Ґевйон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фонтан Ґевйон в Копенгагені (Данія).

Ґевйон, або Ґьофьйон (Gefyon — «той, хто дарує»; також Gefjon, Gefjun, Gefn) — в скандинавській міфології богиня плодючості, одна з асів, діва, якій служать померлі дівчата. В Едді зберігся переказ, що Ґевйон, жінка з роду асів, отримала від конунґа Швеції Ґюльві в дар за цікаві розповіді стільки землі, скільки можна зорати на 4 биках за одну добу. Ґевйон перетворила на биків своїх синів, народжених від велетня, й вони провели таку глибоку борозну, що відрізали від Швеції великий шматок землі, який Ґевйон назвала островом Зеландія. На місці ж цієї землі виникло озеро Меларен, а проритий канал став протокою Ересунн. Припускають, що історичною основою міфу є переселення данів зі Швеції до Данії у III–IV століттях.

В Сазі про Інґлінґів оповідається, що Ґевйон вийшла заміж за сина Одіна Скйольда й жила разом з ним на острові Зеландія в місті Глейд (суч. Лайре, неподалік Роскілле).

Ґевйон асоціюється з землеробством, цнотливістю та успіхом. Дівчата, які помирали незайманими, ставали її почетом в загробному житті, тому вона характеризується як богиня чеснот, але, всупереч усьому, вона була й богинею достатку. Крім того, «Ґефн» — одне з імен Фрейї — давньоскандинавської богині плодючості, кохання та краси.

В Копенгагені знаходиться скульптура з фонтаном, присвячена Ґевйон.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

«Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона»: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — г. СПб.: 1890—1907 гг. (рос.)
Одін Це незавершена стаття з германо-скандинавської міфології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.