Андрієнко Віктор Миколайович

Віктор Андрієнко
Ім'я при народженні	Андрієнко Віктор Миколайович
Народився	19 вересня 1959(1959-09-19) (64 роки) Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Громадянство	Україна
Діяльність	театр, кіно, телебачення
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	1976—н.ч.
IMDb	ID 0029048
Нагороди та премії
Заслужений артист України
viktor-andrienko.com
Віктор Андрієнко у Вікісховищі

Андріє́нко Ві́ктор Микола́йович (нар. 19 вересня 1959(19590919), Запоріжжя) — український актор та режисер театру та кіно, сценарист, письменник, продюсер, Заслужений артист України, починав працювати у кіноіндустрії як каскадер. Член Спілки театральних діячів України. Найбільш відомий за анімаційним фільмом «Острів скарбів» та телепрограмами «Шоу довгоносиків» (Україна) та «Велика різниця» (Росія).

Життєпис

Народився у Запоріжжі. Батьки з Гуляйполя. Мати — Тетяна Іванівна Андрієнко (дівоче прізвище — Самойленко) головний бухгалтер дитячих закладів. Батько — Микола Трохимович Андрієнко — майстер запорізького заводу «Енергомаш». Вчився у середній школі № 15 в Запоріжжі.

З 1969—1975 роках Віктор грає у драмгуртку. Його першим вчителем акторської майстерності, стає керівник драмгуртка Віра Давидовна Афанасьєва. Віктор зіграв багато ролей, іноді до п'яти образів у виставі.

По закінченні 8-го класу школи вчився у кулінарному училищі та проходив практику як кулінар-кондитер.

З 1975 році працював старшим монтувальником сцени у Запорізькому обласному музично-драматичному театрі ім. Щорса (згодом — час ім. Магара)

У 1980 році закінчив Київський театральний інститут імені Івана Карпенка-Карого (клас професора Ставицького).

Віктор Андрієнко має численні роботи у театрі, кіно і на телебаченні. З 1978 року працював в кіно каскадером та актором. Знявся більш ніж в 100 фільмах і серіалах.

Цікаві факти

• Андрієнко також багато працює в озвучуванні фільмів. Зокрема, брав участь в адаптації української версії фільму «Містер Бін на відпочинку» (озвучував героя актора Ровена Аткінсона), проте продюсери вирішили використати субтитри.

• Для платівки «Острів скарбів» Андрієнко озвучував Біллі Бонса, Капітана Смолетта, Джона Сільвера (останнього в мультфільмі озвучував Армен Джигарханян). Протягом запису Андрієнко довелося записувати діалог між цими героями, міняючи голоси.

• Схожа ситуація сталась при роботі на радіо: Віктор Андрієнко вів програму «голосом» героя Шоу довгоносиків Івана Шпикуляка. Гості, що мали давати інтерв'ю, не змогли приїхати, тому Андрієнко вирішив розмовляти голосом ведучого ефіру Шпикуляка та голосом «гостя», озвучуючи обох одночасно.

• Підтримував українського режисера Олега Сенцова, незаконно ув'язненого у Росії.

Освіта

• Київський інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.

Професійна діяльність

• 1978 і 1991—1993 — актор та каскадер кіностудії імені Олександра Довженка.
• 1980—1984 і 1986—1987 — працював в Київському театрі естради.
• 1984—1986 — Одеська філармонія, театр мініатюр «Гротеск» (актор, режисер, автор).
• 1986—1987 — актор Київського театру естради.
• 1987—1990 — в Одеському театрі мініатюр «Шарж».
• 1990—1991 — режисер театру клоунади «Магазин-Фу».
• 1992—1993 — актор, режисер трюкових сцен у полнометражному фільмі режисера Давіда Черкаського «Шалені макарони чи помилка професора Бугенсберга». [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• 1993—1995 — автор і режисер телепрограми «Київкіно» телеканалу «ТЕТ».
• 1995—1996 — директор і режисер анімаційної студії «Автор».
• З 1996 року працює актором, сценаристом, постановником телепрограм, ситуаційних комедій. Проєкти за участю Андрієнко виходять на телеканалах «1+1» і деяких російських каналах. Цього ж року працює у телекомпанії «ПроТВ» (автор, актор, режисер) та у співпраці з Валентином Опалєвим і Віктором Приходько створює проєкт «Шоу довгоносиків» на «1+1». Це шоу принесло акторам велику популярність, але після його закінчення Віктор опинився в ситуації, коли всі стали вважати його виключно комедійним актором.
• З 2000 — працював на телеканалі «1+1» актором, режисером та сценаристом у серіалах «Дружна сімейка» і «Комедійний коктейль» на російському телеканалі «РТР».
• 2006—2007 — актор, сценарист та режисер студії «Technomedia».
• 2007—2013 — актор трупи пародійного шоу «Велика різниця».
• 2010—2013 — актор телетрупи «Велика Різниця по-українськи».
• 2013 — пан Андрієнко став сценаристом і режисером українського фільму «Іван Сила» про українського силача Івана Фірцака, якого 1928 року було визнано найсильнішою людиною планети. Сам Віктор зіграв у фільмі роль негативного героя на ім'я Фікса. Разом з акторами фільму Андрієнко проводив зустрічі із глядачами в різних містах України, презентуючи стрічку і відповідаючи на запитання глядачів після перегляду.
• 2012—2014 — режисер, сценарист та актор ТОВ «Інсайт Медія».
• 2015—2017 — актор та режисер анімаційних сцен анімаційній студії «Panama Grand Prix».
• З 2018 — режисер, сценарист, продюсер студії «Charmswood».
• 2018—2020 — продюсер анімаційних фільмів «Цар Плаксій та Лоскотун», «Риска».
• Віктор Андрієнко — автор не тільки багатьох сценаріїв для кіно та телебачення, а також разом зі своїм співавтором Оленою Шульгою написав дві книжки для дітей: «Легенди Чарівнолісся» та книжку-комікс з ілюстраціями художника Радни Сахалтуєва «Шалені пригоди папуги Флінта».

