Октоїх

Октоїх, виданий 1629 року Спиридоном Соболем у Києві

Октоїх, виданий у 1630 році Львівським православним братством

Окто́їх (грец. Ὀκτώηχος «восьмигласник», «голос») — богослужбова книга Православної Церкви, яка містить в собі чинопослідування вечірні, повечір'я, утрені та літургії для шести буденних днів тижня, а для недільних днів, крім того — малої вечірні і полуношниці. Всі ці піснеспіви за способом співу поділяються на вісім гласів (звідси назва книги) або наспівів, з яких кожен вживається в продовження однієї седмиці. Названий за належністю мелодійної системі осьмогласся.

Історичний нарис

Октоїх в експозиції обласного краєзнавчого музею у Чернівцях

Октоїх сходить до єдиного комплексу співів тропарно-стихирного типу, що ймовірно склався в VII столітті і носив назву Тропологій (Τροπολόγιον). Згодом єдиний кодекс розпався на мінейний (тексти нерухомого річного кола), тріодний (тексти рухомого великоднього кола) і Октоїх (тексти седмічного кола). На ранній стадії розвитку осьмогласні комплекти седмичних співів отримали назву Октоїх або Паракліт (за деякими текстам, позначеним як «молебні», παρακλητικόι). Обидві назви — Октоїх і Паракліт — в ранній літургійній практиці могли застосовуватися для зібрань текстів з одними і тими ж присвятами, але також могли тлумачитися по-різному в різних місцевих традиціях. Найдавніший Октоїх, що дійшов до наших днів (тільки тексти, фрагментарно, без музичної нотації) був складений в кінці VIII — початку IX століть; нині відомий як Паракліт монастиря монастиря Св. Катерини на Синаї з сигнатурою Sinait. gr. 776. Найдавніший давньоруський Паракліт (з музичною нотацією), складений не пізніше 2-ї половини XII століття в Великому Новгороді, зберігається нині в РГАДА під сигнатурою Тип. 80. 1491 року в Кракові був надрукований перший український (кириличний) октоїх за ініціативи Швайпольта Фіоля в друкарні, заснованій за сприяння багатого краківського міщанина, райці, «правдивого гірничого короля Угорщини» Яна Тужона (Йоганна Турзо).

«Осмогласник», виданий в 1494 році, став першою книгою кирилицею в південно-слов'янських державах.

У 2016 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей – 525 років з часу виходу у світ перших друкованих староукраїнською мовою книжок у Кракові Ш. Фіолем ("Осьмогласник", "Часословець", "Тріодь цвітна" для церковного вжитку) (1491).

Див. також

• Осьмогласіє
• Часослов

Література

• Лозовая И. Е. Древнерусский нотированный Параклит XII века: Византийские источники и типология древнерусских списков. Москва, 2009.