Андрій Зелінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Зелінський
Андрій Зелінський
Андрій Зелінський на лекції "Релігія та наука"
Псевдо отець Андрій Зелінський, ТІ
Народився 2 вересня 1979(1979-09-02) (44 роки)
Львів
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність

Священник Української Греко-Католицької Церкви
Чернече згромадження «Товариство Ісуса» (Орден Єзуїтів)
Радник Глави УГКЦ зі стратегії комунікації
Військовий капелан, Заступник керівника Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ
Викладач програми «Етика-Політика-Економіка» УКУ
Викладач Інституту Лідерства та управління УКУ
Викладач Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ
Співзасновник ГО «Українська академія лідерства»

Політолог, публіцист, автор книг, громадський діяч
Галузь ecclesiastical hierarchyd[1], політологія[1] і публіцистика[1]
Alma mater

St. Basil College, Stamford, CT, USA
Pontificia Universita Gregoriana, Roma, Italia

Національний університет «Києво-Могилянська Академія»
Знання мов українська[1]
Заклад Київська Трьохсвятительська духовна семінарія
Конфесія УГКЦ
Нагороди

Народний Герой України
Відзнака МО України медаль «За сприяння Збройним Силам України»
Золотий герб міста Львова
Орден «За службу» Спілки морських піхотинців України
Почесний нагрудний знак Начальника ГШ - Головнокомандувача ЗСУ «За заслуги перед Збройними Силами України»

Пам'ятний знак Командувача ВМС України «За сприяння Військово-Морським силам України»

Зелінський Андрій (нар. 2 вересня 1979, Львів) — священник Української греко-католицької церкви[2], член чернечого згромадження «Товариство Ісуса», радник Глави УГКЦ зі стратегії комунікації, військовий капелан, заступник керівника Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ, викладач програми «Етика-Політика-Економіка» УКУ, викладач Інституту Лідерства та управління УКУ, викладач Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ, співзасновник, лектор і член Ініціативної групи та Наглядової ради Української Академії лідерства[3], політолог, публіцист, автор книг, громадський діяч.Перший військовий капелан при штабі АТО (2014 р.)[джерело?].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Львові. Освіту здобував у США, Італії та в Україні.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1994 році закінчив ліцей К. Шептицького (м. Львів).

У 1997 р. Андрій Зелінський поїхав зі Львова на навчання до США. Філософську освіту здобував у Коледжі Святого Василія, Стемфорд, США, богословську — в Папському Григоріанському університеті в Римі, Італія, політологічну — в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія».[4]

Основні сфери наукових інтересів та напрямки пасторальної діяльності: ідеологія національної безпеки, християнська духовність у контексті сучасної культури, забезпечення духовних потреб військовослужбовців та виховання молоді на ціннісних засадах.

Робота[ред. | ред. код]

Своє капеланське служіння серед військовослужбовців розпочав у 2006 р. на базі Академії сухопутних військ у Львові.

2012 — Викладач Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ. Курс «Християнський світогляд і сучасна культура».

2014 — перший військових капелан при штабі АТО.

2015 — Співзасновник ГО «Українська академія лідерства».

2017-2018 — штатний військовий капелан у 36 Окрема бригада Морської піхоти ВМС ЗСУ в Миколаєві.

2018 — заступник керівника Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ.

2019 — викладач програми «Етика-Політика-Економіка» УКУ (курс «Сучасні теорії політики та влади») та Інституту Лідерства і управління УКУ (курс «Лідерство»).

В департаменті о. Андрій займається низкою завдань з питань інституційного оформлення душпастирства в Збройних Силах України і забезрпечення якісного рівня капеланського служіння, член робочої групи з напрацювання законопроєкту «Про Службу військового капеланства», працює із сім'ями військовослужбовців, особливу увагу приділяє родинам, які втратили синів, дочок, батьків, чоловіків. Також займається реабілітацією воїнів.

Громадська та соціальна діяльність[ред. | ред. код]

В столиці України о. Андрій Зелінський провадив такі ініціативи як «Клуб Надзвичайних»,«Клуб Глечиків», англомовний клуб «Be Happy!», італомовний клуб «Carissimi», служив у сфері академічного душпастирства, частий гість теле — та радіопередач.

З червня 2014 року бере активну участь у наданні духовної підтримки українським військовим у зоні АТО/OOC, здійснюючи своє служіння у підрозділах ЗСУ під Слов'янськом, Краматорськом, Старогнатівкою, на Авдіївській промзоні та у Пісках, Дебальцевому, Широкиному і Водяному Донецької області.

Ще в Києві відвідував перших поранених у Центральному військовому шпиталі[4]. Як військовий капелан одним із перших поїхав у район бойових дій на Схід країни. Розпочинав душпастирську діяльність у польовому храмі Архістратига Михаїла неподалік Слов'янська. Щодня до нього приходили бійці: на сповідь, за порадою і просто щиро поговорити.[5]

Праці[ред. | ред. код]

  • Зелінський А., «Соняхи». Духовність на час війни / іл. Тенгрисов М., Халабуда О. Львів: ВСЛ, 2015. — 128 с. (коротка проза та есеїстика). ISBN 978-617-679-185-0
  • Зелінський А., На ріках вавилонських. Кілька думок про повернення. Львів: вид-во «Свічадо», 2016. — 96 с.
  • Зелінський А., Бойко О., Макухін О., Кавацюк Р., «Вести! Боротися! Перемагати!» / літ. ред. О. Демська, граф. елементи О. Приліпка. К.: вид-во «My City Print», 2017. — 133 с.
  • Зелінський А., «Моя мандрівка у Країну морпіхів. Із щоденника капелана», Львів: ВСЛ, 2021.
  • Зелінський А., "Семенові зорі", Львів: ВСЛ, 2023
  • Зелінський А., "Анатомія воїна", Київ: Колесо життя, 2023

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Czech National Authority Database
  2. О. Андрій Зелінський. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 15 лютого 2021. 
  3. Викладачі та лектори. Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 15 лютого 2021. 
  4. а б Рогачук Д. Капелан Андрій Зелінський: Ми живемо в час, коли в серці кожного українця має народитися воїн. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 15 лютого 2021. 
  5. Тереверко О. Отець Андрій Зелінський: «Я морпіх назавжди». Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 15 лютого 2021.  {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |4= (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]