НТН

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
НТН
ТОВ «Телестудія "Служба інформації"»[1]
Telekanal ntn.png
Країна Україна Україна
Зона мовлення Україна Україна
Час мовлення Цілодобово
Мова мовлення українська, російська
Центр керування Київ, вул. Дегтярівська, 38 (2004—2010)
Київ, вул. Дмитрівська, 30 (з 2010 року)
Формат
зображення
576i 16:9 (SDTV)
Дата початку
мовлення
1 листопада 2004
Замінив Україна TV-Табачук
Цифровий
мультиплекс
MX-1 (4)
Аудиторія 35+
Власник(и) ТОВ «Український медійний ресурс» (99,00%)
Компанія «МІНДОН ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД (MINDON HOLDIHGS LIMITED)» (1,00%)
Голос каналу Сергій Тройніков (2004—2007)
Євген Сінчуков (2007—2009)
Максим Сінчуков (2009—н.ч.)
Слоган «Ти - свідок!» (2008—2013)
«Кращі детективи світу» (2013—н.ч.)
Сайт ntn.ua

НТН (Національні Телевізійні Новини)[2] — український загальнонаціональний телеканал, що розпочав своє мовлення 1 листопада 2004 року. Входить до медіаконгломерату Inter Media Group.

Історія[ред. | ред. код]

ТОВ «Телестудія "Служба інформації"» отримала право мовити на частоті телеканалу «ЮТАР» (37 ТВК) у Києві внаслідок проведеного Нацрадою конкурсу. Там компанія представила концепцію соціально-екологічного каналу. Внаслідок цього компанія розпочала своє мовлення 20 червня 2002 року під логотипом «TV Табачук». Протягом 2002—2004 років, мовлення каналу не відрізнялося присутністю рейтингових програм. Концепція екологічного каналу так і не була реалізована, не дивлячись на підтрімку Партії Зелених. Тим не менш, до кінця 2002 року канал запустив ряд авторських програм, кількості яких не було на жодному з київських телеканалів. В ефір виходили ток-шоу, музичні, розважальні програми, програма для дітей «Казки Лірника Сашка», яку вів працівник у будівельній організації Олександр Власюк.

[коли?] ТОВ «Телестудія "Служба інформації"» отримала право мовити у Сімферополі.

У другій половині 2004 року канал викупили структури, пов'язані з донецьким бізнесменом Едуардом Прутніком (ТзОВ «Східінвестпром» — 33,66%; ФОП Мелашко І.С — 66,34%).

Телеканал НТН розпочав своє мовлення у Києві та Сімферополі 1 листопада 2004 року зі слоганом «Незалежні телевізійні новини» (так співробітники каналу на початку мовлення розшифровували його назву). Проте, незважаючи на слоган, в ефірі телеканалу, крім новин, був присутній фільмопоказ і різні розважальні проекти. Тоді новинна служба «Вчасно» виходила в ефір протягом десяти разів на день.

Наступним етапом розвитку телеканала був активний розвиток власної загальноукраїнської мережі. Тоді «НТН» замахнувся на 75 частот по всій території України. Після подій Помаранчевої революції даний факт став причиною деяких проблем телеканалу — були навіть зроблені спроби відібрати у телекомпанії дані частоти і виставити їх на конкурс. Проте з часом конфлікт був налагоджений, і «НТН» зберіг своє право мовити на своїх частотах.

Загальне технічне покриття телеканалу становить понад 94,3 % території України. Основне ядро ​​аудиторії становлять чоловіки і жінки 35+[3].

Наприкінці 2007 року НТН увійшов до групи каналів «Інтер» — Inter Media Group[3].

У липні 2009 року НТН увійшов до групи каналів «Інтер» Inter Media Group[4].

З 25 грудня 2016 року здійснює мовлення у форматі 16:9.

У 2018 році частка НТН по даній цільовій аудиторії склала 2,83 % (дані Індустріального Телевізійного Комітету, аудиторія 18-54 міста 50 тис.+, 9-е місце серед українських каналів)[5].

За підсумками 2019 року частка каналу склала 2,19 %, (за даними системи рейтингів Nielsen, аудиторія — 18—54, міста 50 тис.+)[6].

Логотип[ред. | ред. код]

Цікавий факт — теперішній логотип телеканалу нагадує поліційну стрічку, що вказує на його наповнення — детективні серіали.

Керівництво[джерело?][ред. | ред. код]

  • Генеральний директор — Марія Панченко.
  • Креативний продюсер, головний редактор — Олександр Лук'яненко.
  • Виконавчий продюсер — Владислав Краснопольський.
  • Головний режисер — Альбін Вехетек.
  • Головний оператор — Віталій Черевко.

