Раймондс Вейоніс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Раймондс Вейоніс
Flickr - Saeima - 10.Saeimas deputāts Raimonds Vējonis.jpg

Нині на посаді
На посаді з 8 липня 2015
Попередник Андріс Берзіньш

Народився 15 червня 1966(1966-06-15) (51 рік)
Псковська область, РРФСР, СРСР

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Раймондс Вейоніс (латис. Raimonds Vējonis; *15 червня 1966, Псковська область, РРФСР, СРСР) — латвійський державний діяч, чинний, 9-й Президент Латвії. За фахом біолог. До обрання на найвищу посаду — Міністр оборони Латвії. Багато років був міністром навколишнього середовища і частину з них — також міністром регіонального розвитку.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у родині латвійця, офіцера армії СССР, та росіянки, мешканки Псковської області РРФСР. Юність провів біля міста Мадона, Латвія.

Після закінчення Латвійського державного університету у Ризі — шкільний вчитель у місті Мадона. Член Партії зелених з 1990. Депутат від цієї партії Мадонської міської думи (1990—1993)[1], а також депутат 9-го, 10-го Сейму Латвії. Продовжив освіту у вищих навчальних закладах Тампере і Таллінна.

2002 — Міністр регіонального розвитку. Після перетворення міністерства у департамент, став міністром довкілля, працював у різних урядах аж до 2011. 2014 призначений на посаду Міністра оборони.

Обрання Президентом[ред.ред. код]

3 червня 2015 обраний президентом Латвії на голосуванні у Сеймі. Рішення прийнято 55 голосами депутатів із 99-ти. На президентський пост претендували четверо кандидатів. Для визначення переможця знадобилося п'ять раундів, оскільки в першому раунді абсолютної більшості голосів зібрати не зумів ніхто, й надалі кандидати вибували по одному: Еґілс Левітс, Мартіньш Бондарс, Серґей Долгополов.

Вейоніс став другим в історії Латвії Президентом із базовим фахом біолога (крім нього — Аугустс Кірхенштейнс).

Особисте життя[ред.ред. код]

Одружений, має двох дітей. Латиська мова — рідна, відмінно володіє російською і добре — англійською мовами.

За віросповіданням — язичник (прихильник місцевої традиції)[2].

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]