Антоніо Негрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоніо Негрі
Antonio Negri
AntonioNegri SeminarioInternacionalMundo.jpg
Народження 1 серпня 1933(1933-08-01) (88 років)
Падуя, Італія
Громадянство (підданство) Flag of Italy.svg Італія[1][2][…]
Знання мов
  • італійська[1][4][…] і французька[1][3][6]
  • Діяльність
  • політик, професор, економіст, соціолог, шкільний учитель, письменник, політолог, есеїст, драматург, політичний філософ, злочинець
  • Викладав Дюкський університет, Університет Париж VIII, Міжнародний коледж філософії і Падуанський університет
    Школа / Традиція Марксизм
    Основні інтереси Політика, Філософія Держава
    Alma mater Паризький університет і Падуанський університет
    Зазнав впливу
  • Бенедикт Спіноза, Карл Маркс, Жиль Делез, Мішель Фуко і Фелікс Ґваттарі
  • Визначний твір
  • Empire[d]
  • Посада член Палати депутатів Італії[d]
    Партія Radical Partyd, Potere Operaiod і Autonomiad
    Конфесія атеїзм
    У шлюбі з Judith Reveld

    CMNS: Антоніо Негрі у Вікісховищі

    Антоніо Негрі (італ. Antonio Negri; нар. 1 серпня 1933, Падуя, Італія) — італійський філософ і політичний діяч, професор Падуанського університету, теоретик низки комуністичних політичних угруповань.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Народився 1 серпня 1933 року в італійському місті Падуя (на півночі Італії). Зробив стрімку кар'єру в Падуанському університеті. Ще в молоді роки став професором у галузі теорії держави («dottrina dello Stato»). У 1950 році починає свою активістську кар'єру як учасник католицької молодіжної організації Gioventú Italiana di Azione Cattolica (GIAC). У 1956 році приєднується до Міжнародної соціалістичної партії, членом якої був до 1963 року.

    На початку 1960-х рр. Негрі бере участь в роботі видавничої групи, сформованої навколо журналу «Червоні зошити», яка багато в чому сприяла в той час відродженню марксистської теорії в Італії і перебувала поза сферою впливу офіційної компартії.

    У 1969 році разом з Оресте Скальцоне і Франко Піперно, Негрі засновує ліворадикальну групу «Робітнича влада» (Potere Operaio). «Робітнича влада» була розпущена в 1973 році, поклавши початок групі «Робітнича автономія» (Autonomia Operaia).

    7 квітня 1979 року в віці сорока шести років Негрі разом з іншими його соратниками заарештовує поліція за звинуваченням у тероризмі. Прокурор вважає, що «Робітнича автономія» була своєрідним «мозковим центром» лівих екстремістів і пов'язана з терористичним рухом «Червоних бригад», що влаштували в 1978 р викрадення та вбивство колишнього прем'єр-міністра Італії, лідера партії християнських демократів Альдо Моро. Також Негрі звинувачується в плануванні повалення державного ладу Італії.

    У 1983 році, перебуваючи у в'язниці в очікуванні суду, Антоніо Негрі обирається депутатом італійського парламенту. Відповідно до закону, депутатський імунітет дозволяє йому покинути в'язницю, проте кілька місяців по тому парламентарії позбавляють його депутатського статусу. В результаті італійський суд першої інстанції засуджує професора до 13 років тюремного ув'язнення.

    Протягом 14 років Негрі ховається від італійського правосуддя у Франції, де викладає і займається науковою діяльністю. У 1997 році добровільно повертається в Італію і до 2003 року знаходиться в римській в'язниці.

    Політичні ідеї[ред. | ред. код]

    Серед центральних тем політичного мислення Негрі такі, як марксизм, глобалізація, демократія, неолібералізм, опір капіталістичній системі, постмодернізм та ін. На сьогоднішній день філософ широко відомий як співавтор інтелектуального бестселера «Імперія» (у співавторстві з Майклом Хардтом).

    Бібліографія[ред. | ред. код]

    • Праця Діоніса: Критика державної форми (1994)
    • Імперія (2000)
    • Множинність: Війна і демократія в епоху Імперії (2004)

    Українською[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]