Angiostrongylus cantonensis
| Angiostrongylus cantonensis | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Angiostrongylus cantonensis (Chen, 1935) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Angiostrongylus cantonensis — вид паразитичних нематод родини Metastrongylidae. Збудник ангіостронгільозу людини, головною клінічною рисою якого є еозинофільний менінгіт. Трапляється у Тихоокеанському регіоні (Південно-Східна Азія, Австралія, Океанія, Гаваї). Зареєстровані рідкісні випадки зараження в Центральній Америці, на півдні США, Мадагаскарі.
Історія[ред. | ред. код]
Гельмінт вперше був виокремлений з пацюків у 1935 році китайським паразитологом Ченем Цінтао у Кантоні на півдні Китаю. У 1944 році було виявлено, що він може заражати людей. Тоді нематода Angiostrongylus cantonensis була виявлена у спинномозковій рідині пацієнта з еозинофільним менінгітом на Тайвані.[1]
Патогенез[ред. | ред. код]
Основним хазяїном Angiostrongylus cantonensis є пацюки. У їхньому тілі гельмінти, які сягають до 2 см завдовжки, живуть у легеневих артеріях. Проміжними хазяями є різноманітні прісноводні та наземні молюски. В їхнє тіло попадають яйця гельмінтів, які до того виводяться з тіла пацюків з послідом. У тілі молюсків розвиваються личинки. Дозрілі личинки виводяться з організму слимака назовні з послідом. Потім, личинки потрапляють у тіло пацюків, що з'їли заражений фрукт або овоч. Личинки також виявлені у крабах і креветках, які з'їли інфікованих молюсків. Люди є випадковими хазяями гельмінта, і можуть заразитися при вживанні сирих чи недостатньо виготовлених равликів чи інших молюсків, або потрапляти у шлунок із забрудненою водою та овочами. Потім личинки транспортуються через кров до центральної нервової системи, де вони уражають мозкові оболони і спричинюють еозинофільний менінгіт. У тяжких випадках цей гельмінтоз може призвести до смерті або незворотнього ураження головного мозку.
Хазяї[ред. | ред. код]
До проміжних хазяїв A. cantonensis належать:
- Наземні равлики: Thelidomus aspera з Ямайки,[2][3] Pleurodonte sp. з Ямайки, Sagda sp. з Ямайки, Poteria sp. з Ямайки, Achatina fulica,[4][5] Satsuma mercatoria, Acusta despecta, Bradybaena brevispira, Bradybaena circulus Bradybaena ravida, Bradybaena similaris, Plectotropis appanata та Parmarion martensi з Окінави та з Гаваїв,[6] Camaena cicatricosa, Trichochloritis rufopila, Trichochloritis hungerfordianus та Cyclophorus spp.[7]
- Прісноводні равлики: Pila spp., Pomacea canaliculata,[8] Cipangopaludina chinensis, Bellamya aeruginosa та Bellamya quadrata
- Слимаки : Limax maximus,[9] Limax flavus Deroceras laeve, Deroceras reticulatum, Veronicella alte, Sarasinula plebeia,[10][11] Vaginulus yuxjsjs, Lehmannia valentiana, Phiolomycus bilineatus, Macrochlamys loana, Meghimatium bilineatum .
Остаточними хазяями A. cantonensis є пацюк сірий (Rattus norvegicus) і пацюк чорний (Rattus rattus).[2]
Паратенічними хазяями можуть бути черв'як Platydemus manokwari та земноводні Bufo asiaticus, Rana catesbeiana, Rhacophorus leucomystax та Rana limnocharis.[5]
У 2004 році гельмінти виявлені в какатоїса жовтохвостого (Calyptorhynchus funereus) та білонога австралійського (Podargus strigoides). Це перші випадки виявлення цього паразита у птахів.[12]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wang, Huijie; Lu, Lingli; She, Dan; Wen, Zhibo; Mo, Zexun; Li, Jun; Li, Hua (30 липня 2018). Eating Centipedes Can Result in Angiostrongylus cantonensis Infection: Two Case Reports and Pathogen Investigation. The American Journal of Tropical Medicine and Hygiene (EN) . Т. 99, № 3. с. 743—748. doi:10.4269/ajtmh.18-0151. ISSN 0002-9637. Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ а б Lindo JF, Waugh C, Hall J, Cunningham-Myrie C, Ashley D, Eberhard ML, Sullivan JJ, Bishop HS, Robinson DG, Holtz T, Robinson RD (March 2002). Enzootic Angiostrongylus cantonensis in rats and snails after an outbreak of human eosinophilic meningitis, Jamaica. Emerging Infectious Diseases. 8 (3): 324—6. doi:10.3201/eid0803.010316. PMC 2732477. PMID 11927033.
