Альбертс Квіесіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Альбертс Квіесіс
Альбертс Квіесіс

Час на посаді:
9 квітня 1930 — 11 квітня 1936
Попередник Ґуставс Земґалс
Наступник Карліс Улманіс

Народився 22 грудня 1881(1881-12-22)
Калнмуїжська волость, Добленський повіт, Курляндська губернія, Російська імперія
Помер 9 серпня 1944(1944-08-09) (62 роки)
Рига, Латвія
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяЛатвія Латвія

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Альбертс Квіесіс (латис. Alberts Kviesis, * 22 грудня 1881, Калнмуїжська волость, Добленський повіт, Курляндська губернія, Російська імперія — †9 серпня 1944, Рига, Латвія, під адміністрацією Третього райху)  — третій президент Латвійської Республіки, політичний діяч Латвії. Кавалер Ордену Трьох зірок 1 ступеня.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у маєтку Ерґлі. Початкову освіту отримав домашню, з 1894 до 1902 відвідував Єлґавську гімназію.

У 1902-1907 навчався у Тартуському університеті. Під час навчання вступив до студентської організації Lettonia. Після навчання працював адвокатом.

1936 — працював директором Слокської целюлозної фабрики і отримував президентську пенсію.

14 червня 1941 під час большевицької окупації сховався від чекістів у сторожці лісника і таким чином уникнув депортації.

Під час німецької адміністрації повернувся до адвокатської роботи.

1942 — став працювати в Генеральній дирекції юстиції, яку очолив у 1943.

9 серпня 1944 зібрався відплити до Німеччини, на борту німецього пароплаву «Монте Роза» помер від серцевого нападу.

Похований на Лісному цвинтарі в Ризі.

Політична діяльність[ред.ред. код]

Квіесіс був членом Народної ради. Працював суддею, депутатом Сейму та міністром внутрішніх справ.

Вперше висунув свою кандидатуру на президентство у 1927, але програв.

9 квітня 1930 обраний президентом. Під час присяги обіцяв:

« Клянусь, що вся моя діяльність буде присвячена благу латвійського народу. Я зроблю все, що буде в моїх силах, щоб сприяти благополуччю латвійської держави та її населення. Я буду чтити священними Конституцію Латвії і її закони. По відношенню до всіх я буду справедливим і обов’язки свої буду виконувати за доброю совістю  »

Література[ред.ред. код]

Treijs, Rihards (2004) (in Latvian). Prezidenti : Latvijas valsts un ministru prezidenti (1918—1940).. Riga: Latvijas Vēstnesis. ISBN 9984731472.

Посилання[ред.ред. код]