Мокренко Анатолій Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Анатолій Мокренко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мокренко Анатолій Юрійович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 22 січня 1933(1933-01-22)[1][2]
Місце народження Терни, Улянівський район, Харківська область, Українська СРР, СРСР
Дата смерті 24 березня 2020(2020-03-24) (87 років)
Місце смерті Київ, Україна
Поховання Звіринецьке кладовище
Громадянство СРСР і Україна
Професії співак, оперний співак, актор
Освіта Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Вчителі Зубарєв Микола Гаврилович
Співацький голос баритон
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Дружби народів
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1979
Звання
Народний артист СРСРНародний артист УРСРЗаслужений артист УРСР
CMNS: Файли у Вікісховищі

Анато́лій Ю́рійович Мокре́нко (22 січня 1933, смт Терни, нині Недригайлівський район Сумська область — 24 березня 2020, м. Київ) — український оперний співак (баритон).

Біографія[ред. | ред. код]

1956 року закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю гірничий інженер-технолог, у 1963 — Київську консерваторію (вечірнє відділення, клас вокалу Миколи Зубарєва та Олександра Гродзинського).

У 1963—1968 роках — соліст оперної студії Київської консерваторії.

З 1965 викладав у Київській консерваторії (з 1985 — професор).

З 1968 — соліст Київського оперного театру.

Мокренко Анатолій Юрійович — один з фундаторів і активний член Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка. У 1991—1999 — генеральний директор і художній керівник Національної опери України імені Тараса Шевченка. В часи керівництва Анатолія Мокренка Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка починає втрачати традицію виконання опер західно-європейських авторів в українських перекладах[3], що стало причиною критики з боку М. Стріхи[4], а згодом і колективного звернення науковців до міністра культури, молоді та спорту України Володимира Бородянського[5]

Помер 24 березня 2020 року у віці 87 років у Києві[6]. Був похований 26 березня на Звіринецькому кладовищі.

Партії[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Cмерть Валентина з опери «Фауст» Ш. Гуно. А. Мокренко у головній ролі

Фільмографія[ред. | ред. код]

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

23 серпня 1995 року — нагороджений відзнакою Президента України «Орден князя Ярослава Мудрого» V ступеня[9] — третій Указ про нагородження новою відзнакою.

Його удостоєно звань народного артиста України та СРСР. Лауреат Державної національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, лауреат Державної премії Грузії ім. З. Паліашвілі. Кавалер орденів Дружби народів та Рівноапостольного князя Володимира Великого, нагороджений також іншими відзнаками[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мокренко Анатолий Юрьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Discogs — 2000.
  3. Бондаренко А. Проблематика використання українських перекладів вокальної класики в контексті сучасної культури [Архівовано 13 травня 2018 у Wayback Machine.]/Андрій Бондаренко // Імідж сучасного педагога № 5 — 2017. — С. 49-52
  4. “Країна Інкогніта”: Фольк-опера "Цвіт папороті". radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019. 
  5. Українці звернулися до Бородянського з приводу мови опери. day.kyiv.ua. Газета «День». Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019. 
  6. Помер співак Анатолій Мокренко. radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 24 березня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. 
  7. «Пісні над Дніпром» (imdb.com)
  8. YouTube full-color icon (2017).svg Салют Победы. Песня о Днепре (1983) на YouTube
  9. Указ Президента України № 769/95 від 23 серпня 1995 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Орден князя Ярослава Мудрого“»
  10. Анатолій Мокренко: «Під спів сталевих магістралей». Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 21 вересня 2012. 

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]