Мегакліте (супутник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мегакліте
Megaclite
Дані про відкриття
Дата відкриття 25 листопад 2000 року
Відкривач(і) Скот С. Шепард
Планета Юпітер
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 24 687 260 [1] км
Перицентр 17 089 507 км
Апоцентр 32 285 014 км
Орбітальний період 792,44 діб
Ексцентриситет орбіти 0,3077601
Фізичні характеристики
Діаметр ~5,4 км
Середній радіус ~2,7 км
Маса ~2,1×1014 кг
Густина 2,6 (набував) г/см³
Нахил осі обертання 150 (до екліптика)°
Альбедо 0,04 (набував)
Атмосфера відсутний
Інші позначення
Юпітер XIX


Мегаклейте (грец. Μεγακλειτη; англ. Megaclite)– нерегулярний супутник Юпітера, відомий також під назвою 'Юпітер XIX'.

Відкриття[ред. | ред. код]

Відкритий у 2000 року Скоттом С. Шеппардом і групою науковців з Гавайського університету, отримав назву S/2000 J 8.

У 2002 році отримав офіційну назву Мегакліте на честь імені персонажа давньогрецької міфології. Мегакліта була закохана в Зевса (в римському пантеоні — Юпітера), народила йому доньку Фіву і сина Локра.

Орбіта[ред. | ред. код]

Супутник проходить повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 24 687 260 км. Сидеричний період обертання 982,0 становить земних доби. Орбіта має ексцентриситет ~0,38.

Супутник належить до Групи Пасіфе, нерегулярні супутники якої мають орбіти на відстані 22,8 до 24,1 Гм від Юпітера, нахил орбіти становить приблизно від 144,5 до 158,3 градусів.

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Супутник приблизно 5,4 кілометрів діаметр, альбедо 0,04. Оціночна густина 2,6 г/см³.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jacobson, R. A. (2000). The Orbits of Outer Jovian Satellites. Astronomical Journal 120: 2679–2686. doi:10.1086/316817.