Керенський Олександр Федорович
| Керенський Олександр Федорович | ||
|---|---|---|
 Олександр Федорович Керенський |
||
|
2-й прем'єр-міністр Тимчасового уряду Росії
|
||
| Час на посаді: | ||
| 21 липня 1917 — 8 листопада 1917 | ||
| Попередник | Львов Георгій Євгенович | |
| Наступник | Ленін Володимир Ілліч | |
|
|
||
| Народився | 4 травня 1881 Симбірськ, Російська імперія |
|
| Помер | 11 червня 1970 Нью-Йорк |
|
| Політична партія | соціалісти-революціонери | |
| Дружина | Ольга Барановська | |
Олекса́ндр Фе́дорович Ке́ренський (*4 травня 1881, Симбірськ — †11 червня 1970, Нью-Йорк) — російський політичний діяч, голова Тимчасового Уряду (1917)
[ред.] Біографічні відомості
Народився у родині директора Симбірської гімназії. 1899 — вступив до історико-філософського факультету Санкт-Петербурзького університету, згодом перейшов до юридичного факультету. По закінченні працював у судовій палаті.
1905 — співробітник есерівської газети «Буревісник». Був заарештований.
1906 — на адвокатській практиці, а у 1909 р. був прийнятий у присяжні повірені. Брав участь у таких гучних політичних процесах, як у справі Ленського розстрілу, процес Вірменської національної партії, «справа Бейліса».
1912 — обраний до Державної думи від «Трудової групи», був головою фракції трудовиків. 1912 — прийнятий до масонської ложі.
1917 — брав участь у створені і роботі Тимчасової політичної Державної думи, був обраний товаришем голови Петроградської Ради робітничих депутатів від партії есерів. У Тимчасовому Уряді був міністром юстиції, військовим та морським міністром, міністром-головою, поєднував посади міністра-голови і верховного головнокомандуючого.
Після Жовтневої революції перейшов на нелегальне становище у Фінляндії. 1918 — намагався брати участь в роботі Російських Установчих Зборів, але отримав відмову від есерів. У червні за дорученням «Спілки відродження Росії» виїхав до Франції і Англії для переговорів з західними урядами про підтримку.
1922 — голова редакції есерівської газети «Дни», яка видавалась у Берліні та Парижі до 1932 року. З 1940 року жив у США. 1950—1960-ті рр. — працював у Гуверовському інституті війни, революції та миру; підготував трьохтомник документів про діяльність Тимчасового Уряду. 1963—1964 — надиктував останню редакцію книги спогадів, яка вийшла у 1965 році.
Похований у Нью-Йорку.
[ред.] Посилання
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Керенський Олександр Федорович |
- Музей О. Ф. Керенського в Лондоні
- Олександр Керенський: Генрих Боровик розповідає про своє інтерв'ю з Керенським // із циклу «Наше всё», радіостанція «Эхо Москвы»(рос.)
- Керенський в 1917 — кадри кінохроніки(рос.)
- О. Ф. Керенський — біографія(рос.)
|
||||||||||||||||
