб-сторінка Офіційний портал міста

Новоя́ворівськ (до 2008Новояворівське) — місто районного підпорядкування в Яворівському районі Львівській області, розташоване на висоті 300 м над рівнем моря на межі Розточчя і Надсянської низовини у верхів'ях річки Шкло.

Має досить добру інфраструктуру й вигідне економічне розташування. Розміщене за 14 км від районного центру Яворів і за 30 км від обласного центру — Львова. Поруч із містом проходить автотраса державного значення Яворів-Львів (автошлях М10 ЛьвівІвано-ФранковеКраковець — на Краків). Місто з'єднано зі Львовом залізницею Шкло-Львів. Неподалік від міста будується траса Київ-Лісабон, що входить в А4 (третій крітський коридор).

До 2005 р. місто входило до СЕЗ «Яворів».

3 червня 2008 року постановою ВРУ № 316-VI Новояворівське перейменовано на Новояворівськ.

Історія[ред.ред. код]

Місто виникло у 1965 року як робітниче поселення.

Постанова уряду СРСР «Про розширення виробництва сірки в Західній Україні» поклало початок розробці Яворівського та Немирівського родовищ сірки та будівництву гірничо-хімічного комбінату (ГХК). Це зумовило проектування та будівництво нового поселення для робітників сірчаної промисловості. Вибір місця його розташування узгоджено з вибором ділянки для будівництва ГХК з усім комплексом основних і супутніх промислових підприємств.

Завдання на проектування житлового поселення «Сєрний» (потім цю назву змінено на «Янтарне») для Яворівського ГХК керівництво хімічної промисловості СРСР і Львівського економічного району доручили «КиївНДІП містобудування» Держбуду СРСР 22 квітня 1964. Спеціалісти Держгірхімпроекту розглядали два варіанти розміщення комбінату: «західний», за яким ГХК мав розміститися західніше кар'єру, в напрямку міста Яворів, і «східний» — з розміщенням комбінату на схід від покладів сірки.

Після техніко-економічних розроблень обох варіантів, їх порівняння та розгляду передпроектних матеріалів Держбудом СРСР у січні 1965 року ухвалили рішення про доцільність будівництва ГХК біля східного краю родовища. Вибір «східного» варіанту зумовив доцільність вибору місця розселення робітників теж зі східного боку кар'єра із забезпеченням санітарно-гігієнічних розривів. Поселення заклали на відстані 5 км на південний схід від промислової зони сірчаного комбінату. Фактично будівництво міста розпочалось 1970 року.

У червні 1969 року, коли селищу Янтарне присвоїли назву Новояворівське, тут проживало 1019 мешканців. На початку 1970 р. збудували першу середню школу, розраховану на 1280 учнів, згодом — Палац культури на 800 місць із лекційним залом і бібліотекою.

Січень 1986 — селище отримало статус міста.

За всю історію міста було збудовано понад 420 тис. м² житла (8 378 квартир), 3 середні школи на понад 5 тис. учнів, навчально-виховний комплекс "СЗШ II ступеня - ліцей", 2 початкові школи на 760 учнів, 9 дитячих садків (5 із них зараз діють), школу мистецтв на 460 учнів, міжшкільний навчально-виробничий комбінат на 960 учнів, професійний ліцей (до 1 лютого 2004 р. — ПТУ) на 1200 учнів (за проектом, зараз навчаються 830—860), лікарняний комплекс з поліклінікою на 500 відвідувачів, лікарню на 300 місць. 1984 року завершено будівництво цікавого за архітектурою Палацу культури «Кристал» із великою залою на 720 місць і актовою залою на 250 місць, танцювальною залою, буфетом-кафе, виставковою залою, бібліотекою, хореографічним класом тощо.

Культура та духовність[ред.ред. код]

Будівництво храмів і пам'ятників видатним діячам історії України стало можливим у Новояворівську лише з розпадом СРСР. Першим храмом, що почав діяти на території міста, є храм Святих Петра і Павла. Наріжні камені його фундаменту посвятили на Вербну Неділю 1990 р. Храм збудований у традиційному українському стилі.

Православна громада Київського патріархату веде будівництво храму Святої Покрови від 16 липня 2000 року. Того дня архієпископ Дрогобицький і Самбірський Феодосій освятив його наріжний камінь. Храм будують у стилі українського бароко з елементами архітектурних традицій Карпатського регіону.

Споруда церкви Святого Великомученика Юрія є точною копією церкви, збудованої 1540 року в с. Вільшаниця і реконструйованої 1715 року. 1796 року церкву переставили на мурований фундамент. Щоби зберегти пам'ятку від руйнації (Вільшаниця опинилася у зоні сірчаного кар'єру), колишні мешканці села перенесли її у Новояворівськ, а інтер'єр храму;— у церкву селища Шкло.

Церква св. Юрія являє собою дерев'яний зруб українсько-візантійського стилю із вмонтованим дерев'яним одвірком церкви 1715 року зі старослов'янським написом про рік реконструкції храму. У Новояворівську церкву встановили у 19951998 рр. З дня спорудження храму його настоятелем є отець Василь Крошний.

2000 року громада Християн Віри Євангельської завершила будівництво Дому Молитви, який має вигляд ковчега.

Центром культурного життя міста є Палац культури «Кристал» (збудований 4 листопада 1984 року, зданий в експлуатацію в січні 1985-го). У ньому проходять найважливіші заходи соціально-політичного життя, економічні форуми, різноманітні виставки, концерти естрадних і хорових колективів, зірок естради, працюють хорові колективи, танцювальні гуртки, циркова студія, телестудія, бібліотека.

