Мегакліте (супутник)
Дані про відкриття | |
---|---|
Дата відкриття | 25 листопад 2000 року |
Відкривач(і) | Скот С. Шепард |
Планета | Юпітер |
Номер | |
Орбітальні характеристики | |
Велика піввісь | 24 687 260 [1] км |
Перицентр | 17 089 507 км |
Апоцентр | 32 285 014 км |
Орбітальний період | 792,44 діб |
Ексцентриситет орбіти | 0,3077601 |
Фізичні характеристики | |
Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
Діаметр | ~5,4 км |
Середній радіус | ~2,7 км |
Маса | ~2,1×1014 кг |
Густина | 2,6 (набував) г/см³ |
Нахил осі обертання | 150 (до екліптика)° |
Альбедо | 0,04 (набував) |
Атмосфера | відсутний |
Інші позначення | |
Юпітер XIX | |
Мегакліте у Вікісховищі |
Мегаклейте (грец. Μεγακλειτη; англ. Megaclite)– нерегулярний супутник Юпітера, відомий також під назвою 'Юпітер XIX'.
Відкриття[ред. | ред. код]
Відкритий у 2000 року Скоттом С. Шеппардом і групою науковців з Гавайського університету, отримав назву S/2000 J 8.
У 2002 році отримав офіційну назву Мегакліте на честь імені персонажа давньогрецької міфології. Мегакліта була закохана в Зевса (в римському пантеоні — Юпітера), народила йому доньку Фіву і сина Локра.
Орбіта[ред. | ред. код]
Супутник проходить повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 24 687 260 км. Сидеричний період обертання 982,0 становить земних доби. Орбіта має ексцентриситет ~0,38.
Супутник належить до Групи Пасіфе, нерегулярні супутники якої мають орбіти на відстані 22,8 до 24,1 Гм від Юпітера, нахил орбіти становить приблизно від 144,5 до 158,3 градусів.
Фізичні характеристики[ред. | ред. код]
Супутник приблизно 5,4 кілометрів діаметр, альбедо 0,04. Оціночна густина 2,6 г/см³.
Посилання[ред. | ред. код]
- [1] [Архівовано 25 серпня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- [2] [Архівовано 22 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- [3] [Архівовано 14 серпня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Супутники Юпітера. Список [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jacobson, R. A. (2000). The Orbits of Outer Jovian Satellites. Astronomical Journal. 120: 2679–2686. doi:10.1086/316817.