A Saucerful of Secrets
A Saucerful of Secrets | |
|---|---|
 | |
| Студійний альбом | |
| Виконавець | Pink Floyd |
| Дата випуску | 29 червня 1968 |
| Записаний |
квітень-грудень 1967 Abbey Road Studios, Лондон |
| Жанр |
прогресивний рок, психоделічний рок |
| Тривалість | 39 хв 25 с |
| Мова | англійська |
| Лейбл |
Columbia/EMI(Велика Британія) Capitol (США) |
| Продюсер | Norman Smith |
| Професійні огляди | |
| Хронологія Pink Floyd | |
A Saucerful of Secrets (англ. Блюдце, повне секретів) — другий студійний альбом британського рок-гурту Pink Floyd, який було випущено 29 червня 1968 року та записано на студії «Еббі Роуд» в Лондоні. Альбом досяг дев'ятого місця в хіт-параді у Великій Британії, це єдиний з усіх альбомів Pink Floyd, який не потрапив до хіт-параду в США.
Через проблеми, які виникли з гітаристом та автором більшості пісень групи Сідом Барретом, «A Saucerful of Secrets» — останній альбом, в запису якого він брав участь. Також, починаючи з цього альбому, постійним членом гурту Pink Floyd став Девід Гілмор. З січня 1968 він зайняв місце Баррета в колективі.
Дизайном обкладинки альбому вперше займався Сторм Торгесон. Він оформлював майже всі альбоми групи, починаючи з A Saucerful of Secrets.
Запис[ред. | ред. код]
З середини до кінця 1967 року нестійка поведінка Сіда Барретта ставала все більш очевидною[1], в одному з виступів першого американського туру групи він повільно розладнав на сцені свою гітару. Аудиторія, яка звикла до експериментів під час виступів групи, вітала такі витівки музиканта і не здогадувалася про зростаюче обурення групи. Під час інтерв'ю Пету Буну під час цього туру, Барретт відповідав на питання «з порожнім, нічого не виражаючим поглядом»[2][3]. Приблизно так само він поводився під час першого виступу групи на популярному американському телешоу Діка Кларка «American Bandstand»[2]. Він непогано виступив при виконанні композиції «Apples and Oranges», але відповідав на питання Кларка без будь-якого інтересу[4].
Через ці проблем A Saucerful of Secrets став останнім альбомом, в записі якого брав участь Сід Барретт. Починаючи з цього альбому, постійним членом колективу Pink Floyd став Девід Гілмор[5]. З січня 1968 він офіційно зайняв місце Баррета в групі.
Текст пісні «Set the Controls for the Heart of the Sun» був написаний Роджером Вотерсом під впливом творів китайського поета Лі Шан'іня.
Композиції[ред. | ред. код]
Let There Be More Light[ред. | ред. код]
Стала першою піснею, яка була створена без участі Сіда Баррета. Написана Вотерсом, у ній плине розповідь про приземлення інопланетного корабля на військово-повітряній базі в Мілденхоллі. Іронія пісні полягає в тому, що перед здивованими військовими з'являється знаменита Люсі, з часів бітлівської «Lucy In The Sky With Diamonds» яка стала персоніфікацією наркотику ЛСД. «Я не великий любитель фантастики, — пояснював Вотерс вибір теми. — Раніше я читав її багато, але тепер лише час від часу. Мені здається, я любив її за те, що вона дає письменникові можливість переглянути важливі поняття. Якщо ти відриваєш поняття від його звичного контексту, це дозволяє поглянути на нього в новому світлі».
Remember A Day[ред. | ред. код]
Плач Ріка Райта за остаточно минулим дитинством. Райт, дитинство якого не було затьмареним ніякими конфліктами, гостріше інших членів гурту переживав вступ до дорослого життя з його жорстокими правилами гри. Писати пісні він почав під впливом Сіда, який вважав, що якщо він може це робити, то можуть і всі інші. Хоча сам Рік пізніше оцінював два своїх твори з альбому як «просто жахливі», йому, мабуть, як нікому іншому в гурті вдалося підхопити належний Сіду мотив оплакування дитячої чистоти. Сіду належить в пісні гарна гітарна партія, яка в процесі запису альбому була трохи дороблена Гілмором.
