Вороніни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вороніни
рос. Воронины
Тип телесеріал
Телеканал(и) Росія СТС
Росія Че
Росія СТС Love
Україна Новий канал
Жанр сітком
Формат зображення 4:3 (1—16 сезони)
16:9 (з 17 сезону; при цьому з 17 по 21 сезон показ на СТС йшов в 4:3 з панскануванням)
Формат звуку моно (1—10 сезони)
стерео (11—24 сезони)
Тривалість 25 хв.
Компанія Good Story Media (1—14 сезони)
«Леан-М» (всі сезони)
За участю:
Sony Pictures Television (всі сезони)
AVK Production (15—19 сезони)
«Тім Філмз» (20—24 сезони)
Сценарист Антон Зайцев
Павло Орешин
Мехралі Пашаєв
Микола Тетерин
Андрій Владимиренко
Юрій Кондрашин та ін.
Режисер Олександр Жигалкін
Георгій Дронов
Олексій Кирющенко та ін.
На основі Усі люблять Реймонда
Продюсери В'ячеслав Муругов
Костянтин Наумочкин
Артем Логінов
Антон Щукин та ін.
У головних ролях Георгій Дронов
Катерина Волкова
Станіслав Дужников
Ганна Фроловцева
Борис Клюєв
Юлія Куварзіна
Марія Ільюхіна
Пилип та Кирило Воробйови (Міхіни) (1—10 сезони)
Роман та Артем Пенчук (11—24 сезони)
Віра Тарасова
Композитор Дмитро Ланський
Країна-виробник Росія Росія
Мова оригіналу російська
Перший показ 16 листопада 20093 жовтня 2019
Кількість сезонів 24
Кількість серій 552
Схожі передачі Татусеві доньки, Щасливі разом
Посилання

«Ворóніни» (рос. «Воронины») — російський комедійний телесеріал (ситком) телеканалу «СТС»; адаптація американського ситкому «Усі люблять Реймонда» з 1 по 10 сезони, оригінальний російський ситком з 11 по 24 сезони.

Гасла серіалу: «Не проворонь!» та «Сімейний блокбастер».

Сюжет[ред. | ред. код]

Головними героями серіалу «Вороніни» є звичайна родина. Склад родини наступний: чоловік Костя (спортивний журналіст), його дружина Віра (домогосподарка) та їхні діти: Маша та близнюки Пилип та Кирило. Родина живе в звичайній московській сталінці, і прямо на цьому ж сходовому майданчику, де розташована квартира молодої родини Вороніних, проживають і батьки Кості: Галина Іванівна (домогосподарка, мати Кості та Льоні, свекруха Віри), Микола Петрович (батько Кості та Льоні, свекор Віри) та Льоня (на початку серіалу капітан, потім майор, потім підполковник міліції, потім поліції; пізніше — пенсіонер за вислугою років, викладач права у ВНЗ, потім — лейтенант МНС) — старший брат Кості.

Одного разу Костя прибрав перегородку між балконами, яка відділяла квартири батьків та молодої родини. Здійснюючи цю дію, він навіть припустити не міг, що прибрав не тільки стінку, але і розумну перешкоду між його особистим життям і батьками. Тепер Вороніни-старші безцеремонно приходять в гості до молодших кілька разів на день, а Галина Іванівна весь час намагається розібратися і допомогти подружжю, навіть якщо вони цього не потребують.

Масла у вогонь підливає і старший брат Кості — Льоня. Йому соромно, що він, будучи сорокарічним майором, не одружений і живе разом із батьками. Він з дитинства заздрив Кості, вважав, що його не люблять, але і через багато років почуття заздрості не вщухло. А між Галиною і Вірою періодично розпалюються конфлікти. Втім, родинні почуття, хоч і не кровні, сильніше, ніж ненависть, і вони, як правило, миряться. Тим часом Льоня знаходить дівчину на ім'я Настя і, пройшовши чимало випробувань, вони одружуються (весілля відбулося в 140 серії).

