Ісая (пророк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святий Ісая, Мікеланджело

Ісая (Іса́йя, івр. יְשַׁעְיָהוּ‎ — Йєшаяху — «Порятунок, посланий Богом», Йєшаяху син Амоца) — біблійний пророк, належав до 4 «великих» пророків Старого Заповіту.

Життєпис[ред.ред. код]

Найбільший з усіх пророків Ізраїля Ісая, син Амоса, народився бл. 765 р. до Христа в Єрусалимі. Походив він з високої аристократичної родини; пророкував за чотирьох царів: Уззії, Йотама, Ахаза та Єзекії протягом 40 років (470-700), не покидавши Єрусалиму.

Були то тяжкі часи для Юдейської держави, коли молода, повна сил Асирійська (Ашшур) імперія підбивала собі під ноги все навколо й у невпинному своєму войовничому запалі підійшла під самі мури Єрусалиму.

Роль Ісаї полягала в тому, щоб утішити й розважити земляків у нещасті. Він проповідував, щоб вони у боротьбі з асирійцями не покладались на Єгипет, не шукали людської допомоги, а надіялися єдино на допомогу Божу. Він проповідував Господнє слово близько сорока років у VIII ст. перед Христом. Про покликання на Божого пророка Ісая оповів у своїй пророчій книзі. За проповідування Божих наказів він багато терпів. Існує передання, що під час облоги Єрусалима ассирійцями Ісая молитвою добув з гори Сіон джерело, яке він назвав «Силоам», тобто «послане від Бога»[1].

Загинув пророк мученицькою смертю 696 до н.е. року. За наказом юдейського царя Манасії, який поклонявся поганським божкам, Ісаю поклали в дуплаву колоду та перерізали пилою вздовж тіла[2].

Пророцтва[ред.ред. код]

Господь закликав Ісаю до пророчого служіння особливим явленням. Ісая бачив Господа, який сидів на високому престолі. Навколо Нього стояли шестикрилі серафими і виголошували: "Свят, Свят, Свят Господь Саваоф! Вся земля повна слави Його!" Один із серафимів узяв кліщами розжарену вуглину з небесного жертовника, торкнувся уст Ісаї і сказав: "Ось, гріхи твої очищені". Після цього Господь повелів йому іти викривати невір`я і розпусту юдеїв[2]:

« 1. Того року, коли помер цар Уззія, бачив я Господа на високім і піднесенім престолі; поли його риз наповнювали храм. 2. Над ним стояли серафими. Кожен мав по шість крил: двома закривав собі кожен обличчя, двома закривав ноги, а двома – літав. 3. І кликали один до одного: «Свят, свят, свят Господь сил; вся земля повна його слави!» 4. Підвалини порогу хитались від того гомону, а дім став повен диму. 5. І я сказав: «Горе мені! Пропав я! Бо я людина з нечистими устами, і живу я між людьми з нечистими устами, мої ж очі бачили Царя, Господа сил.» 6. І підлетів до мене один із серафимів з жаріючим вуглем у руці, що взяв його кліщами з жертовника. 7. Він приторкнувся ним до моїх уст і мовив: «Приторкнулось оце до твоїх уст і взято від тебе твою беззаконність, і зник гріх твій.» 8. Тоді почув я голос Господній, що говорив: «Кого б мені послати? Хто нам піде?» І сказав я: «Ось я, пошли мене!» 9. І відказав він: «Іди й промов до цього люду: Слухайте добре, та не розумійте! Дивіться добре, але не знайте! 10. Зроби затверділими серце цього люду, затули його вуха, закрий його очі, щоб він не бачив своїми очима, щоб він не чув своїми вухами, щоб його серце не розуміло, щоб не вилікувався знову.» 11. І я сказав: «Докіль, о Господи?» А він відказав: «Докіль не опустіють міста й не обезлюдніють, і хати будуть без людей і край зовсім опустіє. 12. Господь прожене людей, і пусто-глухо посеред країни стане.(Іс. 6. 1-12)  »

Пророк Ісая передвістив[2]:

  • Юдейське царство буде зруйноване ворогами, юдеїв буде забрано в полон, а згодом вони знову повернуться на свою батьківщину.
  • Про Христа Спасителя, що Він походитиме з роду Давидового, що Спаситель народиться від Діви і буде не звичайною людиною, а водночас і Богом:
« Ось, Діва прийме в утробі і народить Сина, і наречуть Його – Еммануїл, що значить – з нами Бог (Іс. 7, 14).  »
« Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічності, Князь миру.  »
  • Що Спаситель постраждає і помре за гріхи наші:
« І страждатиме Він за гріхи наші, і мучимий буде за беззаконня наші. Ранами Його ми зцілимося. Його мучитимуть, але Він страждатиме з волі Своєї і не відкриє вуст Своїх. Як вівцю, поведуть Його на заколення, мов ягня, і, як Агнець, коли стрижуть його, безмовний, так і Він не розкриє уст Своїх.  »
« А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас оздоровлено. Усі ми блукали, як ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу і на Нього Господь поклав гріх усіх нас.  »
  • Що Спаситель буде розіп`ятий зі злодіями, буде похований не з ними, а в гробу багатої людини:
« Йому призначили гріб зі злодіями, але Його поховано у багатого.  »
  • Через віру у Христа Спасителя люди спасуться від вічної загибелі:
« Через пізнання Його, Він – Праведник – виправдає багатьох, і гріхи їхні на Себе візьме.  »


За пророцтва про Ісуса Христа та Діву, котра

« В утробі зачне, і Сина породить" (Іс.7:14)  »

Ісаю називають євангелістом Старого Завіту.

Ісая викривав сучасного йому юдейського царя Манасію, який, будучи нечестивим, поставив жертовники язичницьким ідолам у храмі Соломоновому, хоча, наприкінці свого життя Манасія, захоплений у полон і кинутий у в`язницю, покаявся і випросив прощення в Бога. Під впливом свого нечестивого царя юдейський народ став зовсім забувати істинного Бога. Юдеї навіть перестали святкувати Пасху та інші, встановлені Мойсеєм, свята[2].

Ісая — перший серед пророків. Його книга — кульмінаційний пункт старозавітного Божественного відкриття. Зі своєї духовної висоти, як зі сторожової вежі, провидець бачить майбутнє всього світу. Він поєднює громовий голос древніх вождів Ізраїля з лірикою царя Давида.

Див. також[ред.ред. код]

  • Книга пророка Ісаї

Примітки[ред.ред. код]

  1. о. Іван Хоменко. Святе Письмо Старого та Нового Завіту. — "Місіонер", 2007. — С 852. — ISBN 978-966-658-089-7
  2. а б в г Пророк Ісая

Джерела[ред.ред. код]

  • о. Іван Хоменко. Святе Письмо Старого та Нового Завіту. — "Місіонер", 2007. — С 852 — 910. — ISBN 978-966-658-089-7

Посилання[ред.ред. код]