Фріда Кало

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фріда Кало
ісп. Frida Kahlo
Frida Kahlo, by Guillermo Kahlo.jpg
Фотографія художниці. 1932 рік.
Ім'я при народженні Магдалена Кармен Фріда Кало
Дата народження 6 липня 1907(1907-07-06)
Місце народження Койоакан, Мехіко
Дата смерті 13 липня 1954(1954-07-13) (47 років)
Місце смерті Койоакан, Мехіко
Громадянство Мексика
Жанр живопис, гравюра
Навчання самоук
Напрямок реалізм, сюрреалізм, символізм, кубізм
Сайт fkahlo.com

Фрі́да Ка́ло де Ріве́ра (ісп. Frida Kahlo de Rivera[1][2], при народженні ісп. Magdalena Carmen Frida Kahlo y Calderón, нар.6 липня 1907, Койоакан[3] Мехіко — 13 липня 1954) — мексиканська художниця, що зображала місцеву культуру поєднуючи стилі кубізму, символізму та сюрреалізму.[4] Найбільш відома своїми автопортретами.[5]

Все життя у неї було слабке здоров’я — вона страждала поліомієлітом із шести років, а також перенесла серйозну автомобільну аварію у підлітковому віці, після котрої їй довелося пройти багаточисельні операції, що вплинули на все її життя. У 1929 році вона вийшла заміж за художника Дієго Ріверу, і також підтримувала комуністичну партію.[6]

Біографія[ред.ред. код]

Фріда Кало у віці 12 років

Фріда Кало народилася 6 липня 1907 року в Койакані, передмісті Мехіко (пізніше вона змінила рік свого народження на 1910 — рік Мексиканської революції[7]), у родині німецького фотографа Гільєрмо Кало єврейського походження. Мати Фріди, Матільда Кальдерон, була мексиканкою з індіанським корінням.[8] Фріда Кало була третьою дитиною у сім'ї. У 6 років перехворіла на поліомієліт, після одужання на все життя залишилась кульгавою, а її права нога стала тоншою за ліву (цю ваду художниця приховувала все життя під довгими спідницями[9][10]). Настільки ранній досвід боротьби за право повноцінного життя загартував характер Фріди та відобразився у її творчості.

Змалечку Фріда займалась боксом та іншими видами спорту. В 15 років поступила до «Препаторії» — однієї з найкращих шкіл Мексики, з метою вивчення медицини.[5] У цій школі з 2000 школярів навчалося всього 35 дівчат. Фріда змогла швидко заробити авторитет, створивши з вісьмома іншими школярами закритий клуб під назвою «Качучас». У школі її поведінку часто називали епатажною. У Препаторії Фріда вперше зустрілась зі своїм майбутнім чоловіком — відомим мексиканським художником Дієго Рівера, який з 1921 по 1923 роки працював у Підготовчій школі над розписом «Творення».

17 вересня 1925 року, у віці 18 років, Фріда потрапила у важку автокатастрофу. Автобус, у якому вона їхала, зіткнувся з трамваєм. Художниця отримала важкі травми — в трьох місцях був ушкоджений хребет (в поперековій області), зламані два стегна, ребра, ключиця, одинадцять переломів правої ноги, потрійний перелом таза. Крім того, її живіт і матка були проколоті металевим поручнем, що серйозно пошкодило її репродуктивну функцію. Фріда рік була прикута до ліжка, перенесла більше 30 операцій, але проблеми зі здоров'ям залишились на все життя. Саме в цей час вона попросила батька про пензель і фарби. Для Фріди зробили спеціальний підрамник, що дозволяв малювати лежачи. Під балдахіном ліжка прикріпили велике дзеркало, щоб Фріда могла бачити себе. Вона почала з автопортретів. «Я малюю себе, тому що багато часу проводжу на самоті та тому, що я є тією темою, яку знаю найкраще».

У 22 роки Фріда Кало поступає до найпрестижнішого інституту Мексики (Національна підготовча школа). Там Фріда Кало зустрічає майбутнього чоловіка Дієго Ріверу, який щойно повернувся додому із Франції. Так почалося їх спільне бурхливе життя (вони періодично сходились і розходились), що тривало більше 25 років і стало легендою. У 1929 Фріда Кало стала дружиною Дієго Рівери. Зближувало двох художників не тільки мистецтво, але і загальні політичні переконання — комуністичні. У 1930-х рр. Фріда якийсь час жила в США, де працював чоловік. Це вимушене довге перебування за кордоном, в розвиненій індустріальній країні, примусило художницю гостріше відчувати національні відмінності. Відтоді Фріда з особливою любов'ю ставилася до народної мексиканської культури[11], збирала старовинні витвори прикладного мистецтва, навіть в повсякденному житті носила національні костюми.