Через деякий час Галина Іванівна і Микола Петрович переїжджають жити в село, а в міську квартиру селяться молодята Льоня і Настя (185 серія). Тепер брати Вороніни стають сусідами. Проте Вороніних-старших незабаром виганяють з села, і вони починають жити разом — Льоня, Настя, Галина і Микола (з 186 серії). У 210 серії Льоня з Настею переїжджають жити в окрему квартиру, яку вони винаймають.

У 222 серії у Насті з Льонею народився син Сашко. Також в 11 сезоні на Вороніних чекає поїздка до Туреччини та участь в зйомках улюбленої телепрограми Маші «Це наша дитина!» (пародія на шоу телеканалу СТС «Це моя дитина!»).

У 243 серії Вороніни купують дачу. У 278 серії Льоня і Настя змушені з'їхати з квартири, і вони знову переселяються в квартиру Миколи Петровича і Галини Іванівни. У 316 серії у Віри з Костею народжується четверта дитина — донька Люся.

У 20 сезоні Вороніни знову вирушили на курорт — цього разу вони відпочивали у Сочі.

У 469 серії Льоня і Настя переїжджають жити у власну квартиру.

У 22 сезоні Вороніни відправляються в сімейний круїз по Волзі, а в 24 сезоні — знову на відпочинок у Сочі.

Історія створення[ред. | ред. код]

Телеканал СТС близько двох років працював над запуском серіалу: американський ситком «Усі люблять Реймонда» довгий час не вдавалося адаптувати. В американському оригіналі весь сюжет тримався на головному герої Реймонді, якого зіграв відомий американський комік Рей Романо, а другою важливою деталлю було те, що американська родина мала італійські корені, що було додатковим джерелом комедійних ситуацій. Російські продюсери спочатку намагалися скопіювати ці прийоми: знайти для головної ролі відомого вітчизняного коміка, зробити акцент на національність родини (передбачалося, що в адаптованій версії родина буде з українськими чи вірменськими коренями), однак ця ідея була визнана невдалою. В решті решт, серіал був переданий продюсерам кампанії Good Story Media, які зуміли знайти успішну концепцію російського ситкому: вони вирішили будувати сюжет на відомих стосунках всередині родини, способах вирішення таких родинно-побутових проблем, з якими може стикнутися звичайна російська родина[1]. Таким чином, сценарій російської версії вдалося практично повністю переробити так, щоб сюжет був повністю зрозумілим російському глядачеві. Але оригінальний сюжет серії при цьому залишився незмінним[2].

На головні ролі в серіалі «Вороніни» були затверджені доволі відомі актори. Роль Кості дісталася Георгію Дронову (він також є одним із режисерів серіалу), котрий до цього став популярним завдяки роботі в проєкті «Саша+Маша», а також був одним із режисерів серіалу «Щасливі разом». Роль Віри дісталася Катерині Волковій, хоча спочатку їй відмовили у ролі, адже акторка виглядала занадто молодо, щоб грати матір трьох дітей. Батька Кості та Льоні зіграв Борис Клюєв, театральний педагог та керівник курсу акторської майстерності у Щепкинському училищі. Роль матері зіграла Ганна Фроловцева. Станіслав Дужников зіграв роль Льоні. Ролі дітей виконали Марія Ільюхіна, Пилип та Кирило Воробйови (Міхіни). Головним режисером виступив Олександр Жигалкін, який також працював з такими проєктами, як «Татусеві доньки», «6 кадрів», «Слава Богу, ти прийшов!» та ін.

Зйомки першого сезону розпочалися 25 серпня 2009 року[3]. Спочатку канал СТС придбав ліцензію на право адаптації перших 40 серій ситкому. Їхні зйомки завершилися у грудні 2009. На той момент «Вороніни» вже стартували на СТС, був показаний увесь перший сезон. Серіал отримав дуже високі рейтинги[4], тому було вирішено продовжити зйомки — працювати над новими серіями розпочали вже на початку 2010 року.

На початку 2011 року, через вагітність Катерини Волкової, зйомки серіалу тимчасово припинилися. Але наприкінці квітня того ж року Волкова вийшла з дикретної відпустки, та знімальна група розпочала новий, 9 сезон телесеріалу[5].

