Антоніо Негрі
Антоніо Негрі (італ. Antonio Negri; 1 серпня 1933, Падуя, Італія — 16 грудня 2023, Париж) — італійський філософ і політичний діяч, професор Падуанського університету, теоретик низки комуністичних політичних угруповань.
Народився 1 серпня 1933 року в італійському місті Падуя (на півночі Італії). Зробив стрімку кар'єру в Падуанському університеті. Ще в молоді роки став професором у галузі теорії держави («dottrina dello Stato»). У 1950 році починає свою активістську кар'єру як учасник католицької молодіжної організації Gioventú Italiana di Azione Cattolica (GIAC). У 1956 році приєднується до Міжнародної соціалістичної партії, членом якої був до 1963 року.
На початку 1960-х рр. Негрі бере участь в роботі видавничої групи, сформованої навколо журналу «Червоні зошити», яка багато в чому сприяла в той час відродженню марксистської теорії в Італії і перебувала поза сферою впливу офіційної компартії.
У 1969 році разом з Оресте Скальцоне і Франко Піперно, Негрі засновує ліворадикальну групу «Робітнича влада» (Potere Operaio). «Робітнича влада» була розпущена в 1973 році, поклавши початок групі «Робітнича автономія» (Autonomia Operaia).
7 квітня 1979 року в віці сорока шести років Негрі разом з іншими його соратниками заарештовує поліція за звинуваченням у тероризмі. Прокурор вважає, що «Робітнича автономія» була своєрідним «мозковим центром» лівих екстремістів і пов'язана з терористичним рухом «Червоних бригад», що влаштували в 1978 р викрадення та вбивство колишнього прем'єр-міністра Італії, лідера партії християнських демократів Альдо Моро. Також Негрі звинувачується в плануванні повалення державного ладу Італії.
У 1983 році, перебуваючи у в'язниці в очікуванні суду, Антоніо Негрі обирається депутатом італійського парламенту. Відповідно до закону, депутатський імунітет дозволяє йому покинути в'язницю, проте кілька місяців по тому парламентарії позбавляють його депутатського статусу. В результаті італійський суд першої інстанції засуджує професора до 13 років тюремного ув'язнення.
Протягом 14 років Негрі ховається від італійського правосуддя у Франції, де викладає і займається науковою діяльністю. У 1997 році добровільно повертається в Італію і до 2003 року знаходиться в римській в'язниці.
Серед центральних тем політичного мислення Негрі такі, як марксизм, глобалізація, демократія, неолібералізм, опір капіталістичній системі, постмодернізм та ін.
Широко відомий як співавтор інтелектуального бестселера «Імперія» (у співавторстві з Майклом Хардтом).
- Праця Діоніса: Критика державної форми (1994)
- Імперія (2000)
- Множинність: Війна і демократія в епоху Імперії (2004)
- Тоні Неґрі: «Будувати іншу сучасність» [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.] // Спільне, 1 квітня 2009.
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ а б Fichier des personnes décédées mirror
- ↑ а б в VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119063492 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- Народились 1 серпня
- Народились 1933
- Уродженці Падуї
- Померли 16 грудня
- Померли 2023
- Померли у Франції
- Науковці Дюкського університету
- Викладачі Падуанського університету
- Випускники Вищої нормальної школи (Париж)
- Випускники Падуанського університету
- Члени Італійської соціалістичної партії
- Політичні філософи
- Теоретики марксизму
- Італійські філософи
- Філософи XXI століття
- Філософи XX століття
- Члени Палати депутатів Італії
- Італійські комуністи
- Випускники Паризького університету
- Засуджені