У січні 1937 року в будинку Фріди ненадовго знайшов притулок радянський революційний діяч Лев Троцький. Вважається, що виїхати від них його змусило дуже явне захоплення темпераментною мексиканкою.[12]

Поїздка до Парижа в 1939, де Фріда стала сенсацією тематичної виставки мексиканського мистецтва (одна з її картин була навіть придбана Лувром), ще сильніше розвинула патріотичне відчуття. У 1940-і роки картини Фріди з'являються на декількох помітних виставках. В той же час загострюються її проблеми із здоров'ям. Ліки і наркотики, покликані зменшити фізичні страждання, міняють її душевний стан, що яскраво відбивається в її "Щоденнику", який став культовим серед її шанувальників.

У 1953 році відбулася її перша персональна виставка на батьківщині. В той час Фріда вже не могла встати з ліжка, і на відкриття виставки її принесли на лікарняному ліжку.[13]. Незабаром через гангрену їй ампутували праву ногу нижче коліна[14].

Фріда померла від запалення легенів, через рік після того, як відбулася її перша виставка у Мексиці. Незадовго до смерті вона залишила в своєму щоденнику останній запис: «Сподіваюся, що відхід буде вдалим, і я більше не повернуся». Деякі друзі Фріди Кало припускали, що вона померла від передозування, і її смерть могла бути невипадковою[12]. Тим не менше, доказів цієї версії не існує, розтин тіла не проводився.

Прощання з Фрідою Кало проходило у Палаці образотворчих мистецтв. На церемонії крім Дієго Рівери був присутнім президент Мексики Ласаро Карденас і багато інших діячів мистецтва.

З 1955 року «Блакитний будинок» Фріди Кало став музеєм її пам'яті.

Характер[ред.ред. код]

Незважаючи на повне болю і страждань життя, Фріда Кало мала живу і розкуту екстраверсивну натуру, і її щоденна мова була всіяна лихослов’ями. Будучи шибеницею в юності, вона не позбулася свого запалу в пізні роки. Кало часто палила цигарки, в надлишку вживала спиртні напої (особливо текілу), була відкритою бісексуалкою, співала непристойні пісні і розповідала гостям своїх диких вечірок настільки ж непристойні жарти.

Творчість[ред.ред. код]

Фріда Кало разом з Дієго Рівера у 1932

У роботах Фріди Кало дуже сильний вплив народного мексиканського мистецтва, культури доколумбових цивілізацій Америки[5]. Її творчість насичена символами і фетишами. Проте в них помітний і вплив європейського живопису — в ранніх роботах виразно виявилося захоплення Фріди, наприклад, Боттічеллі. У творчості присутній стилістика наївного мистецтва. [5] Великий вплив на стиль живопису Фріди Кало мав її чоловік, художник Дієго Рівера[5].

Фахівці вважають, що 1940-і — це епоха розквіту художниці, час її найбільш цікавих і зрілих робіт.

Жанр автопортрета переважає у творчості Фріди Кало. У цих роботах художниця метафорично відображала події свого життя («Госпіталь Генрі Форда», 1932, приватне зібрання, Мехіко; «Автопортрет з присвятою Льву Троцькому», 1937, Національний музей «Жінки в мистецтві», Вашингтон; «Дві Фріди», 1939, музей сучасного мистецтва, Мехіко; «Марксизм зцілює хвору», 1954, Будинок-музей Фріди Кало, Мехіко)[5].

Виставки[ред.ред. код]

Картина «Корінь» виставлялася в 2005 році у лондонській галереї «Tate», а персональна виставка Кало в цьому музеї стала однією із найуспішніших в історії галереї — її відвідало близько 370 тисяч чоловік.

Галерея[ред.ред. код]

На початку 2006 року автопортрет Фріди «Корінь» («Raices») був оцінений експертами аукціону «Сотбі» у 7 мільйонів доларів. Художниця зобразила себе олійними фарбами на металевій дошці у 1943 році (після повторного шлюбу з Дієго Ріверою). Рекордною ціною картин Кало залишається ще один автопортрет 1929 року, проданий у 2000 році за 4,9 млн доларів (при початковій оцінці — 3 — 3,8 млн.).

Відзначення сторіччя[ред.ред. код]

Столітньому ювілею від дня народження Фріди Кало була присвячена найбільша виставка робіт художниці у Палаці витончених мистецтв в Мехіко. На ній були зібрані експонати з Детройту, Міннеаполісу, Маямі, Лос-Анджелесу, Сан-Франциско і Наґоя (Японія). Експозицію складали понад сто художніх робіт, а також рукописи і 50 листів, що представлялися публіці вперше[15]. Виставка проходила з 13 червня по 12 серпня 2007 року, її відвідала рекордна кількість глядачів. Надалі з 20 серпня впродовж вересня частина з представлених в Мехіко робіт була виставлена в Монтерреї, штат Нуево-Леон, а потім перевезена в музеї США[16].