Після завершення 10 сезону, матеріал для адаптації закінчився, і продюсери вирішили створити оригінальне продовження. Зйомки 11 сезону розпочалися 1 серпня 2012 року[6]. Оригінальне продовження стартувало на СТС 1 жовтня 2012.

У жовтні 2012 року, для зйомок 223—224 серій (11 сезон) знімальна група на декілька днів виїхала до російського курортного міста Геленджик (хоча за сюжетом в цих серіях Вороніни відпочивали в Туреччині)[7].

У 2014 році продюсерську кампанію Good Story Media, яка виробляла «Вороніних», викупив холдинг «Газпром-Медіа», в результаті чого вона припинила співпрацю з СТС, в тому числі і зйомки «Вороніних»[8]. Але через деякий час виробництво було передано «Леан-М», і 8 квітня 2015 року розпочалися зйомки 15 сезону[9].

Влітку 2017 року знімальна група виїхала в Сочі, де були зняті 432—435 серії (20 сезон)[10].

Влітку 2018 року декілька серій для 22 сезону (477—480) були зняті на Волзі, у Ярославлі[11].

Влітку 2019 року декілька серій для 24 сезону (549—552) були зняті в Сочі[12]. Ряд джерел повідомляв, що 24 сезон стане останнім для телесеріалу[13][14][15], але прес-служба СТС заявляла, що допоки серіал збирає високі рейтинги, закривати його не будуть[16]. У 2020 році виробники серіалу планували зняти ще 2 сезони[17], але 1 вересня 2020 року помер Борис Клюєв, виконавець однієї з головних ролей в серіалі[18]. В інтерв'ю від 2 вересня 2020 В'ячеслав Муругов заявив, що подальша доля проєкту поки що невідома[19]. У березні 2021 року Георгій Дронов розповів, що команда, яка працює над серіалом, вирішила закрити проєкт. Основною причиною стала смерть Бориса Клюєва.

У ролях[ред. | ред. код]

Запрошені знаменитості[ред. | ред. код]

Список сезонів[ред. | ред. код]

Сезон Серії Період трансляції
1 1—20 (20 серій) 16 листопада — 10 грудня 2009
2 21—40 (20 серій) 25 січня — 19 лютого 2010
3 41—60 (20 серій) 22 березня — 16 квітня 2010
4 61—80 (20 серій) 24 травня — 25 червня 2010
5 81—100 (20 серій) 16 серпня — 16 вересня 2010
6 101—122 (22 серії) 4 жовтня — 25 листопада 2010
7 123—140 (18 серій) 13 грудня 2010 — 20 січня 2011
8 141—160 (20 серій) 31 січня — 31 березня 2011
9 161—185 (25 серій) 24 травня — 25 серпня 2011
10 186—210 (25 серій) 19 вересня — 5 грудня 2011
11 211—230 (20 серій) 1 жовтня — 29 листопада 2012
12 231—256 (26 серій) 3 грудня 2012 — 4 червня 2013
13 257—284 (28 серій) 26 листопада 2013 — 19 лютого 2014
14 285—316 (32 серії) 16 червня — 3 вересня 2014
15 317—336 (20 серій) 7 вересня — 7 жовтня 2015
16 337—356 (20 серій) 1 лютого — 5 квітня 2016
17 357—376 (20 серій) 29 серпня — 19 жовтня 2016
18 377—403 (27 серій) 20 жовтня 2016 — 16 лютого 2017
19 404—422 (19 серій) 13 березня — 20 квітня 2017
20 423—455 (33 серії) 21 серпня 2017 — 25 січня 2018
21 456—476 (21 серія) 6 березня — 27 серпня 2018
22 477—494 (18 серій) 4 вересня — 7 грудня 2018
23 495—530 (36 серій) 4 лютого — 18 квітня 2019
24 531—552 (22 серії) 16 вересня — 3 жовтня 2019

Епізоди[ред. | ред. код]

Сезон 1[ред. | ред. код]

Сезон 2[ред. | ред. код]

Сезон 3[ред. | ред. код]

