Чемпіонат Європи з легкої атлетики в приміщенні 2005
| Чемпіонат Європи з легкої атлетики в приміщенні 2005 | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Місто |
 Мадрид |
| Країни-учасниці | 41 |
| Кількість атлетів | 563 |
| Розігрується медалей | 28 комплектів |
| Відкриття | 4 березня |
| Закриття | 6 березня |
| Арена | Палац спорту[es] |
Чемпіонат Європи з легкої атлетики в приміщенні 2005 відбувся 4-6 березня у Мадриді в Палаці спорту[es].
Починаючи з 1992 (відколи чемпіонати стали проводитись раз на два роки), цей чемпіонат став першим, що проходив у непарний рік задля уникнення його проведення в один рік із літнім чемпіонатом Європи та чемпіонатом світу в приміщенні. Це зумовило трирічну (замість звичних двох років) перерву після попередньої європейської континентальної першості в приміщенні-2002.
На чемпіонаті в Мадриді востаннє в історії континентальних першостей в приміщенні був представлений біг на 200 метрів.
Призери[ред. | ред. код]
Чоловіки[ред. | ред. код]
a Допінг-проба, взята по завершенні чоловічого фіналу з бігу на 60 метров у срібного призера Марка Льюїса-Френсіса з Великої Британії, дала позитивний результат на наявність в організмі спортсмена слідів вживання марихуани. Починаючи з 2004, вона була включена Всесвітнім антидопінговим агентством до переліку заборонених субстанцій. У травні 2005 Британська федерація легкої атлетики винесла спортсмену публічне попередження у зв'язку з таким інцидентом, а його результат на чемпіонаті Європи в приміщенні (2-е місце, 6,59) відповідно до правил був анульований[1].
Жінки[ред. | ред. код]
b У квітні 2006 ІААФ повідомила про дискваліфікацію турецької бігунки на довгі дистанції ефіопського походження Тезети Денгерси. У її допінг-пробі, взятій на чемпіонаті Європи в приміщенні-2005, була виявлена заборонена речовина метенолон. Спортсменка була відсторонена від участі в змаганнях на 2 роки та позбавлена срібної медалі зимової європейської першості, завойованої в бігу на 3000 метрів з результатом 8.46,65[2].
c Завершальна спроба німецької стрибунки в довжину Б'янки Капплер була виміряна некоректно, про що спортсменка повідомила суддів по завершенні змагань. З показаним у ній результатом 6,96 м (що було на 25 сантиметрів краще за її особистий рекорд) вона стала б чемпіонкою Європи в приміщенні. Після тривалого розбору судді визнали помилку та запропонували повторити цю єдину спробу наступного дня. Капплер відмовилась, звернувши увагу на відсутність правил щодо такого перестрибування. Виходячи з телевізійної трансляції, німкеня приземлилась у своєму останньому стрибку приблизно на відмітці 6,65 м, чого було би достатньо для медалі. На підставі всіх фактів журі ухвалило рішення анулювати шосту спробу німецької спортсменки (у фінальному протоколі з результатом 6,53 м вона посіла 7-е місце) та вручити їй другу бронзову медаль[3].
Медальний залік[ред. | ред. код]
| Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 |  Росія | 9 | 2 | 6 | 17 |
| 2 |  Швеція | 3 | 1 | 1 | 5 |
| 3 |  Франція | 2 | 1 | 1 | 4 |
| 4 |  Ірландія | 2 | 0 | 0 | 2 |
| 5 | Іспанія | 1 | 6 | 5 | 12 |
| 6 | .svg){kind=small} Велика Британія | 1 | 4 | 1 | 6 |
| 7 |  Польща | 1 | 3 | 2 | 6 |
| 8 |  Україна | 1 | 2 | 3 | 6 |
| 9 |  Румунія | 1 | 2 | 1 | 4 |
| 10 |  Білорусь | 1 | 1 | 0 | 2 |
| 11 |  Німеччина | 1 | 0 | 5 | 6 |
| 12 |  Болгарія | 1 | 0 | 1 | 2 |
| 13 | .svg){kind=small} Бельгія | 1 | 0 | 0 | 1 |
 Данія | 1 | 0 | 0 | 1 | |
 Португалія | 1 | 0 | 0 | 1 | |
 Чехія | 1 | 0 | 0 | 1 | |
| 17 |  Австрія | 0 | 2 | 1 | 3 |
 Греція | 0 | 2 | 1 | 3 | |
| 19 |  Нідерланди | 0 | 1 | 1 | 2 |
| 20 |  Італія | 0 | 1 | 0 | 1 |
| Загалом (20 збірних) | 28 | 28 | 29 | 85 | |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lewis-Francis in failed dope test. news.bbc.co.uk. Архів оригіналу за 18 листопад 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ IAAF News No.79 - Published on 26 April 2006 (PDF). Світова легка атлетика. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Kappler immediately noticed the wrong mark. www.espn.com. Архів оригіналу за 18 листопад 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Офіційна сторінка змагань на вебсайті Європейської легкоатлетичної асоціації [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
