Іокасте (супутник)
Дані про відкриття | |
---|---|
Дата відкриття | 23 листопада 2000 року |
Відкривач(і) | Група астрономів під керівництвом Скотта Шеппарда |
Планета | Юпітер |
Номер | |
Орбітальні характеристики | |
Велика піввісь | 21 269 000 км |
Орбітальний період | 631,5 діб |
Ексцентриситет орбіти | 0,216° |
Фізичні характеристики | |
Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
Діаметр | 5 км |
Маса | 1,9×1014 кг |
Густина | 2,6 г/см³ |
Атмосфера | відсутня |
Інші позначення | |
Юпітер XXVII | |
Іокасте у Вікісховищі |
Іокасте (грец. Ιοκάστη) — супутник Юпітера, відомий також під назвою Юпітер XXVII.
Був відкритий 23 листопада 2000 року групою астрономів з Гавайського університету під керівництвом Скотта Шеппарда. Отримав тимчасове значення S/2000 J 3[1][2]. В жовтні 2003 року Міжнародний астрономічний союз присвоїв супутнику офіційну назву Іокасте в честь персонажа з грецької міфології [3].
Супутник проходить повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 21 269 000 км за 631 діб та 12 годин. Орбіта має ексцентриситет 0,216. Нахил ретроградної орбіти до локальної площини Лапласа 149,4°. Знаходиться у групі Ананке.
Діаметр Іокасте приблизно 5 кілометрів. Оціночна густина 2,6 г/см³. Супутник складається переважно з силікатних порід. Дуже темна поверхня має альбедо 0,04. Зоряна величина дорівнює 21,8m.
- ↑ IAUC 7555: Satellites of Jupiter 5 січня, 2001 (Відкриття)
- ↑ MPEC 2001-A28: S/2000 J 2, S/2000 J 3, S/2000 J 4, S/2000 J 5, S/2000 J 6 [Архівовано 1 травня 2006 у Wayback Machine.] 5 січня, 2001
- ↑ IAUC 7998: Satellites of Jupiter[недоступне посилання з лютого 2019] 22 жовтня 2002 (Присвоєння офіційного імені супутнику)