Перейти до вмісту

Мегакліте (супутник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мегакліте
Megaclite


Фото зроблене в грудні 2001 року

Дані про відкриття
Дата відкриття 25 листопада 2000 року
Відкривач(і) Скотт Шеппард
Планета Юпітер
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 24 687 260 [1] км
Перицентр 17 089 507 км
Апоцентр 32 285 014 км
Орбітальний період 792,44 діб
Ексцентриситет орбіти 0,3077601
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина 21.7
Діаметр ~5,4 км
Середній радіус ~2,7 км
Маса ~2,1×1014 кг
Густина 2,6 (набував) г/см³
Нахил осі обертання 150 (до екліптика)°
Альбедо 0,04 (набував)
Атмосфера відсутня
Інші позначення
Юпітер XIX, S/2000 J 8

Мегакліте у Вікісховищі

Мегакліте (грец. Μεγακλειτη; англ. Megaclite) – нерегулярний супутник Юпітера, відомий також під назвою Юпітер XIX.

Відкриття

[ред. | ред. код]

Відкритий у 2000 року Скоттом Шеппардом і групою науковців з Гавайського університету, отримав тимчасове позначення S/2000 J 8.

У 2002 році отримав офіційну назву Мегакліте на честь персонажки давньогрецької міфології. Мегакліта була закохана в Зевса (в римському пантеоні — Юпітера), народила від нього доньку Фіву і сина Локра.

Орбіта

[ред. | ред. код]

Супутник проходить повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 24 687 260 км. Сидеричний період обертання 982,0 становить земних доби. Орбіта має ексцентриситет ~0,38.

Супутник належить до Групи Пасіфе, нерегулярні супутники якої мають орбіти на відстані 22,8 до 24,1 Гм від Юпітера, нахил орбіти становить приблизно від 144,5 до 158,3 градусів.

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Супутник приблизно 5,4 кілометрів діаметр, альбедо 0,04. Оціночна густина 2,6 г/см³.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Jacobson, R. A. (2000). The Orbits of Outer Jovian Satellites. Astronomical Journal. 120: 2679—2686. doi:10.1086/316817.