Президенти Латвії

Президент Латвійської республіки (латис. Latvijas Valsts prezidents) — вища посадова особа в Латвії^[1]^[2]. Термін повноважень триває 4 роки (до 1997 року 3 роки). На час відсутності президента його обов'язки виконує спікер парламенту. Резиденція очільника Латвійської держави знаходиться у Ризькому замку. Президент має право законодавчої ініціативи, тобто, він може подати до парламенту проєкт закону. Президент має право скликати і проводити екстрені засідання уряду, а також прохати про проведення позачергових сесій Сейму. Він є верховним головнокомандувачем збройних сил Латвії.

Інститут президенства в Латвії[ред. | ред. код]

Латвійська Республіка є парламентською державою. Основними завданнями президента є представництво Латвійської Республіки на міжнародному рівні з метою забезпечення політичної стабільності в країні.

Штандарт президента Латвії

Спікер Сейму може оголосити про припинення повноважень президента, якщо таке рішення ухвалило більше двох третин депутатів. Стати Президентом держави може громадянин Латвії, який досяг 40-річного віку. Одна людина не може перебувати на цій посаді більше двох термінів поспіль.

Латвійський президент Республіки має прапор або штандарт. Він являє собою білий хрест з національними кольорами і великий герб з хрестом по центрі.

Перед вступом на пост президент має виголосити клятву:

Присягаюся, що вся моя діяльність буде присвячена благу народу Латвії. Я буду робити все, що у моїх силах, щоб сприяти латвійській державі і добробуту її громадян. Я буду вважати священними і дотримуватися Конституції Латвії і національних законів. З усіх, я буду справедливий і виконуватиму свої обов'язки сумлінно.

Оригінальний текст (латис.)

Es zvēru, ka viss mans darbs būs veltīts Latvijas tautas labumam. Es darīšu visu, kas stāvēs manos spēkos, lai sekmētu Latvijas valsts un tās iedzīvotāju labklājību. Es turēšu svētus un ievērošu Latvijas Satversmi un valsts likumus. Pret visiem es izturēšos taisni un savus pienākumus izpildīšu pēc labākās apziņas.

Список президентів Латвії[ред. | ред. код]

	Президент	Фотографія	Початок повноважень	Кінець повноважень	Партія
1	Яніс Чаксте		14 листопада 1922	14 березня 1927	Демократичний центр
2	Ґуставс Земґалс		8 квітня 1927	9 квітня 1930	Демократичний центр
3	Альбертс Квіесіс		9 квітня 1930	11 квітня 1936	Селянський союз Латвії
4	Карліс Улманіс		11 квітня 1936	21 липня 1940	Селянський союз Латвії; після перевороту безпартійний
-	Аугустс Кірхенштейнс		21 липня 1940	5 серпня 1940	офіційно безпартійний (за іншими даними підпільний комуніст)
-	Анатоліс Ґорбуновс як голова парламенту		27 липня 1989	6 липня 1993
5	Ґунтіс Улманіс		8 липня 1993	7 липня 1999	Селянський союз Латвії
6	Вайра Віке-Фрейберґа		8 липня 1999	7 липня 2007	безпартійна
7	Валдіс Затлерс		8 липня 2007	7 липня 2011	безпартійний
8	Андріс Берзіньш		8 липня 2011	7 липня 2015	Союз зелених і селян
9	Раймондс Вейоніс		8 липня 2015	29 травня 2019	Союз зелених і селян
10	Егілс Левітс		29 травня 2019		безпартійний

Див. також[ред. | ред. код]

Прем'єр-міністр Латвії

Примітки[ред. | ред. код]

↑ (англ.) Latvia // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 22 березня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ (англ.) Latvia // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 22 березня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Дахно І. І. Латвія // Країни світу: енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : «МАПА», 2011. — 608 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Президенти Латвії

Офіційний сайт президента Латвійської республіки [Архівовано 5 серпня 2011 у Wayback Machine.] (латис.)
Latvia : [англ.] // World Statesmen.org.

[WF-1] (англ.) Latvia // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 22 березня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.

[WL-2] (англ.) Latvia // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 22 березня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[1]

[2]