Іванків (Борщівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Іванків
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Борщівський район
Громада Скала-Подільська селищна громада
Код КОАТУУ 6120883001
Locator Dot2.gif
Розташування села Іванків
Основні дані
Населення 1 718
Територія 6.740 км²
Густота населення 254.9 осіб/км²
Поштовий індекс 48726
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°49′23″ пн. ш. 26°09′50″ сх. д. / 48.82306° пн. ш. 26.16389° сх. д. / 48.82306; 26.16389Координати: 48°49′23″ пн. ш. 26°09′50″ сх. д. / 48.82306° пн. ш. 26.16389° сх. д. / 48.82306; 26.16389
Середня висота
над рівнем моря
255 м
Найближча залізнична станція Скала-Подільська
Місцева влада
Адреса ради с. Скала-Подільська, Борщівський р-н, Тернопільська обл.
Староста Паламар Василь Боданович
Карта
Іванків. Карта розташування: Україна (1991-2014)
Іванків
Іванків
Іванків. Карта розташування: Тернопільська область
Іванків
Іванків

Іва́нків — село Борщівського району Тернопільської області. Розташоване на північному сході району. Центр сільради, якій підпорядковані села Бережанка, Гуштинка та Трійця. Населення — 1693 особи (2003).

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади.

На околиці Іванкова зростають Іванківські липи — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.

Географія[ред.ред. код]

Село розташоване на відстані 362 км від Києва, 91 км — від обласного центру міста Тернополя та 9 км від районного центру міста Борщів.

Історія[ред.ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської та давньоруської культур. Поселення трипільської культури поблизу села, виявлене у 1930-х роках. Підйомний матеріал (уламки кераміки) зберігається у Львівському історичному музеї[1].

Перша письмова згадка про село 1443 рік, як Іванкове поле, тоді було пусткою[2]

У XIX столітті маєтком у селі володів граф Аґенор Марія Ґолуховський.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», кооператива, драматичний гурток, мандолінний оркестр.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[3]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,65
російська 0,35

Пам'ятки[ред.ред. код]

Є церква (1847; реставрована 1907), дерев'яна дзвіниця (17 століття).

Пам'ятники[ред.ред. код]

Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, УСС, жертвам сталінських репресій (обидва — 1990).

Насипана символічна могила воякам УПА (1992)

Споруджено погруддя громадсько-політичній діячці Ользі Басараб (родом з Іванкова її чоловік Дмитро).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальноосвітня школа І—ІІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, крамниці.

Відомі люди[ред.ред. код]

Мешканець села Федір Гайдамаха 12 років (18601872, за даними Ігоря Чорновола: селянин, посол у 1873—1879 роках) до австрійського парламенту (Райхсрату), Галицького Сейму у 1870—1876 роках[4] від округу Борщів — Мельниця, входив до «Руського клубу»[5].

Народилися[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 311.
  2. Михайловський, Віталій (2003). Історико-географічні дослідження в Україні. (українською). Київ: Національна Академія наук України. с. 237. 
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  4. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 124.
  5. Там само. — С. 107; 124.
  6. Дацко О. Буртняк Михайло Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 203. — ISBN 966-528-197-6.
  7. Т. Коковський. Ярчук Теодор // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 765—766. — ISBN 978-966-528-318-8.

Література[ред.ред. код]