Сезон 4[ред. | ред. код]

Сезон 5[ред. | ред. код]

Сезон 6[ред. | ред. код]

Сезон 7[ред. | ред. код]

Сезон 8[ред. | ред. код]

Сезон 9[ред. | ред. код]

Сезон 10[ред. | ред. код]

Сезон 11[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Спочатку телеканал «СТС» купив ліцензію на право адаптації перших 40 серій ситкому. Їхні зйомки завершилися в грудні 2009 року. До того часу «Вороніни» вже стартували на «СТС», був показаний весь 1 сезон. Старт серіалу виявився дуже успішним, тому було вирішено продовжити зйомки — роботу над новими серіями розпочали вже на початку 2010 року.
  • Після завершення 10 сезону матеріал для адаптації закінчився, і продюсери вирішили створити оригінальне продовження. Зйомки 11 сезону розпочалися 1 серпня 2012.
  • Станіслав Дужников, який грає старшого брата Кості, в реальному житті на 2 роки молодший за Георгія Дронова.
  • Станіслав Дужников погладшав на 20 кілограмів за 2 місці заради зйомок в серіалі[20].
  • На роль Кості Вороніна два рази планувався актор Євгеній Міллер. Його кандидатуру вже схвалив сам автор оригінального серіалу Пилип Розенталь. Вперше йому відмовили продюсери каналу, аргументуючи тим, що в актора ще не було головних ролей у кіно, а вдруге на зйомки його не пустив художній керівник МХТ ім. А. П. Чехова Олег Табаков. Головною конкуренткою Катерини Волкової на роль Віри Вороніної була акторка Світлана Антонова. Пізніше Антонова все ж таки знялася в серіалі, виконавши роль Сімони Альбертівни, начальниці Кості (з 18 сезону).
  • В деяких серіях використовується такий прийом оповідання, як флешбек (в кожній останній серії 1–6 сезонів), а також в 242, 296 та 525 серіях згадується минуле Вороніних.
  • Під час зйомок 7–8 сезонів через вагітність акторки Катерини Волкової (грає роль Віри Вороніної) довелося маскувати живіт різними способами: костюмери перекроїли одяг головної героїні, змінювали її положення в кадрі, давали тримати руками тазик, аби живіт не кидався у очі глядачам та наймали дублерш для зйомок небезпечних для вагітної сцен.
  • За сюжетом, Вороніни проживають в Москві, на вулиці Ботанічній в районі ВДНГ, в квартирі № 26 (Вороніни-старші живуть в квартирі № 27), а будинок, який показують на початку серій серіалу, розташований в Москві, за адресою Комсомольський проспект, 41.

Відсилання в серіалі до інших кінофільмів[ред. | ред. код]

  • В серіалі присутні багаторазові натяки на відомі ролі Бориса Клюєва (грає роль Миколи Петровича Вороніна). В 161 серії Костя каже батьку: «Припиняй на ніч дивитися „ТАРС уповноважений заявити“» (серіал, в якому Борис Клюєв грав роль Трианона). Також в 201, 242 та 249 серіях Миколу Петровича порівнюють з графом Рошфором, якого він грав у фільмі «Д'Артаньян та три мушкетери».
  • В 258 серії персонаж Станіслава Дужникова, Льоня, каже: «Я ледь з метро не зістрибнув та по рейкам не побіг, як в тому фільмі», що є відсиланням на фільм «Метро», у якому Дужников грав роль кур'єра, який потрапив в аварію та тікав по рейкам від потягу.
  • В 158 серії згадується фільм «Інтердівчинка», де епізодичну роль зіграла Анна Фроловцева.

