Бадер Отто Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто Миколайович Бадер
рос. Отто Николаевич Бадер
Народився 16 (29) червня 1903
село Олександрівське, Гадяцький повіт, Полтавська губернія
Помер 2 квітня 1979(1979-04-02)[1] (75 років)
м. Москва
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
Національність німець
Діяльність археолог
Alma mater Московський університет
Галузь археологія, історія
Заклад Московський університет, Пермський університет
Вчене звання старший науковий співробітник
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Boris Zhukovd
Відомі учні Оборин В. А.
Аспіранти, докторанти Генінг Володимир Федорович
Q4284569?
Козирєва Римма Василівна
Війна німецько-радянська війна

Ба́дер О́тто Микола́йович (рос. Бадер Отто Николаевич, *29 червня 1903, с. Олександрівське — 2 квітня 1979, м. Москва) — російський археолог, педагог, доктор історичних наук (1964).

Життєпис[ред. | ред. код]

Отто Бадер народився 29 червня 1903 року в селі Олександрівському Гадяцького повіту Полтавської губернії (нині Лебединський район Сумської області). Закінчив гімназію в місті Білому (Смоленська губернія), де, зокрема, організував перше в місті краєзнавче товариство, яке представляв на 1-му Всеросійському з'їзді краєзнавства у 1924 році.

З 1924 року завідував археологічним відділом Музею центральної промислової області в Москві.

У 1926 році закінчив навчання на археологічному відділенні факультету суспільних наук Московського університету.

В 19271930 роках — вчений-спеціаліст з археології в музейному відділі Головнауки Наркомосу СРСР. Брав участь в організації археологічних відділів у низці обласних музеїв. У 19261941 роках — науковий співробітник Московської секції Державної академії історії матеріальної культури. З 1931 року — вчений секретар Інституту та Музею Антропології МДУ, вчений секретар «Антропологічного журналу». У 1933—1941 роках науковий співробітник, з 1937 р. — вчений секретар Інституту історії матеріальної культури АН СРСР. Того ж року за сукупністю праць йому було надано вчений ступінь кандидата історичних наук.

Керував спеціалізацією на кафедрі антропології та історичному факультеті МДУ. У 19281935 роках керував археологічною практикою студентів етнологічного факультету МДУ, у 19361939 роках вів курс археології на Вищих музейних курсах, був головою Археологічної комісії Московського науково-дослідного бюро краєзнавства і Комісії з історії Москви. З середини 1930-х років — постійний член Четвертинної комісії. Одночасно брав участь в експедиціях, відкрив та дослідив велику кількість мезолітичних і неолітичних стоянок, зокрема, досліджував Сходненський череп.

З початком німецько-радянської війни пішов на фронт у складі ополчення МДУ, але наприкінці 1941 року Бадера відкликали з фронту як німця і направили до будівельної армії в місто Нижній Тагіл. З 1944 року Бадер працював у штаті Тагільського краєзнавчого музею, У 19461955 роках — доцент історичного факультету Пермського університету. Очолював Камську та Воткінську археологічні експедиції, досліджував настінний розпис у Каповій печері. Описав Камську мезолітичну та Камську неолітичну культури, розробив періодизацію кам'яної, бронзової та ранньої залізної доби Приуралля. З 1957 р. систематично працював на палеолітичному таборищі Сунгір, де знайшов відомі поховання. Працював на Турбінському могильнику в Прикам'ї.

У 19551979 роках Бадер був старшим науковим співробітником Інституту археології АН СРСР. У 19661972 рр. — заступник голови Науково-методичної ради з охорони пам'яток історії та культури при Міністерстві культури СРСР, керівник її археологічної експедиції. Член Четвертинної комісії Відділення наук про землю АН СРСР та Радянської секції Міжнародної асоціації з вивчення четвертинного періоду (англ. INQUA), Комісії з вивчення геології та географії карста АН СРСР, Уральської археологічної комісії, член редколегії журналу «Радянська археологія» (рос. Советская археология). Був членом Італійського інституту передісторії, членом Товариства доісторичної археології Франції.

Помер у місті Москва.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Отто Бадер є автором 12 книг та понад 400 наукових та науково-популярних статей, у яких висвітлюються проблеми первісної історії — від палеоліту до епохи раннього заліза на території Криму, Уралу, Верхнього та Середнього Поволжя. Особливе місце займають праці, які стали результатом дослідження та розкопок у Криму.

Протягом 19271930 років виявив понад сто стоянок з кам'яними знаряддями у центральних та східних яйлах Кримських гір. В 19301934 роках розкопав і вивчив стоянки Джейлау-Баш на Чатирдазі та Балин-Кош. У 19371939 роках О. Бадер відкрив та здійснив розкопки мустьєрської стоянки біля Вовчого гроту в Східному Криму.

Бадер обґрунтував виділення низки археологічних культур, розробив одну з відомих гіпотез про початкові етапи етногенезу фіно-угрів в епоху каменю-бронзи. Його учні працюють в Москві, Пермі, Іжевську, Уфі, Петрозаводську та ін.

Праці[ред. | ред. код]

  • (рос.)«Крупнейшая мустьерская стоянка у Волчьего грота в Крыму». Вопросы древней истории, 1939, № 1.
  • (рос.)«Изучение эпипалеолита Крымской Яйлы». Советская археология, 1940, т. 5.
  • (рос.)«Периодизация и стратиграфия палеолита Восточной Европы». Вісник АН УРСР, 1960, № 8.
  • (рос.)«Об изображении мамонта с Каменной Могилы». В кн.: Кавказ и Восточная Европа в древности. М., 1973.
  • (рос.)«На заре истории Прикамья» (1958)
  • (рос.)«Поселения турбинского типа в Среднем Прикамье» (1961)
  • (рос.)«Древнейшие металлурги Приуралья» (1964)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мезенцева Г., «Дослідники археології України». Чернігів, 1997.
  • Зарецкая О. Н., Список печатных работ О. Н. Бадера. В кн.: Памятники древнейшей истории Евразии. М., 1975.(рос.)
  • Кольцов Л. В., Памяти Отто Николаевича Бадера (1903—1980). «Советская археология», 1980, № 2. (рос.)
  • Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.