Анамнеза (літургія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ана́мнеза (грец. αναμνησις — «спомин») — це частина анафори. Згідно з дорученням Христа: «Робіть це на Мій спомин», священик після освячення Святих Дарів у короткій молитві пригадує все, що здійснив Христос для спасіння людей: «Тому то й ми, споминаючи оцю спасенну заповідь і все, що ради нас сталося: хрест, гріб, тридневне воскресіння, на небеса вознесіння, праворуч сидіння, другий і славний прихід…». Так церква увічнює ці таїнства і уприсутнює їх на кожній Службі Божій.

Література[ред. | ред. код]

  • Микола Гоголь. Роздумування про Божественну Літургію. Переклад і додатки опрацював о. д—р Микола Комар.  — Львів: Монастир Свято—Іванівська Лавра. Видавничий відділ «Свічадо», 2003.157 с.