Альви

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Альви (староісландською: álfar,álfafólk; в однині: álf) — у скандинавській міфології нижчі природні духи. Культ альвів походить із анімістичних вірувань у духів природи та мертвих, пов'язаних із культом родючості. Етимологічно слово álf походить із того ж індоєвропейського пня albh що і латинське слово albus (білий).

У скандинавській міфології поняття альвів не є добре визначеним. У «Старшій Едді» часто повторюється формула «Аси та Альви», що імовірно означає «усі боги», в такому випадку альви ототожнюються із Ванами. Однак у «Alvíssmál» альви вказуються як окремішні від Ванів та Асів, і вони мають власні назви для речей. Це ймовірно відображає відмінності у статусі між Ванами як головними богами родючості та Альвами як другорядними. Ван Фрейр був паном Álfheim («Дім Альвів») та мав двох слуг-альвів, Биґґвір та Бейла. Деякі дослідники припускають що Вани та Альви належать до більш ранньої релігії Бронзової Ери, та були пізніше витіснені Асами як головними богами. Інші вважають що Вани були богами простого народу а Аси богами жерців та касти воїнів. Часом гномів (dvergar) та веттів (vættir), тобто «малих підземних людей», також відносять до альвів, а саме «темних альвів». Зокрема Сноррі Стурлусон у «Молодшій Едді» поділяє альвів на темних, що живеть під землею, та світлих (білих).

Культ Альвів включав álfablót («жертвоприношення Альвам»), що відбувалось пізньої осені. Святкували його у садибі, проводила церемонію пані дому. Церемонія була повністю таємною, та нікого із чужих на неї не допускали, особливо християн, тому про неї практично нічого невідомо. Однак, виходячи із часу її проведення (близько осіннього рівнодення) та того що альви асоціювались із родючістю, можна зробити висновок що ритуал стосувався культу предків та роду.

Скандинави уявляли альвів як істот схожих за розмірами на людей, що робило можливим «нормальні» відносини між расами: наприклад, у сазі Hrólf Kraki, данський король Хельґі знаходить жінку-альва на острові та ґвалтує її. Знаменитий чоловік може бути піднесений до статусу альва після смерті, як наприклад король Олаф Ґейрстад-Ельв, чи Волунд. Можливими також були міжрасові шлюби між альвами та людьми. Один із прикладів наведено у Thidrekssaga, де матір'ю героя Хьоґні була людська королева, а батьком альв на ймення Алдріан. У Сазі про Інґлінґів вказується, що оскільки дрібні королі Альфхейм (відповідає сучасній шведській провінції Bohuslän) походили від альвів, вони були красивіші від більшості чоловіків.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Одін Це незавершена стаття з германо-скандинавської міфології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.