У 2008 році в США виставка робіт Фріди Кало, що включала понад сорок автопортретів, натюрмортів і портретів, була показана в Центрі мистецтв Вокера в Міннеаполісі, Музеї мистецтв Філадельфії, Музеї сучасного мистецтва в Сан-Франциско тощо.

На виставці «Ретроспектива Фріди Кало» у Волтер-Гропіус-Бау в Берліні, що проходила з 30 квітня по 9 серпня 2010 року, були зібрані більше 120 малюнків і картин, у тому числі кілька малюнків, які раніше не експонувалися. Фріда Кало стверджувала, що народилася в 1910 році під час Мексиканської революції, тому виставка в Берліні також була присвячена сторіччю[17].

Будинок-музей[ред.ред. код]

Будинок в Койоакані побудований за три роки до народження Фріди на маленькому клаптику землі. Товсті стіни зовнішнього фасаду, плаский дах, один житловий поверх, планування, при якому кімнати завжди залишалися прохолодними і всі відкривалися у внутрішній двір, — майже зразок будинку в колоніальному стилі. Він стояв всього лиш за декілька кварталів від центральної міської площі. Зовні будинок на розі вулиці Лондрес і вулиці Альєнде виглядав так само, як і інші в Койоакані, старому житловому районі на південному заході передмістя Мехіко. Впродовж 30 років зовнішність будинку не змінювалася. Проте Дієго і Фріда зробили його таким, яким знаємо його ми: будинок домінуючого синього кольору з чепурними високими вікнами, прикрашений в традиційному індіанському стилі, будинок повен пристрасті.

Вхід в будинок охороняють дві гігантські Іуди, їх фігури семи метрів заввишки, з пап'є-маше, застигли у жесті, ніби запрошуючи один одного до розмови. Усередині палітри і пензлі Фріди лежать на робочому столі так, ніби вона щойно їх там залишила. На ліжку Дієго Рівери лежить капелюх, його робочий халат і стоять величезні черевики. У великій кутовій спальні розташована скляна вітрина. Над нею написано: «Тут 7 липня 1910 року народилася Фріда Кало». Напис з'явився через чотири роки після смерті художниці, коли її будинок став музеєм. Проте напис неточний. Як показує свідоцтво про народження Фріди, народилася вона 6 липня 1907 року. Обравши щось значніше, ніж нікчемні факти, вона вирішила, що народилася не в 1907 році, а в 1910, в рік початку Мексиканської революції. Оскільки в роки революційного десятиліття вона була дитиною і жила серед хаосу і залитих кров'ю вулиць Мехіко, то вирішила, що народилася разом із цією революцією.

Яскраво-блакитні і червоні стіни невеликого двору прикрашає ще один напис: «Фріда і Дієго жили в цьому будинку з 1924 по 1954 рік». Він відображає сентиментальне, ідеальне відношення до шлюбу, що знову розходиться з реальністю. До поїздки Дієго і Фріди в США, де вони провели 4 роки (до 1934 року), в цьому будинку вони жили недовго. В період 1934—1939 років вони жили в двох будинках, зведених спеціально для них в житловому районі Сан-Анхеле. Потім послідували довгі періоди, коли, вважаючи за краще жити незалежно в студії в Сан-Анхеле, Дієго зовсім не жив разом з Фрідою, не говорячи вже про той рік, коли обидва Рівера роз'їздилися, розлучалися і знову поєднувалися. Обидва написи прикрасили дійсність. Як і сам музей, вони — частина легенди про Фріду.

Світлини будинку[ред.ред. код]

Комерціалізація імені[ред.ред. код]

На початку XXI століття венесуельським підприємцем Карлосом Дорадо був створений фонд Frida Kahlo Corporation, якому родичі великої художниці надали право на комерційне використання імені Фріди. Протягом декількох років з'явилася лінія косметики, марка текіли, спортивне взуття, ювелірні вироби, кераміка, корсети і нижня білизна, а також пиво з ім'ям Фріди Кало[18].

Образ у кіномистецтві[ред.ред. код]

  • 2002 року знятий фільм «Фріда», присвячений художниці. Режисер — Джулія Теймор, роль Фріди Кало зіграла Сальма Гайєк.
  • Документальний фільм «Frida Kahlo — A Ribbon Around A Bomb» заснована на подіях життя Фріди Кало.
  • 2001 року одна зі стрічок серії «Great Women Artists» була присвячена Фріді Кало.
  • 1983 року відзнята документальна стрічка «Frida Kahlo», яка здобула нагороду Міжнародного кінофестивалю в Монреалі[19].