З 1992 р. державним діячем, почесним громадянином міста Новояворівськ Лукашиком Степаном Івановичем було засновано Міжнародний фестиваль молодих виконавців сучасної української пісні "Молода Галичина", який проводиться щороку 712 липня в Палаці культури «Кристал» та котрий дав путівку в мистецьке життя багатьом молодим виконавцям, відомим сьогодні зіркам української естради: Катерині Бужинській, Наталії Бучинській, Каті Chilly, Тетяні Ліберман (Тіна Кароль), Оксані Грицай (Міка Ньютон), композиторам Тимуру Усманову, Руслану Талабірі.

Пам'ятник Тарасові Шевченку, позаду — Палац культури «Кристал»

Щороку «Молода Галичина» приймає почесних гостей — відомих українських композиторів, поетів, виконавців, серед яких були Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, Степан Галябарда, Тарас Петриненко, Оксана Білозір, Ані Лорак, Гайтана, Олександр Пономарьов, група «Скрябін».

Фестиваль був створений як регіональний, а згодом Всеукраїнський, 2009 року отримав статус Міжнародного.[2]

З 2009 р. щороку тут проводиться фестиваль християнської пісні «Осанна».

Видатними подіями в історії міста було відкриття за ініціативою державного діяча Лукашика Степана Івановича пам'ятників Тарасові Шевченку та гетьману Івану Мазепі.

Пам'ятник Т. Г. Шевченку урочисто відкрили 12 липня 1997 р., пам'ятник І.Мазепі — в День Незалежності України, 24 серпня 1997 року. Обидві події відбулися за участю великої кількості членів греко-католицької та православної громад на чолі з парохами, представників громадсько-політичних організацій, міської та районної влади.

Свідченням сумних подій в українсько-польських відносинах є пам'ятник при в'їзді в Новояворівськ, відомий під місцевою назвою «Біля побитих» (по-польськи — Grób nieznanych żolnierzy). Цей пам'ятник був збудований 1937 року на могилі польських солдатів, загиблих під час українсько-польської війни 1918–1919 рр.

Збереглися свідчення старожилів Яворівщини Івана Рубая, Андрія Ткачука та інших про події, увічнені пам'ятником. Тоді за активної участі уродженця села Бердихів Федора Верещинського в околицях села Старичі було знищено польський окупаційний підрозділ. Під час пацифікації 1930 р. Федора Верещинського закатували польські жандарми на постерунку в Прилбичах. Його ім'я було викарбувано на камені надгробного пам'ятника: «…zamordowanch przez Wereszcynkiego…».

Спорт[ред.ред. код]

За свою коротку історію місто стало досить відомим у спортивному світі. Високі досягнення у біатлоні, велоспорті, боксі та інших видах спорту принесли місту спортивну славу. Передусім ці успіхи пов'язані з відкриттям у місті ДЮСШ «Янтар», яка стала основою для підготовки висококваліфікованих біатлоністів, велосипедистів та інших спортсменів. За час свого існування ДЮСШ «Янтар» підготувала 1 майстра міжнародного класу, 18 майстрів спорту, 35 міжнародних майстрів спорту, 90 першорозрядників, 2,5 тис. майстрів масових розрядів. У школі пройшли навчання близько 3 тисяч дітей. Зокрема, перший майстер спорту Яворіського району був підготовлений в ДЮСШ «Янтар».

Значний внесок у спортивну історію міста зробили вихованці боксерського клубу «Січовик». Він був створений 18 квітня 1995 року і швидко здобув високих результатів. Новояворівськ став одним із перспективних центрів підготовки боксерів у Західній Україні. У 20012002 рр. боксери «Січовика» Павло Ваник і Василь Мамчур вийшли на арену великого боксу. Павло Ваник став фіналістом міжнародного турніру в м. Гельсінкі і вийшов переможцем фінального бою. При цьому він виконав норматив майстра міжнародного класу. П.Ваник є переможцем і призером багатьох міжнародних турнірів у Польщі, Румунії, Хорватії, Італії, Латвії. Василь Мамчур у 20012002 роках став переможцем першості України і виконав норматив кандидата у майстри спорту. Його включили до складу збірної України. В лютому 2003 р. в першості України з боксу В.Мамчур виборов право на участь у чемпіонатах світу і Європи.

20 листопада 2009 року відкрито Льодовий палац, що став найсучаснішим льодовим майданчиком Львівщини.

Сьогодення[ред.ред. код]

На сьогодні Новояворівськ — місто з розвинутою обробною промисловістю, установами та підприємствами обслуговування, інженерною інфраструктурою.

Станом на 1 січня 2007 року територія міста в існуючих межах становить 217,7 га. З них житлова забудова — 78,3 га. Уже розроблено і затверджено новий генеральний план міста, згідно з яким проектна територія в межах міста — 610,0 га, у тому числі житлова забудова — 103,1 га.

Економічну основу міста становлять до 60 підприємств, спеціалізованих на виробництві будівельних матеріалів, харчових продуктів, одягу, будівництві, пошитті та ремонті взуття, наданні послуг населенню.

У місті мешкають 14 тис. фахових працівників, середній вік яких — 25,2 років.

У Новояворівську почав свій творчий шлях відомий співак і телеведучий Андрій Кузьменко (Кузьма); Дзідзьо; Сергій Гера (Шура; учасник групи "Скрябін" у 1989—2003, гурту "Друга Ріка" у 2003-2005 та гурту Dazzle Dreams з 2005); ведучий ефіру «Радіо Люкс FM (Львів)», організатор розважальних шоу Назар Бійчук.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]