Якобсон Роман Осипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рома́н О́сипович Я́кобсон (1896, Москва1982, Кембридж, штат Массачусетс, США), американський мовознавець і філолог російсько-єврейського походження. Студіював у Московському університеті, професор університетів Брно у Чехо-Словаччині, Колумбійського у Нью-Йорку, Гарвардського і Массачусетського технологічного інституту.

Поруч Вілема Матезіуса і Миколи Трубецького засновник так званої празької мовознавчої школи, що розвинула фонологічний підхід до мови і в описовому і в історичному мовознавстві, а також теорію мовного союзу, науки про подібності в розвитку суміжних мов, незалежної від їхнього походження. В американські роки Якобсон переглянув поняття фонеми, розглядаючи її тепер як жмут дистинктивних рис, спільних для всіх мов світу. Для Якобсона типове прагнення до універсального в мовах, часто затушковуючи особливості поодиноких мов. У цьому дусі він також висунув теорію слов'янської дієвідміни на підставі однієї основи, замість традиційно прийманих двох, загальну теорію відмінка, намагався звести слов'янські системи версифікації до спільного знаменника. В усіх цих випадках багатство справжніх фактів принесене в жертву позірній простоті теорії.

Відповідно, в його «Remarques sur l'evolution phonologique du russe comparée a celle des autres langues slaves» (1929) фонологічний розвиток у слов'янських мовах подано як мотивований тільки в російській і сербо-хорватській мовах, тоді як усі інші слов'янські мови, з українською включно, розглядаються як позбавлені незалежного розвитку, що тільки підлягають то російським, то сербо-хорватським тенденціям. У тому ні дусі в статті про український імператив (1965) Якобсон намагається применшити особливості цієї форми в українській мові. Перенесений на політичну площину, цей підхід привів до нападу на політику українізації та її діячів (1934). У 1952—54 Якобсон активно виступав проти А. Мазона в обороні справжності «Слова о полку Ігоревім». Також багато праць з кирило-методіянських питань.

Література [ред.]