Vitellaria

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Vitellaria
Дерево ші
Дерево ші
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Покритонасінні (Angiospermae)
Еудікоти (Eudicotidae)
Надпорядок: Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Сапотові (Sapotaceae)
Підродина: Sapotoideae
Триба: Sapoteae
Рід: Vitellaria
C.F.Gaertn.
Вид: V. paradoxa
Біноміальна назва
Vitellaria paradoxa
C.F.Gaertn.
Мапа ареалу виду
Мапа ареалу виду
Синоніми
див. [[#Синоніми[синоніми]]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Vitellaria paradoxa
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Vitellaria paradoxa

Vitellaria paradoxa — тропічне дерево родини Сапотові, єдиний вид роду Vitellaria. Походить з Африки. Також відоме під назвами дерево ші (англ. shea) або каріте́ (фр. karité). Плоди дерева використовуються в їжу, а також для виробництва олії.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Vitellaria paradoxa росте у дикій природі у сухій африканській савані від Сенегалу на заході до Судану на сході та на підніжжі Ефіопського нагір'я. Цей вид зустрічається у 19 країнах африканського континенту: Беніні, Буркіна-Фасо, Камеруні, ЦАР, Чаді, Ефіопії, Гані, Гвінеї-Біссау, Кот-д'Івуарі, Малі, Нігері, Нігерії, Сенегалі, Сьєрра-Леоне, Південному Судані, Судані, Того, Уганді, ДР Конго і Гвінеї. Vitellaria paradoxa — один з ключових видів для традиційних агролісоводських систем регіону Сахель, оскільки контролює ерозію[1].

Опис[ред.ред. код]

Vitellaria paradoxa — дерево з товстою глибоко-тріщинистою грубою корою. Росте повільно. Висота до 20 м, стовбур може досягати метру в діаметрі[1]. Деревина тверда, важка, темно-червоного кольору.

Крона густа, розгалужена. Дерево листопадне, але нове листя з'являється одразу після опадання старого. Листки жорсткі, шкірясті, еліптичні з суцільним краєм, ростуть пучками на кінцях гілок.

Квітне ароматними коричневими або кремовими квітами, які зібрані у суцвіття зонтиками. Запилюється комахами.

Визрівання плодів триває 4-6 місяців. Недозрілі плоди зеленого кольору, визріваючи, стають коричневими. Хоча традиційно плоди цього дерева називають горіхами, насправді це кістянки. Плоди округлої або подовженої форми, діаметром близько 3-6 см, на ніжках довжиною 1-3 см, на вигляд схожі на сливи. Складаються з тонкої їстівної м'якоті, яка оточує порівняно велику, багату на олію яйцеподібну насінину з тонкою шкаралупою. Вага насінини приблизно 3 грами.

Зазвичай дерево починає давати перші плоди у віці 10-15 років, найбільші врожаї — з віку 20-30 років. Може плодоносити до 200 років. У середньому збирають 15-20 кг свіжих плодів з дерева, з яких можна отримати 6-8 кг насіння. З 5 кг сухого насіння виходить 1 кг олії ші[en].

Використання[ред.ред. код]

Олія ші
Світове виробництво ші

Плоди дерева ші — традиційна африканська їжа. Вони містять багато поживних речовин, завдяки чому допомагають багатьом племенам переживати періоди, коли іншої їжі бракує[2].

Деревина використовується африканцями для будівництва, оскільки вона не ушкоджується термітами, та для виробництва деревного вугілля[1].

Але основним застосуванням дерева ші є виробництво олії. Археологічні знахідки свідчать, що олію ші[en] з плодів дерева виготовляли вже в 14 ст.[3]. В Африці олію ші вживають у їжу, використовують для укладання зачісок, виробництва свічок та для лікування ран, розтягу зв'язок, артриту, набряків[1], на Заході вона широко використовується у косметиці як Емолієнт.

Олія ші складається з 5 основних жирних кислот: олеїнової, стеаринової, лінолевої, пальмітинової, арахінової. Від співвідношення в олії стеаринової та олеїнової кислот залежить, чи буде вона твердою чи рідкою при кімнатній температурі. Співвідношення цих кислот в олії сильно варіюється в залежності від місцевості, де росло дерево. Олія ші також багата на феноли, в першу чергу катехіни, які відомі своїми антиоксидантними властивостями. Вміст фенолів в олії залежить від способу екстрагування та умов, в яких вирощувалося дерево[4].

Етимологія назви[ред.ред. код]

Назва дерева ші походить з західноафриканської мови бамбара, в якій воно називається шіїрі або шіцу. Також дерево широко відоме під назвою каріте, яка походить від слова гаріті мови волоф.

За біологічною класифікацію Vitellaria paradoxa раніше відносили до роду Butyrospermum, що в перекладі означає «олійне насіння». Колишня назва виду parkii була дана на честь шотландського дослідника Мунго Парка, який описав рослину під час своєї подорожі до Сенегалу.

В різних африканських мовах Vitellaria paradoxa має багато різних назв.

Мова Назва Значення
Кусаал[en] Ta'ama горіхи ші
Гонжа[en] kakulugu дерево ші
Хауса Kadanya дерево ші
Дагбані[en] tááŋ̀à дерево ші
Чві ŋ̀kú олія ші
Ігбо òkwùma олія ші
Йоруба ori олія ші
Нупе èkó олійний горіх ші
Обіро òkʷô дерево ші
Коро Вачі[en] kɔ̃̀ɲɔ̃̀ дерево ші
Аке[en] kìkyɔ̃̀ дерево ші
Тарок ìkíní дерево ші
Джарава[en] kólá дерево ші
Бамбара ʃi ші
Дагарі[en] Chuuma горіхи ші
Таленсі[en] Ta-an дерево ші
Фон Limou
Ані bushi burforno олія ші
Маргі[en] Wur huma дерево ші
Зарі[en] Wangal ші
Акан nkuto олія ші

Синоніми[ред.ред. код]

  • Bassia parkii G.Don
  • Butyrospermum mangifolium (Pierre[en] ex A.Chev.) A.Chev.
  • Butyrospermum paradoxum (C.F.Gaertn.) Hepper
  • Butyrospermum paradoxum subsp. parkii (G.Don) Hepper
  • Butyrospermum parkii (G.Don) Kotschy
  • Butyrospermum parkii var. mangifolium Pierre ex A.Chev.
  • Butyrospermum parkii var. poissonii A.Chev.
  • Butyrospermum poissonii (A.Chev.)
  • Lucuma paradoxa (C.F.Gaertn.)
  • Mimusops capitata Baker
  • Mimusops pachyclada Baker

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Courteau, Jacqueline. Vitellaria paradoxa C. F. Gaertn. (англійською). Процитовано 4 березня 2017. 
  2. E.T. Masters; J.A. Yidana; P.N. Lovett. Trade and sustainable forest management (англійською). FAO.org. Процитовано 4 березня 2017. 
  3. *Neumann, K., et al. 1998. Remains of woody plants from Saouga, a medieval west African village. Vegetation History and Archaeobotany, 7:57-77.
  4. Maranz, Steven; Wiesman, Zeev; Bisgaard, Johan; Bianchi, Giorgio (2004). Germplasm resources of Vitellaria paradoxa based on variations in fat composition across the species distribution range. Agroforestry Systems (in cooperation with ICRAF) (Kluwer Academic Publishers) 60 (1): 71–76. doi:10.1023/B:AGFO.0000009406.19593.90. (потрібна підписка).