Август Бебель
| Август Бебель | |
|---|---|
| нім. August Bebel | |
| Народився | 22 лютого 1840[1][2][…] Дойцd, Рейнська провінція, Прусське королівство |
| Помер | 13 серпня 1913[1][3][…] (73 роки) Passuggd, Курвальден, Churwalden[d][4] ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Cemetery Sihlfeldd[5] |
| Країна | |
| Діяльність | політик, письменник, токар, social democrat, лідер партії |
| Знання мов | німецька[1][6] |
| Членство | Перший Інтернаціонал |
| Magnum opus | Die Frau und der Sozialismusd |
| Посада | member of the Reichstag of the North German Confederationd, member of the Reichstag of the North German Confederationd, депутат рейхстагу Німецької імперіїd, Member of the Customs Parliamentd і член парламенту[7] |
| Партія | Соціал-демократична партія Німеччини, Social Democratic Workers' Party of Germanyd (1875) і Saxon People's Partyd (1869) |
| У шлюбі з | Julie Bebeld |
| Діти | Bertha Friederike Bebeld |
| Автограф | |
| |
А́вгуст Бе́бель (нім. August Bebel, 22 лютого 1840, Кельн — 13 серпня 1913) — діяч німецького і міжнародного робітничого руху. Один з засновників і керівників німецької соціал-демократичної партії і 2-го Інтернаціоналу.
Народився у місті Кельні. За фахом — робітник-токар.
3 1861 року брав активну участь в роботі профспілок, керованих лібералами. Ознайомившись з працями Карла Маркса, Бебель став його послідовником. Вів боротьбу за створення самостійної робітничої партії. На з'їзді в місті Ейзенах (1869) Бебель разом з Карлом Лібкнехтом заснував німецьку соціал-демократичну робітничу партію. Під впливом Маркса і Енгельса Бебель боровся за революційне об'єднання Німеччини, рішуче виступав проти лассалівського Загального німецького робітничого союзу, який підтримував бісмарківську політику об'єднання країни «зверху». Під час франко-прусської війни 1870–71 займав інтернаціоналістичну позицію, виступав на захист Паризької комуни. За революційну діяльність був кілька разів ув'язнений. 1875 року Бебель взяв активну участь у створенні єдиної соціал-демократичної партії, програма якої була поступкою лассальянцям (Готська програма).
Протягом 1878–90 років, у час чинності виняткового закону проти соціалістів, Бебель висловився спочатку за розпуск партії. Надалі керована ним і Карлом Лібкнехтом партія поєднувала нелегальні методи роботи з легальними. Бебель вів помірковану боротьбу з бернштейніанством та іншими проявами ревізіонізму.
Бебель також активно займався питаннями освіти. Гостро критикуючи тогочасне виховання, він вважав, що лише соціалізм забезпечить гармонійний розвиток людини.
Володимир Ленін: «Август Бебель, сам робітник, виробив собі ціною наполегливої боротьби соціалістичний світогляд, віддав на служіння цілям соціалізму всі свої багаті сили цілком, без останку, йшов рука в руку протягом десятиріч з німецьким пролетаріатом, що росте й розвивається, і став найобдарованішим парламентарієм Європи, найталановитішим організатором і тактиком, найвпливовішим вождем міжнародної, ворожої реформізмові й опортунізмові, соціал-демократії».[8]
Вулиця Августа Бебеля у містах Дрезден, Дюрен, Берлін, Лейпциг, Франкфурт-на-Майні та інших містах Німеччини.
- 1 2 3 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ В. В—в Бебель, Фердинанд-Август // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. III. — С. 252–253.
- ↑ Matthias E. Encyclopædia Britannica
- ↑ Бебель Август // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Loacker N., Hänsli C. Where Zurich Comes to Rest - The Cemeteries of the City of Zurich — Zürich: Orell Füssli, 1998. — S. 288. — ISBN 3-280-02809-4
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Catalog of the German National Library
- ↑ Твори, т. 19, с. 257
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Рос. перекл.— Из моей жизни. М., 1925; Женщина и социализм. М., 1959.
- Ленін В. І. Твори. Вид. 4:
- т. 16. Два світи;
- т. 19. Август Бебель;
- т. 25. Держава і революція. Дрозд. 4.