Публій Сульпіцій Гальба Максим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Публій Сульпіцій Гальба Максим
Народився д/н
Помер після 193 до н. е.
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, військовий очільник
Посада консул Римської Республіки[d], консул Римської Республіки[d], давньоримський сенатор[d] і Диктатор
Звання консул
Термін 211 та 200 роки до н.е.
Батько Сервій Сульпіцій Гальба
Рід Сульпіції
Брати, сестри  • Сервій Сульпіцій Гальба

Публій Сульпіцій Гальба Максим (*Publius Sulpicius Galba Maximus, д/н —після 193 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з патрциіанського роду Сульпіціїв. Про молоді роки немає відомостей. У 211 році обирається консулом (разом з Гней Фульвій Центумал). Спільно з колегою організував захист Риму від наступу військ Ганнібала, який рушив на столицю республіки.

У 210 році до н. е. очолив римські війська у Першій македонській війні. Висадився в Іліріку, після чого зайняв м. Навпакт, що стало базою Гальби. До 208 року до н. е. з перемінним успіхом боровся проти македонського царя Філіпа V. Того ж року об'єднав римський флот з флотом союзного пергамського царя Аттала I. Спільними зусиллями вони захопили о. Егіну, низку міст на о. Евбея та Локриді. У 206 році до н. е. повернувся до Риму.

У 203 році до н. е. призначається диктатором для організації нових виборів консулів. У 200 році обирається вдруге консулом (разом з Гаєм Аврелієм Коттою). Був ініціатором нової війни з Македонією, підтримавши при цьому клопотання Пергаму, Родосу та Афін. на чолі військ висадився на Керкірі, звідки почав діяти проти царя Філіпа V. У 199 році до н. е. в результаті запеклої битви при перевалі Еордаї Гальба завдав поразки македонянам. Після чого переконав Етолійський союз приєднатися до Риму в його війні з Македонією. У 198 році до н. е. Гальба повернувся до Риму.

У 196 році до н. е. увійшов до складу сенаторської делегації, яка займалася питання облаштування справ в Греції та встановленням нових стосунків з переможеною на той час Македонією. У 193 році до н. е. очолив перемовини з сирійським царем Антіохом III, але вони не мали результату. По поверненню до Риму Гальба виступив за початок війни проти Сирії. Подальша доля не відома.

Джерела[ред.ред. код]

  • Broughton, T. Robert S., The Magistrates of the Roman Republic, Vol I (1951)