Set The Controls For The Heart Of The Sun[ред. | ред. код]
Була написана спеціально для альбому й з'явилася першою по-справжньому вдалою композицією Вотерса. Бажаючи довести, що може писати гарні пісні, він працював над нею чотири місяці. Пісня складається з мелодії бас-гітари, що повторюється, яку чудово доповнюють цимбали та ефекти Мейсона на перкусії, який грає також на ксилофоні, гітарні партії розподілені між Барретом та Гілмором, однак записували їх в різний час. Слова для пісні були взяті з книги китайських віршів танського періоду, які Вотерс, за його власним признанням, скоротив і переробив, мало турбуючись щоб їх зрозуміти, прийом, можливо, був запозичений ним в Вільяма Берроуза, з роману якого «The Soft Machine» (М'яка машина) було взято назву пісні. «Це пісня про якогось хлопця, який пілотує потужну летючу тарілку, та якого охопила жага сонячного самогубства, і він бере курс на серце сонця»,- Так пояснював сам Роджер.
Corporal Clegg[ред. | ред. код]
Перша, дещо іронічна спроба Роджера Вотерса розібратися в загибелі свого батька, що загинув в 1944 в Анціо. Згодом він буде звертатися до цієї теми постійно. Капрал Клегг повернувся з війни з контузією («він ніколи не буває тим же самим»), і йому здається, що за свої страждання він гідний медалі. Прообразом капрала Клегга, можливо, послужив герой фільму жахів «Night Creatures» капітан Клегг. Це останній запис гурту, в якій взяв участь Баррет. Як і у випадку з «Set The Controls…», він на початку записав свою виразну гітарну партію, яка пізніше була дороблена Гілмором. Пісня була записана як жарт і спочатку її писали для другої сторони якого-небудь синглу. При уважному прослуховуванні можна почути в кінці пісні регіт музикантів. Останній приспів закінчується звуками, які могла б виробляти група позбавлених розуму, що грають на дитячих духових інструментах, на які накладають різні звукові ефекти, що зображують війну.
A Saucerful Of Secrets[ред. | ред. код]
Відбиває зростаючий інтерес гурту до прогресивнішої та структурованої музики. Ця композиція була в буквальному сенсі виторгувана музикантами в керівництва EMI, якому були потрібні потенційні хіти і як можна менше псіходелії. Члени групи погодилися внести в альбом трохи «попси» в обмін на дозвіл записати одну композицію без жодного втручання з боку персоналу компанії. «A Saucerful Of Secrets» являє собою першу спробу PINK FLOYD звільнитися від впливу Баррета і знайти нову музичну індивідуальність. Композиція складається з трьох окремих частин, які переходять одна в іншу, такий стиль буде розвинений в наступних альбомах. Своєю формою композиція зобов'язана структуралістичним тенденціям Вотерса, який навіть накреслив на папері графік, що зображає її динаміку. Що ж стосується теми п'єси, то це війна. За словами Гілмора, «… перша частина — це напруга, нарощування сил, страх. Центральна частина з усім цим шумом та грюкотом — це власне війна. Висновок — це свого роду реквієм». Композиція має різкий фінал, оскільки необхідно було вкластися у відведені EMI дванадцять хвилин.
See-Saw[ред. | ред. код]
Пісня Райта, на загальну думку членів гурту, найнудніша в альбомі. «Слова — жахливі ... Але це був важливий урок ... Я зрозумів, що я не поет», — згадував пізніше сам Рік. Ліричною моделлю для цієї пісні стала «Lucy In The Sky With Diamonds» з її сюрреалістичною фантазією. Несподівано ця цнотлива пісня викликала дискусію, коли виходив альбом. Декому здалося, що в пісні мова йде про інцест, секс та наркотики, що категорично відкидав автор, який наполягав, що просто хотів воскресити в пам'яті спогади дитинства, коли вони з сестрою разом грали в саду перед будинком.
