Юго Паасіківі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юго Кусті Паасіківі
Juho Kusti Paasikivi
Юго Кусті Паасіківі
Юго Кусті Паасіківі
Прапор
Прапор
7-й Президент Фінляндії
Попередник: Карл Густав Маннергейм
Наступник: Урго Кекконен
Прапор
Прапор
Прем'єр-міністр Фінляндії
17 листопада 1944 — 17 квітня 1945
Попередник: Пер Свінгувуд
Наступник: Лаурі Інґман
17 квітня 1945 — 20 березня 1946
 
Ім'я при народженні: Johan Gustaf Hellstén
Народження: 27 жовтня 1870(1870-10-27)
Тампере, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія
Смерть: 31 серпня 1956(1956-08-31) (85 років)
Гельсінки, Фінляндія
Поховання: Гієтаніємі
Національність: фін/швед
Країна: Російська імперіяФінляндія Фінляндія
Релігія: лютеранство
Освіта: Гельсінський університет[d] і Helsinki Normal Lyceumd
Ступінь: доктор обох прав
Партія: Національна коаліція і Finnish Partyd[1]
Батько: Авґуст Гелльстен
Мати: Каролійна Селін
Шлюб: Анна Форсман (1897—1931); Алліна Валве (1934—1956)
Діти: Аннікі (Annikki; 1898—1950), Велламо (Wellamo; 1900—1966), Югані (Juhani; 1901—1942) та Варма (Varma; 1903—1941).
Автограф:
Нагороди:
орден Леніна орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня великий офіцер ордена Почесного легіону Великий хрест з ланцюгом ордена Ісландського сокола Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа з ланцюгом Grand Cross of the Order of the Crown Grand Cross with Collar of the Order of the White Rose of Finland Grand Cross of the Order of the White Rose of Finland Grand Cross of the Order of the Cross of Liberty Cross of Liberty, 1st Class with star Cross of Liberty, 1st Class Grand Cross of the Order of the Lion of Finland орден Серафимів Order of the Polar Star - Commander's Grand Cross орден Слона Залізний хрест 2-го класу для некомбатантів

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Юго Кусті Паасіківі (або Паасиківі, фін. Juho Kusti Paasikivi; уроджений Йоган Густав Гелльстен, швед. Johan Gustaf Hellsten; 27 листопада 1870, поблизу Тампере31 серпня 1956, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський політик, дипломат, банкір, тричі прем'єр-міністр Фінляндії, сьомий президент Фінляндії (1946—1956).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у шведській купецькій родині. У 14 років став сиротою, його виховала тітка. У 15 років змінив прізвище на Паасіківі — у цей час стає переконаним фінським націоналістом, яким залишався усе життя.

1890 вступив до Гельсінського університету, де розпочав політичну діяльність — боровся за державну самостійність Фінляндії. З 1907 року — депутат парламенту Великого князівства Фінляндського. 1908 став міністром фінансів, але вже наступного року подав у відставку на знак протесту проти політики русифікації, яку проводив уряд Російської імперії.

Карл Густав Маннергейм під час передачі повноважень новообраному президенту Юго Паасіківі. 11.03.1946.

З 1915 року депутат міської ради Гельсінкі. У 1917 році увійшов до складу комісії, яка розробляла проєкт широкої автономії Фінляндії у складі Російської республіки, але після більшовицького перевороту підготував проєкт конституційної монархії Фінляндії і відстоював його до падіння монархії у союзній Німеччині. Водночас (1918 рік) ненадовго очолив уряд незалежної Фінляндії.

14 листопада 1920 підписав в Тарту мирний договір з більшовицькою Росією.

1914—1934 — генеральний директор Національного акціонерного банку. З 1936 — посол Фінляндії у Швеції. 1939 працював у складі фінської делегації на переговорах з СРСР. Після закінчення Зимової війни очолив делегацію Фінляндії до Москви, де й залишився послом. Подав у відставку з посади посла Фінляндії в СРСР у березні 1941 року. Після цього три роки не брав участі у політичному житті, але весною 1944-го знову потрапив на вістря міжнародної політики — очолив фінську делегацію на мирних переговорах із Йосипом Сталіним.

Після падіння фронту в Східній Карелії — з листопада 1944 по березень 1946 року — був двічі прем'єр-міністром, а після цього обраний президентом Фінляндії, цю посаду до смерті.

Політичне кредо[ред. | ред. код]

У міжнародній дипломатії існує поняття Лінія Паасіківі, яка означає дотримання реалістичної політики в умовах післявоєнного сусідства з комуністичним СРСР. Автор концепції державного нейтралітету Фінляндії, провідник спокійного ставлення до окупанта Карелії — СРСР. Іронія долі — Паасіківі наприкінці життя став кавалером ордена Леніна.

Теплі особисті взаємини Паасіківі з верхівкою СРСР гарантували фінській економіці великі економічні преференції. Зокрема, харчова, паперова, суднобудівна галузь в роки правління Паасіківі була повністю орієнтована на СРСР.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Формуючи уряд під час Громадянської війни, Паасіківі у листі своєму другу писав:

Росія рано чи пізно нападе—це так само певно, як і те, що за літом приходить осінь і зима.

Також він додав, що лише Німеччина в такому разі зможе надати Фінляндії збройну підтримку:

Якщо ж вона цього не зробить, незалежність Фінляндії буде лише коротким епізодом у нашій історії.

[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Vuoden 1907 eduskuntavaaleissa valitut kansanedustajatSuomen oikeusministeriö.
  2. Вехвіляйнен, Оллі (2010). Фінляндія в Другій світовій війні: між Німеччиною і Росією (Українська). Темпора. с. 14. ISBN 978-966-8201-47-9. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]