Ісаак Сирин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ісаак Сирін)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісаак Сирин
ПсевдоІсаак Ніневійський
Народився640[1]
Beth Qatrayed, Держава Сасанідів[1]
Померблизько 700
Шуштар, Омеядський халіфат[1][2][3]
ГромадянствоСирія
Діяльністьсвященник, православний чернець, містик, релігійний письменник
Галузьmystical theologyd[4] і релігійна літератураd[4]
Відомий завдякикатолицький та православний святий
Знання мовсирійська[4]
Конфесіяправослав'я

Ісаак Сирін, Ісаак Ніневійський, Ісаак Сирин (? — бл. 700, Ніневія) — один із великих учителів церкви VII століття, святий, отець католицької і православної церкви, єпископ Ніневії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Відомим авторитетом, що шанується несторіанами, попри те що є Отцем Церкви (як католицької, так і православної) є прп. Ісаак Ніневійський (відоміший як Ісаак Сирін). Саме Ісаак Сирін наполягав, що Євангельські тексти про пекло слід розуміти не дослівно та не у фізичному значенні. Геєна для нього — це стан, а не матерія, «зовнішня темрява» — це не місце, а «стан без радості від істинного пізнання і контакту з Богом», «плач і скрегіт зубів» означають внутрішнє і духовне страждання. Справжні муки у пеклі — не фізичні, а докори сумління («… таке є геєнське мучіння: воно є розкаяння»), коли людина нарешті усвідомила, що самочинно зреклася любові Бога, і покаяння, яке там прийде, буде важким стражданням (в той час як католики стверджують, що після смерті тіла душа взагалі не здатна покаятися). Ісаак Сирін вірить у «чудесний кінець», бо «співчутливий Творець» не може створювати розумних істот тільки для того, щоб безжально накладати на них нескінченні страждання. Геєна — це лише місце для очишення, яке допомагає здійснити Божий намір, «щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди» (1 Тим. 2:4)

Цитати Ісаака Сиріна

[ред. | ред. код]
  • Прп. Ісаак стверджує, що: «Неосвічена свобода є матір страстей... недоречної цієї свободи кінець - жорстоке рабство.»
  • Співпраця з атеїстами, з невіруючими державними достойниками йде врозріз із православною еклезіологією. Церкву не рятують смертні та гріховні — вона установлена Господом, Ним і рятується. Гріховні рятівні дії суперечать євангельській істині. Такий стан преподобний Ісаак Сирін називає «безумством душі».
  • Прп. Ісаак зазначає: «Мовчання — це таємниця віку прийдешнього».
  • Прп. Ісаак Сирін стверджує, що краще набути убогість серця, ніж навернути усі язичницькі народи. Це не означає, що він зневажає апостольство; він просто має на увазі, що допоки ми не досягнемо певного рівня внутрішнього мовчання, не зможемо навернути нікого ні до чого.
  • Великий подвижник благочестя, преподобний Ісаак Сирін вчив, що любов Бога до людини не зменшується навіть тоді, коли не зустрічає взаємності. І прикладом цьому є вже згадувана нами притча про блудного сина. Не зважаючи на те, що син полишивши батька, пішов «на страну далече», батько продовжує його любити і чекати.
  • «Щогодинно приносити молитву за безмовних», — повчав ставленню до рослин і тварин святий Ісаак Сирін.

Твори

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Калліст (Уер), єпск. Внутрішнє Царство / З англ. — К.: Дух і Літера, 2003. — С.208—212.