Карпо (супутник)
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 26 лютого 2003 року |
| Відкривач(і) | Скотт Шеппард та інші |
| Планета | Юпітер |
| Номер | |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 17 078 000 км |
| Перицентр | 9 502 199 км |
| Апоцентр | 24 653 801 км |
| Орбітальний період | 456,25 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,4436°[1] |
| Нахил орбіти | 51.157° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
| Діаметр | ~3 км |
| Середній радіус | ~1,5 км |
| Площа поверхні | 28,27 км² |
| Маса | 4,4960×1013 кг |
| Густина | 2,6 г/см³ |
| Прискорення вільного падіння | 0,001 м/с² |
| Друга космічна швидкість | 7 км/с |
| Альбедо | 0,04 |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
| |
|
| |
Карпо (грец. Καρπώ), (англ. Carpo) або Юпітер XLVI — супутник Юпітера.
Відкриття[ред. | ред. код]
Його було відкрито командою астрономів із Гавайського університету під керівництвом Скота Шепарда (англ. Scott S. Sheppard) в 2003 році, і тимчасово присвоєно ім'я S/2003 J 20[2][3], яке було змінено після присвоєння сучасного імені 30 березня 2005 року[4]. Названо на честь Ори Карпо з давньогрецької міфології, дочки Зевса та Феміди.
Фізична та орбітальні характеристики[ред. | ред. код]
Діаметр супутника становить приблизно 3 кілометра, і проходить орбіту Юпітера на середній відстані в 17 078 000 км за 458,625 днів з нахилом 56° до екліптики (55° до екватора Юпітера), з високим ексцентриситетом 0,4316. Всі супутники, що знаходяться далі ніж Карпо є ретроградними. Густина оцінюється приблизно в 2,6 г/см3. Можливо складається з силікатних порід. Дуже темна поверхня має альбедо 0,04. Зоряна величина становить 23,0m.
Вважається, що Карпо, як і Фемісто (супутник), є поодиноким супутниками, які не належать до жодної групи. Нахил орбіти подібних супутників обмежується ефектом Козаї відкритий Йошіхіде Козаї (англ. Yoshihide Kozai) в 1962, що викликає періодичний обмін між ексцентриситетом і нахилом орбіти. При досить великому нахилу ексцентриситет може стати настільки великим, що перицентр орбіти може опинитися в безпосередній близькості від одного з масивних Галілеєвих супутників Юпітера (Іо, Європи, Ганімеда, Каллісто). Рано чи пізно Карпо або зіткнеться з одним з них, або (у разі близького проходження) буде викинутий із системи Юпітера. Період прецесії перицентру становить 6,8 мільйона років в довжину.[1]
Джерела[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Jacobson, R.A. (2006) JUP262 (28 червня 2007). Planetary Satellite Mean Orbital Parameters. JPL/NASA. Архів оригіналу за 14 серпня 2009. Процитовано 19 січня 2008.
- ↑ IAUC 8125: S/2003 J 19 and S/2003 J 20 [Архівовано 1 травня 2006 у Wayback Machine.] квітень 2003 (відкрито)
- ↑ MPEC 2003-G67: S/2003 J 20 [Архівовано 5 вересня 2008 у Wayback Machine.] квітень 2003 (відкриття Ефемариди)
- ↑ IAUC 8502: Satellites of Jupiter[недоступне посилання з квітня 2019] березень 2005 (супутнику присвоєно ім'я)
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |