Аппій Клавдій Пульхр (консул 212 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аппій Клавдій Пульхр
Народився 247 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер 211 до н. е.[1]
ancient Capuad, Капуя, Провінція Казерта, Кампанія, Італія
·помер від ран[d]
Країна Стародавній Рим
Діяльність давньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мов латина
Учасник Друга Пунічна війна
Суспільний стан патрицій[d][1]
Посада претор, едил, давньоримський сенатор[d][2], консул[2] і проконсул
Військове звання військовий трибун
Рід Claudii Pulchrid
Батько Публій Клавдій Пульхр[3][1][1]
Мати невідомо
Брати, сестри Клавдія Квінта
У шлюбі з невідомо
Діти Аппій Клавдій Пульхр[1][1], Публій Клавдій Пульхр[1][1], Гай Клавдій Пульхр[1][1] і Claudiad[1][1]

Аппій Клавдій Пульхр (250 до н. е. — 211 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, учасник Другої Пунічної війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Клавдіїв. Син Публія Клавдія Пульхра, консула 249 року до н. е. У 217 році стає курульним еділом. У 216 році до н. е. на посаді військового трибуна брав участь у битві при Каннах. Після розгрому римського війська врятувався і втік до м. Канузій, де, разом з Публієм Сципіоном, взяв на себе командування залишками війська. У 215 році до н. е. Клавдій обирається претором. На цій посаді був спрямований на Сицилію з легіонами, сформованими з тих, що вижили після Канн. Напав на Локри, щоб перешкодити підвозу підкріплень для Ганнібала, але не зумів взяти місто. Намагався відрадити Сіракузького царя Гієроніма від союзу з Карфагеном, проте зазнав невдачі.

У 214—213 роках до н. е. воював на Сицилії під командуванням Марка Клавдія Марцелла. Під час облоги Сіракуз керував сухопутною армією, брав участь у взятті м. Леонтіни.

У 212 році до н. е. було обрано консулом (разом з Квінтом Фульвієм Флаком). На цій посаді був спрямований у Кампанію, де вів облогу м. Капуя. Наприкінці року повернувся до Риму, де провів консульські вибори. У 211 році до н. е. продовжив облогу Капуї з повноваженнями проконсула. Відбив спробу Ганнібала деблокувати місто, але був поранений у груди. Залишився під Капуєю, тоді як його колега Флак повів частину армії захищати Рим від Ганнібала. Після капітуляції Капуї висловлювався за м'яке й помірне поводження з кампанськими сенаторами, але не зміг протистояти суворим заходам Флака. Незабаром після падіння міста помер від поранень.

Родина[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Liv. XXII 53—54; XXIII 24; 30—32; 41; XXIV 6—7; 27; 29—30; 33; 36; 39; XXV 2—3; 13—15; 18—20; 22; 41; XXVI 1; 5—6; 8; 15—16; 33.
  • Fasti Fer. Lat. CIL I2 p. 57
  • William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1870