Таврійськ
| Таврійськ | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
.jpg)
| |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Херсонська область | ||||||||
| Район | Каховський район | ||||||||
| Громада | Таврійська міська громада | ||||||||
| Засноване | 2 березня 1983 | ||||||||
| Статус міста | з 1983 року | ||||||||
| Населення | ▼ 10 360 (01.01.2020)[1] | ||||||||
| Площа | 14,9 км² | ||||||||
| Густота населення | 695 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 74988 | ||||||||
| Телефонний код | +380-5549 | ||||||||
| Координати | 46°45′12″ пн. ш. 33°25′12″ сх. д. / 46.75333° пн. ш. 33.42000° сх. д.Координати: 46°45′12″ пн. ш. 33°25′12″ сх. д. / 46.75333° пн. ш. 33.42000° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 26 м | ||||||||
| Водойма | р. Дніпро | ||||||||
| Назва мешканців | таврійча́нин таврійча́нка таврійча́ни | ||||||||
| День міста | 2 березня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Каховка | ||||||||
| До станції | 0,5 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 117 км | ||||||||
| - автошляхами | 80 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - автошляхами | 575 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 74988, Херсонська обл., м. Таврійськ, вул. І. Франка, 29 | ||||||||
| Вебсторінка | Таврійськ | ||||||||
| Міський голова | Різак Микола Іванович [2] | ||||||||
|
| |||||||||
Таврі́йськ — місто районного значення в Україні, центр Таврійської міської громади Каховського району Херсонської області. Розташоване на лівому березі Дніпра, за 80 км від обласного центру. Відстань до найближчої залізничної станції Каховка на залізничній лінії Снігурівка — Федорівка становить 0,5 км.
Станом на 1 січня 2020 року населення міста становило 10 360 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване на лівому березі річки Дніпро.
Населення[ред. | ред. код]
За даними останнього перепису населення УРСР, як складової частини перепису населення СРСР, проведеного 12 січня 1989 року, у місті мешкало 11 565 осіб.
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у місті мешкало 11 452 особи[3]: українці — 77.4%, росіяни — 20.3%, білоруси — 0.9%.
| Мовний склад населення Таврійська, станом на 2001 р. | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 7 350 | 64,18 | ||||||||||||
| російська | 4 045 | 35,32 | ||||||||||||
| інші | 57 | 0,50 | ||||||||||||
Станом на 2016 рік у Таврійську зареєстровано 10 850 громадян, тобто за останніх п'ятнадцять років чисельність населення міста зменшилася на 5,22%.
Економіка[ред. | ред. код]
У місті Таврійськ створена нова гавань для суден, оснащена сучасною вантажно-розвантажувальною технікою. Всі роботи, пов'язані з її облаштуванням, фінансувало спільне підприємство «Таврос», співзасновниками якого стали відомі компанії «Чумак» і «Альфред Топфер інтернешнл».
Транспорт[ред. | ред. код]
Містом проходить автошлях М14E58 Рені — Одеса — Миколаїв — Херсон — Нова Каховка — Мелітополь — Новоазовськ.
-
Залізничний вокзал станції Каховка -
На пероні вокзалу -
Пам'ятник залізничникам
Історія[ред. | ред. код]
Місто Таврійськ — наймолодше місто Херсонщини утворене, у відповідності з Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про присвоєння найменування новозбудованому населеному пункту Херсонської області та віднесення його до категорії міст районного підпорядкування» № 4820-X від 2 березня 1983 року[4], на місці компактно розташованих поселень «Плодове», «БМУ-5», «Східне» та «Залізничників» міста Нова Каховка, будівництво яких було пов'язане із спорудженням Каховської гідроелектростанції ім. Непорожнього у Новій Каховці.
14 лютого 2015 року невідомі патріоти завалили пам'ятник Леніну.
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
24 лютого 2022 року місто було окуповано російськими військовими[5].
11 липня 2022 року Сергій Хлань, радник голови Херсонської ОВА, повідомив про знищення у Таврійську ЗСУ російського пересувного командного пункту, техніки та засобів ППО[6].
Вранці 17 грудня, з лісів Малокаховки окупанти здійснили мінометний обстріл Таврійську,внаслідок обстрілу зруйновано декілька житлових будинків.
8 січня відбувся обстріл міста зі сторони російських окупантів, в результаті обстрілу пошкоджено центральну електропідстанцію.
3 березня після мінометного обстрілу Таврійську було пошкоджено будівлю міського Водозабору
Релігія[ред. | ред. код]
Парафія Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (РКЦ)
На початку 1990-х років таврійськими римо-католиками опікувався майбутній єпископ о. Леон Малий, котрий спочатку доїжджав сюди зі Львова, а згодом став настоятелем парафії у Херсоні. Місцеву спільноту, утворено та зареєстровано у 1992 році завдяки старанням Марцеліни Глобич, а перші богослужіння здійснювались на її квартирі.
У 1998 році було отримано дозвіл на спорудження храму, який мав постати на земельній ділянці по вулиці Чкалова, придбаній на пожертви єпископа Леона Дубравського. Того ж року у Таврійську з'явився перший постійний настоятель. У 2000 році спорудження костелу Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії було завершено. Будівля має загальну площу 640 м², у ній знаходяться також парафіяльні приміщення та клуб для молоді. Навколо святині створено також Хресну дорогу. Парафію обслуговують дієцезіальні священики та працюють також черниці згромадження Сестер Матері Божої Милосердної [7].
Парафія Святого пророка Іллі (Православна церква України)
Парафія Святого пророка Іллі утворена у Таврійську з ініціативи Василя Сушка та Лесі Костяної — парафіян церкви Святого Миколая з Нової Каховки та декана Новокаховського митр. прот. Миколая Щуцького. Протягом десяти років велися роботи з будівництва святині та благоустрію території навколо нього.
2 серпня 2016 року єпископ Херсонський і Миколаївський Борис (Харко) здійснив чин освячення новозбудованого храму на честь Святого пророка Іллі, а також освятив престол храму. У співслужінні священиків Таврійської єпархії УАПЦ єпископ здійснив першу Євхаристію, а також очолив першу святу Літургію. Урочистості завершилися Хресною ходою [8].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Міський будинок культури -
Пам'ятник В. Леніну (демонтований 14 лютого 2015) -
Могила невідомого солдата -
Пам'ятник невідомому солдату
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- ↑ Таврійська міська рада
- ↑ Населення населених пунктів Херсонської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 30 січня 2017.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 4820-X від 2 березня 1983 року[недоступне посилання]
- ↑ Гусаков, В'ячеслав (2 4 лютого 2022). Росіяни захопили Північно-Кримський канал, Каховську ГРЕС, міста Таврійськ, Каховка, Нова Каховка. Depo Херсон.
- ↑ Ірина Кутєлєва-Коваленко (11 липня 2022). «Є двохсоті». ЗСУ знищили пересувний командний пункт окупантів, військову техніку та ППО у Таврійську — радник голови ОВА. НВ.
- ↑ Таврійськ. Костел Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії
- ↑ У м. Таврійську Херсонської області освячено храм св. Іллі// Успенська Вежа. — Львів: грудень 2016. — № 12 (295). — С. 2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Таврійськ // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Асоціація міст України (АМУ)
- maplandia.com
- Банк даних Державної служби статистики України
- Cities & towns of Ukraine
- Погода в місті Таврійськ
| |||||||||||
| ||||||||
| ||||||||||||||
|