- ↑ Barth JD, Jansen H, Kromhout D, Reiber JH, Birkenhager JC, Arntzenius AC (November 1987). Progression and regression of human coronary atherosclerosis. The role of lipoproteins, lipases and thyroid hormones in coronary lesion growth. Atherosclerosis. 68 (1–2): 51—8. doi:10.1016/0021-9150(87)90093-1. PMID 3689483.
- ↑ Lv S, Zhang Y, Steinmann P, Zhou XN (January 2008). Emerging angiostrongyliasis in Mainland China. Emerging Infectious Diseases. 14 (1): 161—4. doi:10.3201/eid1401.061529. PMC 2600175. PMID 18258099.
- ↑ а б Asato R, Taira K, Nakamura M, Kudaka J, Itokazu K, Kawanaka M (2004). Changing Epidemiology of Angiostrongyliasis Cantonensis in Okinawa Prefecture, Japan (PDF). Japanese Journal of Infectious Diseases. 57: 184—186. Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2017. Процитовано 3 жовтня 2019.
- ↑ Hollingsworth, R. G.; Kaneta, R.; Sullivan, J. J.; Bishop, H. S.; Qvarnstrom, Y.; Da Silva, A. J.; Robinson, D. G. (2007). Distribution of Parmarion cf. Martensi (Pulmonata: Helicarionidae), a New Semi-Slug Pest on Hawai'i Island, and Its Potential as a Vector for Human Angiostrongyliasis1 (PDF). Pacific Science (Submitted manuscript). 61 (4): 457—467. doi:10.2984/1534-6188(2007)61[457:DOPCMP]2.0.CO;2. Архів оригіналу (PDF) за 21 жовтня 2020. Процитовано 3 жовтня 2019..
- ↑ MEMORANDUM FOR 18 MDG/SGPM (PDF). Department of the Air Force. 20 червня 2001. Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2011.
- ↑ Lv S, Zhang Y, Chen SR, Wang LB, Fang W, Chen F, Jiang JY, Li YL, Du ZW, Zhou XN (September 2009). Graeff-Teixeira, Carlos (ред.). Human angiostrongyliasis outbreak in Dali, China. PLoS Neglected Tropical Diseases. 3 (9): e520. doi:10.1371/journal.pntd.0000520. PMC 2739427. PMID 19771154.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
- ↑ Senanayake SN, Pryor DS, Walker J, Konecny P (October 2003). First report of human angiostrongyliasis acquired in Sydney (PDF). The Medical Journal of Australia. 179 (8): 430—1. doi:10.5694/j.1326-5377.2003.tb05623.x (неактивний 2019-08-20). PMID 14558868. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2019. Процитовано 3 жовтня 2019.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із неактивним DOI станом на серпень 2019 (посилання) - ↑ Högger C. H. (update 25 March 2003). «Antagonists of Slugs and Snails. A Bibliography of Sources and a List of Citations grouped according to Taxon of the Antagonists». in web Archive.
- ↑ Christoph Högger - Antagonists of Slugs and Snails. homepage.sunrise.ch/mysunrise/choegger. 14 грудня 2007. Архів оригіналу за 24 травня 2008. Процитовано 9 березня 2018.
- ↑ Monks DJ, Carlisle MS, Carrigan M, Rose K, Spratt D, Gallagher A, Prociv P (2005). Angiostrongylus cantonensis as a Cause of Cerebrospinal Disease in a Yellow-tailed Black Cockatoo (Calyptorhynchus funereus) and Two Tawny Frogmouths (Podargus strigoides). Journal of Avian Medicine and Surgery. 19 (4): 289—293. doi:10.1647/2004-024.1.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Це незавершена стаття з паразитології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
