Гімалія (супутник)

Гімалія
Himalia

Гімалія
Дані про відкриття
Дата відкриття	16 грудня 1904 року
Відкривач(і)	Чарлз Діллон Перрайн
Планета	Юпітер
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь	11 460 000 км
Перицентр	9 782 900 км
Апоцентр	13 082 000 км
Орбітальний період	250,56 діб
Ексцентриситет орбіти	0,16
Нахил орбіти	27,5° до екліптики, 29,59° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина	{{{видима зоряна величина}}}
Діаметр	~170 км
Середній радіус	~85 км
Площа поверхні	90 800 км²
Маса	6,7×1018 кг
Густина	2,6 (оцінка) г/см³
Друга космічна швидкість	0,100 км/с
Період обертання навколо своєї осі	0,324 діб
Альбедо	0,04 (оцінка)
Атмосферний тиск	~0,062 Па
Температура поверхні	~124 К
Атмосфера	відсутня
Інші позначення
Юпітер VI
Гімалія у Вікісховищі

Гімалія (грец. Greek Ιμαλíα ) (англ. Himalia) — нерегулярний супутник Юпітера, відомий також як Юпітер VI. З 1955 до 1975 називався Гестія (англ. Hestia).

Відкриття

Супутник відкрив 1904 року Чарлз Діллон Перрайн з Лікської обсерваторії (що у Каліфорнії) на фотографіях, отриманих з рефлектора імені Крослі. Супутник називався Юпітер VI до 1975 року, коли отримав офіційну назву Гімалія по імені персонажа давньогрецької міфології — німфи Гімалії У Гімалію був закоханий Зевс (в римському пантеоні — Юпітер).

Дослідження

2000 року автоматичний космічний апарат Кассіні-Гюйгенс з відстані 4,4 млн км зробив кілька нечітких знімків, які показують що супутник має неправильну довгасту форму з довжинами осей 150 ± 20 і 120 ± 20 км. 2007 року зонд New Horizons зробив серію знімків супутника, найближчий з яких з відстані 8 млн км.

Орбіта

Супутник за 250,56 земних діб здійснює повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 11 460 000 км. Орбіта має ексцентриситет ~0,16. Орбіта весь час змінюється внаслідок пертурбацій Сонця і планет.

Фізичні характеристики

Діаметр приблизно 170 кілометрів, альбедо 0,04. Оцінна густина 2,6 г/см³.

Має нейтрально-сірий колір (Показник кольору B-V=0.62, R-V=0.4). Так звані «водні» поглинання на довжинах хвиль 3 μм, подібно до астероїдів типу C, можуть свідчити про наявність води в мінералах астероїда.

Посилання

• Список супутників Юпітера [Архівовано 13 березня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)