Алекс Калінікос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Алекс Каллінікос)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алекс Калінікос
Народився24 липня 1950(1950-07-24)[1] (74 роки)
Хараре, Зімбабве
Країна Велика Британія
Діяльністьфілософ, письменник, політик
Alma materКоледж Бейлліол
Знання мованглійська[2]
ЗакладКінґс-коледж
ПартіяСоціалістична робітнича партіяd
БатькоJohn Alexander Callinicosd[1]
МатиÆdgyth Bertha Milburg Mary Antonia Frances Lyon-Dalberg-Actond[1]
У шлюбі зJoanna Seddond

Алекс Теодор Каллінікос (англ. Alex Callinicos повне ім'я Alexander Theodore Callinicos; нар. 24 липня 1950, Південна Родезія) — британський троцькіст, член Центрального комітету Соціалістичної робітничої партії.

Біографія

[ред. | ред. код]

В 1979 році захистив дисертацію в Оксфорді. Займав посаду професора політичних наук в Університеті Йорка, поки не був переведений в 2005 році на посаду професора європейських досліджень в Королівський коледж (Лондон). Входить до редакції журналу «International Socialism».

У період Другої світової війни його батько був активістом грецького руху спротиву нацистській окупації. Мати належала до британського аристократичного сімейства Дальберг-Ектон. У 1977 році Алекс Каллінікос одружився з Джоанні Седдон, яка тоді закінчувало докторантуру в Оксфорді.

Каллінікос вперше долучився до соціалістичного руху під час навчання в коледжі «Балліола» (Оксфордський університет). Тоді він почав писати для видань британської організації «Міжнародних соціалістів» як аналітик студентського руху. Незабаром у лівих і академічних колах він став визнаним фахівцем із Південної Африки та творчості Луї Альтюссера. На початку 1980-х Каллінікос обирається в Центральний комітет Соціалістичної робітничої партії.

Каллінікос у вересні 2000 року брав участь у контр-саміті в Празі, де в цей час проходив саміт МВФ і Світового банку, а в червні 2001 року — в демонстрації проти Великої вісімки в Генуї. Також він бере участь в організації Європейських соціальних форумів . Аналізував різні течії і перспективи антиглобалізму/альтерглобалізму в книзі «Антикапіталістичний маніфест».

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Книжки

[ред. | ред. код]
  • 1977: Southern Africa After Soweto (with John Rogers) (London: Pluto Press).
  • 1981: Southern Africa After Zimbabwe (London: Pluto).
  • 1982: Is There a Future for Marxism? (London: Macmillan).
  • 1983: Marxism and Philosophy (Oxford Paperbacks) (Oxford: Clarendon).
  • 1983: The Revolutionary Ideas Of Karl Marx (London: Bookmarks).
  • 1985: South Africa: The Road to Revolution (Toronto: International Socialists).
  • 1985: The great strike: the miners' strike of 1984-5 and its lessons (London: Socialist Worker).
  • 1986: The Revolutionary Road to Socialism (London: Socialist Workers Party).
  • 1987: The Changing Working Class: Essays on Class Structure Today (with Chris Harman) (London: Bookmarks).
  • 1988: South Africa Between Reform and Revolution (London: Bookmarks).
  • 1988: Making History: Agency, Structure, and Change in Social Theory (Ithaca, N.Y.: Cornell University Press).
  • 1990: Trotskyism (Minneapolis: University of Minnesota Press).
  • 1991: The Revenge of History: Marxism and the East European Revolutions
  • 1991: Against Postmodernism: a Marxist critique (Cambridge: Polity Press).
  • 1994: Marxism & The New Imperialism (London; Chicago: Bookmarks).
  • 1995: Theories and Narratives (Cambridge: Polity Press).
  • 1995: Race and Class (London: Bookmark Publications).
  • 1995: Socialists in the Trade Unions (London: Bookmarks).
  • 1999: Social Theory: Historical Introduction (New York: New York University Press)
  • 2000: Equality (Themes for the 21st Century S.) (Cambridge: Polity Press).
  • 2002: Against The Third Way (Cambridge: Polity Press).
  • 2003: An Anti-Capitalist Manifesto (Cambridge: Polity Press).
  • 2003: New Mandarins of American Power: The Bush Administration's Plans for the World (Cambridge: Polity Press).
  • 2006: The Resources of Critique (Cambridge: Polity).

Переклади українською

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]