Фільмографія

• Біля витоків людства (1976)
• Не плач, дівчино (1976)
• Дачна поїздка сержанта Цибулі (1979)
• Весільний віночок (1979)
• Поїздка через місто (1979)
• Потяги революції (1980)
• Оглядини (1980)
• Шальна куля (1980)
• Скарбничка (1980)
• Жінки шуткують серйозно (1981)
• Дочка командира (1981)
• Попередження (1981)
• Амулет (1981)
• Кремлівські курсанти (1982)
• Ніч коротка (1982)
• Шостий (1982)
• Ярослав Мудрий (1982)
• Третього не дано (ТБ) (1982) — білогвардійський офіцер
• Бій на перехресті (1982) — білогвардійський офіцер
• Шурочка (1982) — командир Живонерів
• Трест, що луснув (серіал) (1984)
• Гостя з майбутнього (1985)
• Димка (ТБ) (1985)
• Спокуса Дон-Жуана (1985)
• Острів скарбів (1986—1988)
• Серця трьох (1992)
• Імперія піратів (1994)
• Співачка Жозефіна й Мишачий Народ (1994)
• Репортаж (1995)
• Шоу довгоносиків (1996)
• Дружна сімейка (серіал) (2002)
• Між першою та другою (2004)
• Алі-Баба і сорок розбійників (2005)
• Весела хата (серіал) (2005)
• На білому катері (2005)
• Присяжний повірений (серіал) (2005)
• Дев'ять життів Нестора Махна (серіал) (2006)
• Міліцейська академія (серіал) (2006)
• Міліцейська академія 2 (серіал) (2006)
• Один у новорічну ніч (2006)
• Мім Бім, або Чуже життя (2008)
• Боксери віддають перевагу блондинкам (2009)
• День переможених (2009)
• ТойХтоПройшовКрізьВогонь (2011)
• Іван Сила (2013)
• Тримай удар (2015)
• Микита Кожум'яка (2016) (режисер анімаційних сцен)
• Маршрути долі (2019)
• Легенди Чарівнолісся (2020)

Дублювання та озвучення

Українською

• Останній бій (1989) — всі ролі
• Гаррі Поттер (4 частини) (2001—2005)
• Мадагаскар (2005)
• Роги і копита (2006) — Свин
• Принцеса і Жаба (2009) — світлячок Рей
• Пірати! Банда невдах (2012) — Пірат Бульбоніс
• Микита Кожум'яка (2016) — кажан Едді

Російською

• Лікар Айболить (1985) — Бегемот, Крокодил, Одноокий Пірат
• Острів Скарбів (1988) — Біллі Бонс, Капітан Смоліт
• Останній бій (1989) — всі ролі
• Всесвітня історія в гусаках (2002—2003) — оповідач, диктор
• Аліса знає, що робити! (2012—2016) — Василь Петрович, робот-вчитель

Звукові ефекти

• Останнє кохання Блакитної Бороди (1996) — всі ролі

Нагороди

• 1983 — Гран-прі всесоюзного театрального конкурсу «Молоді голоси» — за головну роль у виставі «Йозеф Швейк».
• 1997 — Диплом Міжнародного фестивалю телепрограм «Бархатний сезон» — у номінації «Найкраща гумористична програма» проєкт «Шоу Довгоносиків».
• 1997 — Головний приз конкурсу «Золота ера» — номінація «Найкраща гумористична програма», проєкт «Шоу Довгоносиків».
• 2012 — Гран-прі всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» — у номінації «За найкращій кіносценарій для дітей та юнацтва „ІВАН СИЛА“».
• 2014 — Міжнародний кінофестиваль «Молодість»(Київ) — Спеціальний Диплом дитячого міжнародного журі кінофестивалю «За краще режисерське рішення» кінострічка «ІВАН СИЛА».
• 2014 — Лауреат Премії Кабінету міністрів ім. Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва  — у номінації «Кінотвори для дітей та юнацтва» за проєкт «ІВАН СИЛА».
• 2017 рік — співавтор сценарію і режисер короткометражного фільму «Божевільна Сімейка» у номінації «Найкраща комедія» на міжнародному кінофестивалі «Near Nazareth Festival» (NNF) в Назареті (Ізраїль).
• 2017 — Гран-прі всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» — у номінації «Найкращий кіносценарій для дітей та юнацтва» кіноказка «Легенди Чарівнолісся».
• 2019 — отримав звання Заслужений артист України.

Особисте життя

• Одружений, син Валерій (1987). Не вживає алкоголю і не їсть м'яса.

Джерела та ресурси

• Сайт Андрієнка [Архівовано 17 лютого 2010 у Wayback Machine.]
• Андрієнко Віктор Миколайович на сайті IMDb (англ.)
• Андрієнко Віктор Миколайович на сайті All Movie Guide (англ.)
• Андрієнко Віктор Миколайович на сайті TCM Movie Database (англ.)