S/2021 J 6

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
S/2021 J 6
Дані про відкриття
Дата відкриття 5 серпня 2021
Відкривач(і) Скотт Шеппард
Девід Толен
Чедвік Трухільйо
Місце відкриття Мауна-Кеа
Планета Юпітер
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 23 427 220[1][2] км
Орбітальний період 732,55 діб
Ексцентриситет орбіти 0,135
Нахил орбіти 166,49° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина
Діаметр ≈1[3] км
Атмосфера відсутня
Інші позначення

S/2021 J 6 — невеликий зовнішній природний супутник Юпітера, відкритий Скоттом Шеппардом, Девідом Толеном та Чедвіком Трухільйо 5 серпня 2021 року за допомогою 8,2-метрового телескопа Субару в обсерваторії Мауна-Кеа, Гаваї. Про це було оголошено Центром малих планет 20 січня 2023 року після того, як спостереження були зібрані протягом досить тривалого періоду часу, щоб підтвердити орбіту супутника.[1] Супутник був знайдений під час попередніх спостережень ще 2 жовтня 2010 року.[1]

S/2021 J 6 є частиною групи Карме, тісного скупчення ретроградних, нерегулярних супутників Юпітера, які рухаються по орбітах, подібних до Карме, за великими півосями між 22–24 мільйонами км, ексцентриситети орбіти між 0,2–0,3, а нахили між 163–166°.[3] Повний оберт навколо Юпітера робить за 732,55 земних доби з нахилом 166,49°. Має діаметр близько 1 км і абсолютну величину 17,3, що робить його одним із найменших відомих супутників Юпітера.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в MPEC 2023-B50 : S/2021 J 6. Minor Planet Electronic Circulars. Minor Planet Center. 20 січня 2023. Процитовано 20 січня 2023.
  2. ↑ Planetary Satellite Discovery Circumstances. JPL Solar System Dynamics. NASA. Процитовано 10 січня 2023.
  3. ↑ а б в Sheppard, Scott S. Moons of Jupiter. Earth & Planets Laboratory. Carnegie Institution for Science. Процитовано 10 січня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/S/2021_J_6