Штани
Штани́ — різновид верхнього одягу котрий захищає ноги, сідниці, геніталії та низ живота.
Зміст |
Різновиди [ред.]
Сучасні класичні штани за довжиною повинні закривати половину підбора мештів. Короткі штани називають шортами. Популярні також штани довжиною нижче колін, котрі часто називають бриджі.
За покроєм розрізняють такі типи штанів:
- класичні — частина класичного чоловічого костюму
- (англ. buggy-pants) — частина вбрання прихильників культури хіп-хопу, особливо широкий покрій та носяться на стегнах дуже низько
- (англ. Hipster) — штани з низькою талією, сидять на стегнах, на відміну від класичних не закривають пупа
- (англ. Bondage pants) — штани з великою кількістю ремінців, замків та кишень, особливо популярні серед прихильників панк-культури
- бриджі (від англ. Breeches) — частина одягу мужчин від кінця 16 століття до початку 19, а також частина вбрання прислуги — лівреї
- банани — спочатку покрій штанів для жінок, проте у 80-х роках були популярними і серед чоловіків. Вирізняються знизу звуженими штанинами
За матеріалом розрізняють такі типи штанів:
- шкіряні
- вельветові
- джинси
- гумові
За призначенням розрізняють такі типи штанів:
- спецодяг:
- робочі (спецівка)
- термостійкі (у пожежників)
- спортивні:
- для їзди на велосипеді
- для бігу
- для їзди верхи
Історія [ред.]
Штани винайшли ще в доісторичні часи.
Українське вбрання [ред.]
Поясним одягом українських чоловіків служили штани (ґачі, ґаці, шаровари, ногавиці, порти, портки, портяниці). [1] Вважається, що цей вид одягу винайшли скіфи, котрі велику частину свого життя проводили в сідлі. [2] З найдавніших часів слов'яни носили вузькі полотняні штани. Штани шилися із грубого полотна на літо, із сукна — на зиму. Було два типи крою:
- вузькі штани у тих місцевостях, де сорочку носили «навипуск» (давній слов'янський спосіб),
- широкі, де її заправляли у штани (запозичення в кочівників). Запорізькі козаки запозичили фасон своїх широчезних шароварів у тюркських народів.
Жителі Прикарпаття носили штани з жовтого або білого домотканого сукна, а у високогірних районах Карпат і на Закарпатті шили також зимові штани з овчини хутром усередину. [2]
Існує 2 варіанти покрою вузьких штанів — залежно від того, де застосовано клини (Полісся, Бойківщина). У стані рубець полотняних штанів викінчується «очкуром» (шнурком, протягненим через верхню закладку). У сукняних штанях на стані через петлі протягали шкіряний ремінь. Штани рідко і скупо прикрашали. В гуцулів на сукняних штанях бували декоративні шви. У підгірян і бойків тоненькою монохромною (як правило, зеленою) смужкою вишивки прикрашали кишені (новіша традиція). На Покутті полотняні штани мали білі мережки. На Лемківщині сукняні штани мали кольоровий випуск і металеві ґудзики.
Примітки [ред.]
- ↑ Народне вбрання
- ↑ а б Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Штани |
