Пасіфе (супутник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пасіфе
Pasiphaë
Дані про відкриття
Дата відкриття 27 січня 1908 року
Відкривач(і) Филіберт Жак Мело
Планета Юпітер
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 24 094 770 [1] км
Перицентр 16 980 250 км
Апоцентр 31 209 300 км
Орбітальний період 764,082032 діб
Ексцентриситет орбіти 0,2953
Нахил орбіти 145,24° до екліптики, 143,04° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Діаметр ~58 км
Площа поверхні ~11 300 км²
Маса ~3,0×1017 кг
Густина 2,6 (оцінка) г/см³
Прискорення вільного падіння 0,022 м/с²
Друга космічна швидкість 0,036 км/с
Альбедо 0,04 (оцінка)
Температура поверхні ~124 К
Атмосфера відсутня
Інші позначення
Юпітер VIII, Посейдон (1955-1975)


Пасіфе (грец.ΙΠασιφάη) (англ. Pasiphaë) — нерегулярний супутник Юпітера, відомий також під назвою Юпітер VIII; з 1955 по 1975 роки — під назвою Посейдон (англ. Poseidon).

Відкриття[ред. | ред. код]

Відкритий 1908 року Филібертом Жаком Мело[en] з Королівської Гринвіцької Обсерваторії, отримав проміжну назву 1908 CJ, оскільки спочатку було незрозуміло — це тіло є астероїдом чи супутником Юпітера.

Невдовзі після відкриття супутник був загублений; віднайдений знов лише у 1930 астрономами Лікської обсерваторії за ефемеридами Бориса Нумерова[2]

Пасіфе не мав власного сучасного імені до 1975 року[3]; до цього його звали просто Юпітер VIII. Іноді між 1955 і 1975 роками його називали "Посейдон"[4].

1975 року отримав офіційну назву Пасіфе — дружини Міноса у давньогрецькій міфології

Орбіта[ред. | ред. код]

Супутник здійснює повний обріт навколо Юпітера на відстані приблизно 23,703 Мм. Сидеричний період обертання 745,5 земних діб. Орбіта має ексцентриситет ~0,4077.

Супутник належить до групи Пасіфе, нерегулярних супутників, що обертаються на відстані від 22,8 до 24,1 Гм від Юпітера, з нахилами орбіт від 144,5 до 158,3 градусів.

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Супутник має приблизно 48 кілометрів у діаметрі, альбедо 0,04. Оціночна густина 2,6 г/см³.

Має сірий колір (показник кольору B-V=0.74, R-V=0.38), подібно до астероїдів типу C.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jacobson, R. A. (2000). The Orbits of Outer Jovian Satellites. Astronomical Journal 120: 2679–2686. doi:10.1086/316817. 
  2. И.Г. Колчинский, А.А. Корсунь, М.Р. Родригес, Астрономы (Биографический справочник), на сайті Астронет (російською), Киев: «Наукова Думка», 1977
  3. IAUC 2846: Satellites of Jupiter 1974 October 7 (naming the moon)
  4. Payne-Gaposchkin, Cecilia; Katherine Haramundanis (1970). Introduction to Astronomy. Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall. ISBN 0-134-78107-4.