Вшанування та вплив[ред.ред. код]

В честь Фріди Кало 26 вересня 2007 року був названий астероїд 27792 Фрідакало, відкритий 20 лютого 1993 року Еріком Ельстом[20]. 30 серпня 2010 року Банк Мексики випустив нову банкноту в 500 песо, на обороті якої була зображена Фріда і її картина 1949 року, Love’s Embrace of the Universe, Earth, (Mexico), I, Diego, and Mr. Xólotl, а на лицьовій стороні котрої був зображений її чоловік Дієго[21].

6 липня 2010 року, в річницю із дня народження Фріди, в її честь був випущений дудл[22].

21 березня 2001 року Фріда стала першою мексиканською жінкою, яку зобразили на марці США[23].

У 1994 році американський джаз-флейтист і композитор Джеймс Ньютон випустив альбом під впливом творчості Кало, під назвою Suite for Frida Kahlo, на AudioQuest Music[24].

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

інше

Примітки[ред.ред. код]

  1. Фріда — німецьке ім'я від слова «мир», (Friede/Frieden); буква «е» в імені перестала згадуватись приблизно з 1935 року
  2. Herrera, Hayden (1983). A Biography of Frida Kahlo. New York: HarperCollins. ISBN 978-0-06-008589-6. (англ.)
  3. Frida Kahlo. Smithsonian.com. Архів оригіналу за 2012-10-17. Процитовано 2008-02-18. (англ.)
  4. Frida Kahlo by Adam G. Klein(англ.)
  5. а б в г д е Кало, Фрида // Большая российская энциклопедия. — 2008. — Т. 12. — С. 545. — ISBN 978-5-85270-343-9.(рос.)
  6. Lozano, Luis-Martín (2007), стр. 236(ісп.)
  7. Hayden Herrera: Frida. Biographie de Frida Kahlo. Übersetzt aus dem Englischen von Philippe Beaudoin. Editions Anne Carrière, Paris 1996, S. 20.
  8. Frida Kahlo (1907–1954), Mexican Painter. Biography. Архів оригіналу за 2013-04-14. Процитовано 2013-02-19. 
  9. Andrea, Kettenmann (1993). Frida Kahlo: Pain and Passion. Köln: Benedikt Taschen Verlag GmbH. с. 3. ISBN 3-8228-9636-5. 
  10. Budrys, Valmantas (February 2006). Neurological Deficits in the Life and Work of Frida Kahlo. European Neurology 55 (1). с. 4–10. doi:10.1159/000091136. ISSN (print), ISSN 1421-9913 (Online) 0014-3022 (print), ISSN 1421-9913 (Online). PMID 16432301. Процитовано 2008-01-22. 
  11. Karl, Ruhrberg; Manfred Schneckenburger; Christiane Fricke; Klaus Honnef (2000). Frida Kahlo: Art of the 20th Century: Painting, Sculpture, New Media, Photography. Köln: Benedikt Taschen Verlag GmbH. с. 745. ISBN 3-8228-5907-9. 
  12. а б Herrera, Hayden (1983). A Biography of Frida Kahlo. New York: HarperCollins. ISBN 978-0-06-008589-6. 
  13. Hayden Herrera: Frida. Biographie de Frida Kahlo. Übersetzt aus dem Englischen von Philippe Beaudoin. Editions Anne Carrière, Paris 1996, S. 9.
  14. Herrera, Hayden (1983). A Biography of Frida Kahlo. New York: HarperCollins. ISBN 978-0-06-008589-6
  15. Largest-ever exhibit of Frida Kahlo work to open in Mexico
  16. Centenary show for Mexican painter Kahlo breaks attendance records. People's Daily Online (August 14, 2007). Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2012-03-18. 
  17. Інформація зі статті Frida Kahlo англійської вікіпедії.
  18. BuenoLatina. Мексика: поступило в продажу пиво с изображением Фриды Кало
  19. Films — fridakahlo.com
  20. Циркуляры Центра малых планет за 26 сентября 2007 года — в цьому документі потрібно провести пошук Циркуляру №60731 (M.P.C. 60731)
  21. Presentación del nuevo billete de quinientos pesos. Bank of Mexico. Архів оригіналу за 2012-10-17. Процитовано 11 September 2010. 
  22. Frida Kahlo Google logo. Google. Архів оригіналу за 2012-10-17. Процитовано 29 October 2010. 
  23. Stamp Release No. 01-048 – Postal Service Continues Its Celebration of Fine Arts With Frida Kahlo Stamp. USPS. Архів оригіналу за 2004-10-27. Процитовано 2010-10-29. 
  24. Suite for Frida Kahlo. Valley Entertainment. Архів оригіналу за 2012-10-17. Процитовано 6 July 2010. 
  25. База даних малих космічних тіл JPL: Фріда Кало (англ.). 

Посилання[ред.ред. код]