Премії та нагороди[ред. | ред. код]

  • Премія ТЕФІ 2010 — в номінації «Ситком року»[21].
  • Премія Золотий Носоріг 2011 — в номінації «Краща другорядна чоловіча роль» (отримав Станіслав Дужников за роль Льоні Вороніна в серіалі)[22].
  • Премія ТЕФІ 2011 — в номінації «Виконавець чоловічої ролі в телевізійному фільмі/серіалі» (отримав Борис Клюєв за роль Миколи Петровича Вороніна в серіалі)[23].
  • Національна дитяча премія «Головні герої» (2017 рік) — в номінації «Головна акторка» (отримала Марія Ільюхіна за роль Маші Вороніної в серіалі).
  • У жовтні 2017 року серіал потрапив до Книги рекордів Гіннесса як найдовший адаптований телепроєкт у світовому телебаченні[24].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В чём секрет вечной жизни «Ворониных» — сериала, попавшего в Книгу рекордов Гиннесса [Архівовано 2022-11-24 у Wayback Machine.] // Кинопоиск.
  2. Как «Воронины» стали народным сериалом? Мы расспросили создателей [Архівовано 2022-11-24 у Wayback Machine.] // Кинопоиск.
  3. Финал на СТС: «Воронины» отмечают 10-летие съёмок и премьеру нового сезона [Архівовано 2019-08-26 у Wayback Machine.] // Tricolor TV Magazine.
  4. Вячеслав Муругов: В сериале «Воронины» все увидели себя [Архівовано 2022-01-16 у Wayback Machine.] // Комсомольская правда.
  5. Начинаются съёмки «Ворониных» [Архівовано 2015-02-08 у Wayback Machine.] // ТелеВести.
  6. «Воронины» едут в Турцию [Архівовано 2022-01-18 у Wayback Machine.] // Комсомольская правда.
  7. Воронины вырвались в Турцию [Архівовано 2017-02-07 у Wayback Machine.] // Комсомольская правда.
  8. «Ворониных» снимут с эфира из-за «Газпром-медиа». МедиаНяня (рос.). 19 грудня 2013.
  9. У Ворониных родится ещё один малыш [Архівовано 2015-04-17 у Wayback Machine.] // Star Hit.
  10. Глюк’оZа снялась в сериале «Воронины» [Архівовано 2017-06-14 у Wayback Machine.] // Дни.ру.
  11. Екатерина Волкова стала русалкой [Архівовано 2018-08-14 у Wayback Machine.] // 7 дней.
  12. Зірці "Вороніних" терміново викликали швидку на зйомки: що трапилося. Obozrevatel. 20 серпня 2019.
  13. Сериал «Воронины» закрывается после 24 сезона [Архівовано 2019-07-21 у Wayback Machine.] // Вокруг ТВ.
  14. «Я никогда не был толстым!»: Станислав Дужников мечтает распрощаться с лишними килограммами [Архівовано 2019-07-25 у Wayback Machine.] // Комсомольская правда.
  15. «Буду очень скучать»: Екатерина Волкова попрощалась с сериалом «Воронины» [Архівовано 2019-09-20 у Wayback Machine.] // РИА Новости.
  16. СТС опроверг закрытие сериала «Воронины» (рос.). Комсомольская правда. 22 липня 2019. Архів оригіналу за 22 липня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |subtitle= (довідка)
  17. Что будет с «Ворониными» после смерти Клюева (рос.). Комсомольская правда. 3 вересня 2020. Архів оригіналу за 4 вересня 2020.
  18. Зірка серіалу "Вороніни" пішов з життя. ТСН. 1 вересня 2020.
  19. Що буде з серіалом "Вороніни" після смерті Клюєва: продюсер дав пояснення. Obozrevatel. 4 вересня 2020.
  20. Станислав Дужников специально набрал 20 килограммов!. 7 Дней (рос.). 30 листопада 2009.
  21. Выданы премии "ТЭФИ-2010" в категории "Лица". Дорман отказался от спецприза. Сними Фильм (рос.). 26 вересня 2010.
  22. В Москве раздали "Золотых носорогов" за лучшие телесериалы (рос.). 3 березня 2011.
  23. Обладателями российской телепремии ТЭФИ стали детективный сериал «След», телеигра «Что? Где? Когда?» и ведущие шоу «Прожекторперисхилтон». Факты (рос.). 30 травня 2012.
  24. Russian version of Everybody Loves Raymond becomes the longest-running sitcom adaptation. Guinness World Records (англ.). 16 жовтня 2017.