Jugband Blues[ред. | ред. код]
Гірке завершення альбому та кар'єри Баррета як лідера групи. Сама пісня була написана задовго до початку роботи над альбомом, коли Сід став занурюватися у свою шизофренічну самотність. Її записували в два етапи: спочатку всім гуртом разом, потім тільки Сід з акустичною гітарою. В середині пісні грає оркестр Армії Спасіння Північного Лондона, що записував свої композиції у цей час на Еббі-роуд, почувши який, Сід вирішив, що йому необхідна духова секція. Баррет наполягав, щоб музиканти грали що завгодно, не чуючи іншої музики, але з цим не був згоден Норман Сміт. Нарешті Сміт погодився зробити дві версії, однак до того часу втомлений Сід покинув студію, залишивши Сміта закінчувати запис за власним розсудом.
Учасники запису[ред. | ред. код]
- Сід Барретт — гітара, вокал;
- Девід Гілмор — гітара, вокал;
- Нік Мейсон — ударні, перкусія, вокал на «Corporal Clegg»;
- Річард Райт — клавішні, орган, вокал;
- Роджер Вотерс — бас-гітара, вокал.
Список композицій[ред. | ред. код]
| Перша сторона | |||
|---|---|---|---|
| # | Назва | Автор | Тривалість |
| 1. | «Let There Be More Light» | Роджер Вотерс | 5:58 |
| 2. | «Remember a Day» | Річард Райт | 4:33 |
| 3. | «Set the Controls for the Heart of the Sun» | Вотерс | 5:28 |
| 4. | «Corporal Clegg» | Вотерс | 4:13 |
| Друга сторона | |||
|---|---|---|---|
| # | Назва | Автор | Тривалість |
| 1. | «A Saucerful of Secrets» (Інструментальна) | Вотерс, Райт, Гілмор і Мейсон | 11:57 |
| 2. | «See-Saw» | Райт | 4:36 |
| 3. | «Jugband Blues» | Барретт | 3:00 |
Джерела[ред. | ред. код]
- Blake, Mark. Comfortably Numb: The Inside Story of Pink Floyd. — Da Capo Press, 2008. — 418 p. — ISBN 0-306-81752-7.
- Mabbett, Andy. The Complete Guide to the Music of Pink Floyd. — Omnibus Pr, 1995. — 150 p. — ISBN 0-7119-4301-X.
- Mason, Nick. Inside Out: A Personal History of Pink Floyd. — Phoenix, 2005. — 320 p. — ISBN 0-7538-1906-6.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Palacios, Julian. (1998). Lost in the woods : Syd Barrett and the Pink Floyd. London: Boxtree. ISBN 0752223283. OCLC 40700816.
- ↑ а б Schaffner, Nicholas, 1953- (2005). Saucerful of secrets : the Pink Floyd odyssey. London: Helter Skelter. ISBN 1905139098. OCLC 60668625. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 10 вересня 2019.
- ↑ Reisch, George A., 1962- (2007). Pink Floyd and philosophy : careful with that axiom, Eugene!. Chicago: Open Court. ISBN 9780812696363. OCLC 167506185.
- ↑ Manning, Toby. (2006). The rough guide to Pink Floyd. London: Rough Guides. ISBN 1843535750. OCLC 68772461.
- ↑ Povey, Glenn. (2007). Echoes : the complete history of Pink Floyd. Chesham: Mind Head Pub. ISBN 9780955462405. OCLC 159581493. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 10 вересня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- В. Слобжин, С. Климовицкий, С. Ситников Pink Floyd: Архитекторы звука (рос.)
- Опис, тексти пісень та рецензії на сайті Pink-Floyd.ru [Архівовано 21 вересня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- http://www.pinkfloydarchives.com/ [Архівовано 7 грудня 2010 у Wayback Machine.] Pink Floyd Archives.com (англ.)
|
