Черномирдін Віктор Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віктор Степанович Черномирдін
Віктор Степанович Черномирдін

Час на посаді:
25 грудня 1993 — 23 березня 1998
Президент   Борис Єльцин
Попередник він сам як Голова Ради Міністрів Російської Федерації
Наступник Сергій Владиленович Кирієнко

Голова Ради Міністрів Російської Федерації
Час на посаді:
14 грудня 1992 — 25 грудня 1993
Президент Борис Єльцин
Попередник Єгор Гайдар
Наступник Посада скасована; Він сам як Голова Уряду Російської Федерації

Час на посаді:
12 лютого 1985 — 27 червня 1989
Попередник Василь Олександрович Дінков
Наступник Посада скасована

Час на посаді:
21 травня 2001 — 11 червня 2009
Президент Володимир Путін
Попередник Абоїмов Іван Павлович
Наступник Зурабов Михайло Юрійович

Народився 9 квітня 1938(1938-04-09)

Flag of Russian SFSR.svg РРФСР
(СРСР)
Помер 3 листопада 2010(2010-11-03) (72 роки)
Москва, Росія Росія
Дружина Валентина Федорівна Чорномирдіна
Професія Інженер-технолог та інженер-економіст

Ві́ктор Степа́нович Черноми́рдін (рос. Ви́ктор Степа́нович Черномы́рдин) (* 9 квітня 1938, Чорний Отрог[ru] — 3 листопада 2010, Москва) — російський державний діяч, прем'єр-міністр Росії (19921998). Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Україні від 2001 до 2009.

Біографія[ред.ред. код]

Син водія. Працював на Орському нафтопереробному заводі слюсарем. Відслуживши в армії в 1957-60 гг, повернувся на той же завод, де працював машиністом і оператором. У 1962 році насилу поступив в Куйбишевський індустріальний інститут (отримав двійку з математики, але перездав на трійку) завдяки низькому конкурсу і вчився вельми посередньо.

Після закінчення інституту Чорномирдін почав робити партійну кар'єру і з 1967 по 1973 роки працював в Орському міському комітеті КПРС. У 1973–1978 очолював Оренбурзький газопереробний завод, потім повернувся в органи КПРС (інструктор Відділу важкої промисловості ЦК). З 1982 року в апараті Міністерства нафтової і газової промисловості СРСР, в 1985–1989 — міністр газової промисловості СРСР. У 1989–1992 — голова Газпрому.

У 1980-х роках відбулося знайомство Чорномирдіна з Борисом Єльциним, у той час першим секретарем обкому КПРС Свердловської області. У 1992 році призначений прем'єр-міністром Росії (змінив на цій посаді формально Бориса Єльцина, а фактично — ліберального реформатора Є. Т. Гайдара).

Влітку 1995 був втягнутий в прямі переговори з чеченським терористом Шамілем Басаєвим, який на чолі збройного загону захопив лікарню у Будьонівську.

Відправлений у відставку в березні 1998. C 24 серпня 1998 повторно виконував обов'язки прем'єр-міністра, але двічі не був затверджений Державною Думою, і на третій раз Єльцин вніс до неї кандидатуру Євгенія Примакова, із затвердженням якого на посту прем'єра закінчилося короткочасне повернення Чорномирдіна до влади. Під час роботи на посту прем'єр-міністра одного разу протягом декількох годин спеціальним Указом виконував обов'язки Президента РФ. У 1995–1999 роках — лідер руху «Наш дім — Росія». У 1999 обирався депутатом Держдуми.

Від 2001 Віктор Чорномирдін — Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Україні, спеціальний представник президента Російської Федерації з розвитку торговельно-економічних відносин з Україною.

11 червня 2009 президент Росії Дмитро Медведев своїм указом призначив Віктора Черномирдіна радником президента, поклавши на нього обов'язки спеціального представника президента з питань економічного співробітництва з державами — учасниками СНД. Також президент цим указом звільнив Черномирдіна з посади надзвичайного і повноважного посла РФ в Україні.

Помер 3 листопада 2010 року о 4 ранку вдома в Москві. До останнього моменту він перебував у свідомості.

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Посол Росії в Україні

Coat of Arms of the Russian Federation.svg
Наступник:
Абоїмов Іван Павлович Зурабов Михайло Юрійович