Ісаак Сирин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісаак Сирин
Isak Sirin.jpg
Псевдо Ісаак Ніневійський
Народився 640
Катар
Помер близько 700
Ніневія, Мосул, Ірак
Громадянство Сирія
Діяльність священик, письменник
Відомий завдяки католицький та православний святий
Знання мов сирійська
Конфесія православ'я

Іссак Сирин

Ісаак Сирін, Ісаак Ніневійський, Ісаак Сирин († бл. 700) — один із великих учителів церкви VII ст, святий, отець католицької і православної церкви, єпископ Ніневії.

Відомим авторитетом, що шанується несторіанами, попри те що є Отцем Церкви (як католицької, так і православної) є прп. Ісаак Ніневійський (відоміший як Ісаак Сирін). Саме Ісаак Сирін наполягав, що Євангельські тексти про пекло слід розуміти не дослівно та не у фізичному значенні. Геєна для нього — це стан, а не матерія, «зовнішня темрява» — це не місце, а «стан без радості від істинного пізнання і контакту з Богом», «плач і скрегіт зубів» означають внутрішнє і духовне страждання. Справжні муки у пеклі — не фізичні, а докори сумління («… таке є геєнське мучіння: воно є розкаяння»), коли людина нарешті усвідомила, що самочинно зреклася любові Бога, і покаяння, яке там прийде, буде важким стражданням (в той час як католики стверджують, що після смерті тіла душа взагалі не здатна покаятися). Ісаак Сирін вірить у «чудесний кінець», бо «співчутливий Творець» не може створювати розумних істот тільки для того, щоб безжально накладати на них нескінченні страждання. Геєна — це лише місце для очишення, яке допомагає здійснити Божий намір, «щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди» (1 Тим. 2:4)

Цитати про Ісаака Сиріна[ред. | ред. код]

  • Співпраця з атеїстами, з невіруючими державними достойниками йде врозріз із православною екклезіологією. Церкву не рятують смертні та гріховні — вона установлена Господом, Ним і рятується. Гріховні рятівні дії суперечать євангельській істині. Такий стан преподобний Ісаак Сирін називає «безумством душі».
  • Прп. Ісаак Сирін стверджує, що краще набути убогість серця, ніж навернути усі язичницькі народи. Це не означає, що він зневажає апостольство; він просто має на увазі, що допоки ми не досягнемо певного рівня внутрішнього мовчання, не зможемо навернути нікого ні до чого.
  • Великий подвижник благочестя, преподобний Ісаак Сирін вчив, що любов Бога до людини не зменшується навіть тоді, коли не зустрічає взаємності. І прикладом цьому є вже згадувана нами притча про блудного сина. Не зважаючи на те, що син полишивши батька, пішов «на страну далече», батько продовжує його любити і чекати.

Твори[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Калліст (Уер), єпск. Внутрішнє Царство / З англ. — К.: Дух і Літера, 2003. — С.208—212.