Маттео Ренці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маттео Ренці
італ. Matteo Renzi
Маттео Ренці
Прем'єр-міністр Італії
22 лютого 2014 — 11 грудня 2016
Президент Джорджо Наполітано
Попередник Енріко Летта
Наступник Паоло Джентілоні
Народився 11 січня 1975(1975-01-11)[1][2][…] (47 років)
Флоренція, Італія[4][5]
Відомий як політик
Громадянство Італія Італія
Національність Італієць
Alma mater Флорентійський університет (1999) і Lc Danted
Політична партія Демократична партія
Батько Tiziano Renzid
Мати Laura Bovolid
У шлюбі з Agnese Landinid[6]
Релігія католицька церква
Підпис Matteo Renzi signature.svg
matteorenzi.it

Маттео Ренці (італ. Matteo Renzi; нар. 11 січня 1975(19750111), Флоренція, Тоскана, Італія) — італійський політик, прем'єр-міністр Італії у 20142016 роках[7]. Перед тим мер Флоренції з 2009 року і лідер (національний секретар) Демократичної партії (ДП) з 2013 року. У 20042009 роках був президентом провінції Флоренція.

Біографія[ред. | ред. код]

В юності був вожатим скаутського загону, редагував національний скаутський журнал Camminiamo Insieme. У 1999, закінчив факультет права у Флорентійському університеті. У середині 1990-х років, брав участь в діяльності комітетів на підтримку Романо Проді. Член Італійської народної партії від 1996 року, став керівником її провінційної організації в 1999 році. У 20022007 роках належав до партії «Маргаритка: Демократія — це свобода». Пізніше він був обраний президентом провінції Флоренція в 2004 році, вигравши 58,8 % голосів на виборах 12 червня 2004 року як кандидат від лівоцентристської коаліції (ставши наймолодшим президентом провінції в Італії). 9 червня 2009 виграв вибори мера Флоренції (47,6 % голосів), порівняно з 32 % Джованні Галлі.

14 лютого 2014 колишній прем'єр-міністр Енріко Летта на прохання нового лідера Демократичної партії подав у відставку[8]. 17 лютого президент Джорджо Наполітано довірив Маттео Ренці сформувати новий уряд[9]. Через чотири дні, Маттео Ренц оголосив запропонований склад уряду, до якого увійшли представники Демократичної партії, Нових правоцентристів, Союз центру і Громадянського вибору[10]. Присяга нового прем'єр-міністра і його міністрів відбулася 22 лютого 2014.
5 грудня 2016 року Маттео Ренці визнав поразку на референдумі про парламентську реформу і оголосив про відставку[11].

Сім'я[ред. | ред. код]

У 1999 році одружився з вчителькою Аньєзе Ландіні, у подружжя троє дітей: сини Франческо і Емануеле, дочка Естер.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.bbc.co.uk/news/world-europe-26301943
  2. http://www.bbc.co.uk/news/world-europe-26222179
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  4. http://www.theaustralian.com.au/news/world/renzi-takes-top-office-in-italian-palace-coup/story-fnb64oi6-1226827738860
  5. http://www.theglobeandmail.com/globe-debate/ideas-lab/should-mayors-lead-the-world/article17275044/
  6. https://www.ilsussidiario.net/news/cinema-televisione-e-media/2018/10/4/agnese-landini-moglie-di-matteo-renzi-l-ex-first-lady-sempre-al-fianco-dei-figli-e-del-marito-l-intervista/842375/
  7. (www.dw.com), Deutsche Welle. Новим прем'єр-міністром Італії призначений глава МЗС країни Паоло Джентілоні | Новини — актуальні повідомлення про події в світі | DW.COM | 11.12.2016. DW.COM. Процитовано 11 грудня 2016. 
  8. Enrico Letta si è dimesso (італ.). palazzochigi.it. 14 lutego 2014. Процитовано 22 лютого 2014. 
  9. Italian president asks Renzi to form government (англ.). bbc.co.uk. 17 lutego 2014. Процитовано 17 лютого 2014. 
  10. Nasce il governo Renzi, ecco i ministri. Alfano al Viminale, Padoan all'Economia. Mogherini agli Esteri, Pinotti alla Difesa (італ.). la Repubblica.it. 21 lutego 2014. Процитовано 22 лютого 2014. 
  11. Прем'єр Італії оголосив про відставку. — ВВС Україна. 5 грудня, 2016.

Посилання[ред. | ред. код]