Наповнення ефіру[ред. | ред. код]

Телепрограми власного виробництва[ред. | ред. код]

  • «Свідок» — передача про гучні кримінальні події, що сталися в Україні, її столиці та в усьому світі. Ведучі — Олександр Бондарчук, Катерина Булатова, Марія Пуговиця, Павло Прядко
  • «Легенди карного розшуку» — це документальні екшн-фільми про гучні кримінальні справи Києва 40-х — 50-х років, відомих бандитів і слідчих карного розшуку, оперативних співробітників і експертів-криміналістів.
  • «Правда життя» — головні герої програми  — люди в конфліктній або нестандартній ситуації. Журналісти проекту розслідують обставини та мотиви, які змусили героїв до тих чи інших несподіваних на перший погляд вчинків.
  • «Легенди бандитського Києва» — це розповідь про Київ через погляд слідчого — репортера відділу кримінальної хроніки столичної газети «Киевлянин».
  • «Легенди бандитської Одеси» — в основі проекту — життя кримінальної Одеси кінця 18 століття — початку 20-го.
  • «Речовий доказ» — у кожному випуску програми є одна або кілька кримінальних історій, об'єднаних загальною темою. Керівник проекту — Сергій Оратовський.
  • «Агенти впливу» — соціальні журналістські розслідування. Випуски програми стосувались таких тем як організовані крадіжки з багажа пасажирів в аеропорту, поганий стан міських автошляхів, лікарські та судові помилки, конвеєр смертей шахтарів на шахті імені О. Ф. Засядька.

Телесеріали[ред. | ред. код]

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Телеканал має стандартну роздільну здатність — 720x576 16:9.

Параметри супутникового мовлення[ред. | ред. код]

  • Супутник мовлення — Astra 4A (4.8° східної довготи)
  • Стандарт — DVB-S2
  • Частота — 12437
  • Символьна швидкість — 30000
  • Поляризація — V (Вертикальна)
  • Формат зображення — MPEG-2
  • Коефіцієнт виправлення помилок (FEC) — 2/3
  • Кодування — Verimatrix

Нагороди[ред. | ред. код]

Телеканал НТН чотири рази отримував найвищу нагороду у сфері української журналістики — премію «Золоте перо»: 2005 р. — за створення інформаційної програми «Вчасно»;

2007 — за найкращий телепроект на правоохоронну тематику «Свідок» та за авторську програму Л.Харів «Особистий погляд»;

2008 «Свідок» знов став лауреатом цього конкурсу.

У 2006 і 2008 рр. журналісти кримінальних новин перемогли на Міжнародному конкурсі телевізійних програм на правову тематику «Золотий Георгій».

2007 і 2008 рр. роботу творчого колективу «Свідка» вшановано відзнаками МВС України «Ярослав Мудрий» І та ІІ ступеня, а також у різні роки — з боку керівництва Державної податкової адміністрації, Управління з боротьби з організованою злочинністю, дипломами МНС та Служби безпеки України.

Пізніше журналіст «Агентів впливу» Ігор Колтунов став лауреатом нагороди Асоціації правників України PRAVISSIMO.

Критика[ред. | ред. код]

З 2014 року телеканал НТН критикують через трансляцію в ефірі російського виробництва. За результатами моніторингів активістів ГО «Бойкот російського кіно», у вересні 2014 р. НТН посів друге місце серед ТОП-10 загальноукраїнських телеканалів, які демонстрували російські фільми та серіали. За період з 8 по 14 вересня кількість російського контенту складала в середньому 50 %[7][8].


За даними моніторингу 27 вересня 2014 р. частка російського продукту на каналі становила вже 71 %[9]. За результатами моніторингу, проведеного із 1 по 7 грудня, кількість контенту російського походження збільшилась до понад 12 год на добу[10]. Окрім того, активісти оприлюднили дані, відповідно до яких за даними моніторингу 27 вересня 2014 року на телеканалі НТН частка російськомовного контенту становила близько 75 %[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ТС Служба інформації ТОВ. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Процитовано 2020-01-16. 
  2. Владислав, Савицький. НТН. ukrtvr.org (uk). Процитовано 2020-01-16. 
  3. а б Наша історія - Про НТН - Телеканал НТН. Телеканал НТН (uk). Процитовано 2017-05-04. 
  4. U.A. Inter Media Group завершила процедуру купівлі НТН. ua.telekritika.ua. Архів оригіналу за 2018-03-01. Процитовано 2018-03-03. 
  5. «Україна» стала лідером телеперегляду у 2018 році, друге місце – в «1+1», ICTV та «Інтера». Детектор медіа. Процитовано 2019-01-08. 
  6. Данькова, Наталія (2020-01-16). Детектор телерейтингів: підсумки 2019 року. detector.media (uk). Процитовано 2020-01-16. 
  7. Російське кіно все ще домінує на українському телепросторі. web.archive.org. 2019-04-08. Процитовано 2020-01-14. 
  8. Українські канали показують у день по 7,5 годин російських передач. web.archive.org. 2019-06-27. Процитовано 2020-01-14. 
  9. Кількість російського контенту на українських екранах збільшується, - дослідження - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Процитовано 2020-01-16. 
  10. Новини України: Обсяги російського контенту на українському ТБ зростають попри війну, - «Відсіч». Гал-інфо. Процитовано 2020-01-16. 
  11. Бойкот російського кіно. www.facebook.com (uk). Процитовано 2020-01-16. 

Посилання[ред. | ред. код]